ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА ПРОЯВУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ ЕПОХИ (НА МАТЕРІАЛАХ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї) :

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена, по-перше, необхідністю глибинних змін в правовій сфері життя України, докорінного реформування національної правової системи, що ґрунтувалася б на сучасній парадигмі розуміння права, на новій доктрині права. Реформа не може бути зведена лише до створення нових правових інституцій та написання нових законів, їх кількісного зростання, – про це свідчить уже напрацьований за останнє десятиліття досвід. Успадкована від минулого, зі старими схемами, стереотипами, категоріями, принципами, ідеями тощо інтелектуальна традиція, що детермінує юридичне мислення, уповільнює темпи реформування правової реальності. Глибинне реформування правової системи неможливе без зміни цієї інтелектуальної традиції, яка все більше виявляє свою неадекватність в умовах ствердження нових реалій життя, найважливішою з-поміж яких є поява нового типу людини – людини ринкового суспільства, втрачає свою придатність для теоретичного та практичного вирішення проблеми гармонізації стосунків між державною владою, суспільством та окремішними індивідами. І правова ідеологія, і правотворчість, і правозастосування, і тлумачення права залежать від такого культурного чинника як інтелектуальна традиція. Її впливом позначено всі юридичні феномени: концепції, вчення, їх зміст, нормативно-правовий матеріал, знакову реальність, функціонально-діяльнісний прояв правової реальності. Тому потреба у всебічному досліджені особливостей впливу інтелектуальної традиції на правову реальність в сучасних умовах є і теоретично, і практично значимою.

По-друге, в зв’язку з глобалізаційними та інтеграційними процесами, що стають все осяжнішими, нині все очевиднішою стає необхідність зближення різних правових систем, тому дослідження особливостей юридичного мислення різних народів і культур, ґрунтоване на конкретній інтелектуальній традиції, є на часі, диктується необхідністю увідповіднення праворозуміння, законодавства та правотворчості різних країн та правових систем.

Європейські інтеграційні процеси неминуче впливатимуть на українські реалії. Міждержавні правові системи Ради Європи та ЄС постали на постмодерній інтелектуальній традиції, яка чинить на них потужний вплив, відображається в правових феноменах, зумовлюючи праворозуміння, адекватне постмодерній культурі і людині інформаційного суспільства, тому інтеграція з ними правової системи України, сформованій на іншій інтелектуальній традиції, переважно модерній – безперечно, є, як засвідчує нинішній досвід, проблематичною, складною, вимагає всебічного аналізу і відповідних висновків.

По-третє, увага ж до аналізу юридичного мислення в українських правознавців є дуже скромною. Проблема детермінації правової реальності інтелектуальною традицією епохи, а також особливостей прояву цих впливів у правових феноменах в різні історичні періоди у вітчизняній правовій літературі всебічного висвітлення поки що не віднайшла. Дослідження правової реальності як феномена культури вітчизняними правознавцями лише розпочалося, тому вищезазначений аспект належить до тих, що вимагають дослідницької уваги вже нині.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року, обрана відповідно до державно-правової реформи в Україні, увідповіднена програмі розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 рр. (Рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1), узгоджена з тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002–2005 роки від 30 червня 2002 року № 635, загальним планом науково-дослідних робіт НАВС України і плану науково-дослідних робіт кафедри філософії права та юридичної логіки НАВС України на 2003-2004рр.