Аркадьєва Ольга Олександрівна ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ В УЧНІВ 2-4 КЛАСІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ



Название:
Аркадьєва Ольга Олександрівна ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ В УЧНІВ 2-4 КЛАСІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Альтернативное Название: Аркадьева Ольга Александровна Формирование навыков ЧТЕНИЕ В УЧАЩИХСЯ 2-4 КЛАССОВ С детскими церебральными параличами с использованием информационных технологий
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, відображено зв’язок роботи з державними та науковими програмами, визначено мету і завдання, об’єкт та предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію основних результатів та публікації, структуру й обсяг роботи.

У першому розділі – «Теоретичні передумови дослідження проблеми формування навичок читання в учнів 2-4 класів із ДЦП» – проаналізовано наукову літературу з проблеми дослідження, навчально-методичне забезпечення формування навичок читання та визначено концепцію дослідження; представлено аналіз сучасних поглядів на процес читання у структурі писемного мовлення, передумови опанування навичок читання та їх становлення, підготовку до їх формування за умов типового психофізичного і мовленнєвого розвитку та особливості підготовки до опанування навички читання дітьми із церебральним паралічем.
Проблема формування навички читання у дітей із ДЦП є предметом уваги дослідників різних наукових галузей. У вітчизняних та зарубіжних наукових літературних джерелах психолінгвістичного, психологічного, нейропсихологічного, психолого-педагогічного напрямів читання розглядають як частину писемного мовлення, за допомогою якого відбувається перекодування графемного матеріалу в фонемний (Вахтеров В., Виготський Л.., Ельконін Д., Зимня І., Корнєв О., Каше Г., Лалаєва Р., Леонтьєв О.,Лурія О., Лєвіна Р., Нікашина Н., Соботович Є., Хватцев М., Чиркіна Г. та інші). Більшість праць психолого-педагогічного спрямування визначає читання як складноструктуровану діяльність, що обумовлює виникнення труднощів на етапі його опанування (Бєльтюков В., Гвоздєв О., Корнєв О., Орфінська В., Соботович Є., Смирнова І., Хомська О., Шварц Л. та ін.). Представники психолінгвістичного та нейролінгвістичного напрямів стверджують, що формування навичок читання відбувається за участі певних психічних процесів (Абрамович-Лехтман Р., Глухов В., Ейдінов М., Кириченко О., Ковшиков В., Корнєв Р., Кличнікова З., Левченко І. Проценко Н., Семенов К. та ін.): сприймання, уваги, пам'яті, мислення та, відповідно, розумових операцій синтезу, аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення, контролю, органічним підґрунтям для яких є система складної інтеграції аналізаторних систем (Бельтюков В., Гвоздєв О., Корнєв О., Лурія О., Нікашина А., Хомська О., Цвєткова Л., Швачкін М. та ін.). Достатній рівень сформованості названих компонентів, як складових психологічної структури читання, веде до його успішного опанування.
Від якості взаємодії оптичного, акустичного та пропріоцептивного аналізаторів (у тому числі, мовнорухового як його невід’ємної складової) залежить успішність формування читацьких навичок (Ляпідевський С.). Аналіз літературних джерел дає підстави для висновків про значення оптичного аналізатора як основоположного для організації процесу читання, про що свідчить наявність руху очей при читанні з паперового та електронного носіїв в напрямі рядків тексту (Безруких М., Величковський Б., Ельконін Д., Єгоров Т., Міллер К., Трошин А., Шварц Л., Carpenter P.A., Just M.A. та ін.), засвоєння інформації під час зорової фіксації (ГлуховВ., Ковшиков В., Корнев О., Шварц Л., Rayner K., Slowiaczek M. L., М. Just, Р. Carpenter, К. Rayner, S. A. Duffy та ін.), сутність процесу переробки сприйнятої під час читання інформації (Гернсбахер М., Корнєв О., Мур І., D. Zola, G.S. Wolverton та ін.). Виконання функції слухового контролю з боку фонематичного слуху забезпечується діяльністю акустичного аналізатора, повноцінне функціонування якого є однією з передумов формування читання. Аналіз наукових джерел свідчить про різний ступінь прояву дефіцитарності акустичного аналізатора, що негативно впливає на оволодіння навичкою читання у дітей із ДЦП (Архипова О., Данілавічютє Е., Коваль Л., Мастюкова О., Соботович Є. та ін.). Недосконалість розвитку оптичної та акустичної аналізаторних систем, когнітивна незрілість та недостатній розвиток емоційно-вольової сфери (Іполітова В., Макарчук Н., Романенко О., Семаго М., Семаго Н., Семенова К., Ханзерук Л., Чеботарьова О., Шевцов А., Шипіцина Л. тощо) у різному сполученні можуть проявлятися на тлі своєрідності розвитку пропріоцептивного аналізатора (Бадалян Л., Бобат К., Бобат Б., Войт В., Єфименко М., Журба К., Козявкін В., Мартинюк В., Семенова К., Сермєєв Б., Смолянінов А., Тімоніна О. тощо) відповідно до форми ДЦП, і вносити дисбаланс у їх інтегративну діяльність, спричиняючи варіативність порушень усного та писемного мовлення (Архипова О., Лопатіна Л., Малофєєв М., Мастюкова О., Серебрякова Н., Сімонова Н., Халілова Л. тощо). Втім, різноманітні методики, спрямовані на подолання порушень мовлення, зосереджено на окремих його аспектах, що не дає змоги врахувати цілісну структуру дизнейроонтогенезу при ДЦП. Результати аналізу проблем науково-методичного забезпечення навчання молодших школярів із ДЦП виявили відсутність спеціальних посібників та підручників, які б враховували лінгвістичні можливості та потреби цієї категорії школярів.
Водночас, широкої популярності набули концептуальні та прикладні дослідження, присвячені інформатизації освіти, які створили прецедент для організації та моделювання навчального процесу нового типу за допомогою комп’ютера, що містить інструктивний (різні сполучення інструктажу, тренування, консультації і контролю), проблемний (формування діяльності на рівні алгоритмів), імітаційний (моделювання) та евристичний (сполучення тренування, гри, алгоритмізації) компоненти. Орієнтація на пошук системних зв’язків і закономірностей, як головна ознака автоматизованого навчання, дає змогу врахувати структуру явищ і видів діяльності, на формування яких спрямовано увагу. Такий підхід уможливлює створення диференційованих «обхідних шляхів» навчання (з опорою на збережені ланки розвитку організму), важливих для урахування потреб та можливостей молодших школярів з особливостями психофізичного розвитку.
Сучасні наукові розвідки доводять актуальність та ефективність навчання цієї категорії дітей за допомогою інформаційних технологій (Воробйова Г., Гончарова О., Дітковська Л., Єкімова А., Качуровська О., Коваль Л., Крицкая Т., Кремер О., Кукушкіна О., Лизунова Л., Мороз Б., Чєртова Н., Яговкіна Л. та ін.). Аналітичний огляд новітнього технічного забезпечення в Україні та країнах пострадянського простору дав підстави визначити програми корекційного напряму, що набули найбільшої популярності: «Видима мова» (Росія), «Керівництво» (Білорусія), логопедичні тренажери «Дельфа-142», «Дельфа-300», «Ігри для Тигри» (Росія), «Живий звук» (Україна), «Демосфен» (Росія), «В країні цікавих звуків» (Україна), «Адаптація-лого» (Україна), «Математика для тих, кому важко», «Склад числа», «Світ за твоїм вікном» (Росія). Підвищення результативності навчання дітей з особливими освітніми потребами є головним індикатором ефективності їхнього застосування.
З метою надання допомоги дітям із церебральними паралічами розроблено програми, спрямовані на корекцію та реабілітацію рухової сфери. Програма «Реамед - 3» (Росія) призначена для діагностики, відновного лікування та корекції рухових розладів різної етіології. Програми «Ручний велосипед», «Платформа» (Росія) мають на меті розвиток у дітей із фізичними порушеннями вестибулярного апарату, м'язово-суглобної чутливості та диференційованих рухів м'язів. В Україні здійснюється розроблення спеціальних реабілітаційних програм для розвитку моторики у дітей із ДЦП: «Песик» (формування динаміки, тренування рухів, маніпулятивності рук), «Ракета» (формування рухливості тулуба), що свідчить про створення умов для поступового корекційного впливу на розвиток пропріоцептивного аналізатора, порушення функціонування якого вважаються провідними у структурі цілісного дефекту, зумовленого ДЦП. Втім, поза увагою залишається компенсація функціонування інших аналізаторів, що беруть участь у забезпеченні безперешкодного перебігу різних видів діяльності, в тому числі читання, та можуть мати дефіцитарність в умовах розглядуваної церебральної патології.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины