БУТ Анатолій Анатолійович СИСТЕМА ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У НАВЧАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості теми дослідження, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами і планами, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й основні завдання, викладено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі „Система проблемних завдань у педагогічній теорії і практиці” аналізуються особливості висвітлення проблеми у філософській, психолого-педагогічній та методичній літературі, понятійний апарат досліджуваних питань, з'ясовується стан проблеми у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів.
Аналіз праць зарубіжних і вітчизняних педагогів та психологів А.М.Алексюка,Ю.К.Бабанського,М.О.Данилова,В.І.Загвязинського,В.П.Корнє-єва, Т.В.Кудрявцева, І.Я.Лернер, О.М.Матюшкіна, М.І.Махмутова, В.Оконя, В.О.Онищука, Г.А.Понурової, С.Л.Рубінштейна, М.М.Скаткіна, М.С.Топузова, О.М. Топузова свідчить про різні підходи науковців до тлумачення понять „проблемне навчання”, „проблемна ситуація”, „проблема”.
Дисертаційне дослідження ґрунтується на визначенні, що проблемне навчання є типом розвивального навчання, зміст якого представлений системою проблемних завдань різного рівня складності, у процесі розв'язування яких учні самостійно або за допомогою вчителя здобувають нові знання. Система проблемних завдань тлумачиться нами як така їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудована з урахуванням вікових особливостей учнів і в цілому спрямована на „зону їх найближчого розвитку”.
Проблемна ситуація визначається нами як стан інтелектуального утруднення учня, в основу якого покладена інформаційно-пізнавальна суперечність. Проблема – складова частина проблемної ситуації, яка має мовленнєве формулювання у вигляді задач, запитань, завдань, що відображають суперечність проблемної ситуації, а їх вирішення дає змогу школярам здобути нові знання або способи діяльності.
У дисертації запропоновано уточнення змісту поняття "проблемне завдання". Проблемними завданнями є пізнавальні завдання за умови створення на їх основі вчителем проблемних ситуацій, розв'язування яких у навчально-виховному процесі приведе до здобування учнями нових знань. До проблемних завдань належать проблемні запитання, проблемні задачі, оскільки ці поняття взаємозамінні й між ними немає суттєвої різниці, їх змістом є проблема, хоча і виражена у певній мовленнєвій формі.
У дослідженні зроблено висновок про недостатнє дослідження і висвітлення у психолого-педагогічній літературі питань системи проблемних завдань у навчальному процесі.
Проведений аналіз показав, що методична література не містить достатньої кількості наукових розробок й рекомендацій щодо створення і застосування системи проблемних завдань у навчальному процесі з фізичної географії. У підручниках представлена невелика кількість проблемних завдань, до того ж не об'єднаних у єдину систему на науково обґрунтованих принципах, що унеможливлює організацію постійної і послідовної роботи з ними.
Констатувальний експеримент дав можливість вивчити досвід вчителів географії з питань організації навчальної діяльності на засадах проблемності та визначити стан готовності школярів розв’язувати проблемні завдання.
Результати анкетування вчителів дають змогу зробити висновок про широкий спектр використання проблемних завдань як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і в той же час існуючу безсистемність та епізодичність застосування таких завдань у практиці роботи вчителів географії. Використовують проблемні завдання на уроках 62,7 % опитаних вчителів, з них постійно, систематично – 10 %, у різних видах і формах позаурочної і позакласної роботи – 44,4 %. Проведені спостереження уроків, загалом підтвердили ці результати. З 110 відвіданих уроків географії епізодичне застосування проблемних завдань зафіксовано на 53 уроках, певна системність у реалізації завдань простежувалалась тільки на чотирьох уроках. У бесідах, інтерв'ю педагоги пояснювали виявлену суперечність недостатньою розробленістю у навчально-методичній літературі системи завдань для різних курсів географії та відсутністю у самих учителів умінь і навичок для конструювання та використання системи завдань.
Аналіз анкет для учнів основної школи показав, що 74,6% школярів відмічають використання проблемних завдань вчителем під час викладання географії. 87,8 % школярів головним джерелом інформації проблемного типу у вивченні фізичної географії вважають вчителя, що опосередковано свідчить про факт недостатньої насиченості змісту підручників проблемним викладом матеріалу і завданнями проблемного характеру. За головну причину, яка утруднює виконання проблемних завдань, 59,1 % учнів називають відсутність у себе потрібних умінь розв'язування проблемних завдань. Узагальнення відповідей учнів показало позитивне ставлення школярів до проблемних завдань як засобу активізації пізнавальної діяльності і розвитку власного інтересу в отриманні нових знань з географії.
Теорія і практика проблемного навчання як дидактична категорія підтверджує доцільність створення спеціальної системи проблемних завдань для використання у процесі навчання фізичної географії учнів основної школи.
Другий розділ „Система проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи” присвячений обґрунтуванню теоретичних засад та практичній реалізації системи проблемних завдань з фізичної географії, розробки методики експериментального навчання, проведенню формувального експерименту і аналізу одержаних результатів.