Бережна Таміла Іванівна. Формування здоров\'язбережувального середовища для молодших підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі : Бережная Тамила Ивановна. Формирование здоровьязбережувального среды для младших подростков в общеобразовательном учебном заведении

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання дослідження, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про методи, апробацію та впровадження результатів дослідження; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – „Теоретичні основи формування здоров’язбережувального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі” – здійснено аналіз філософських, педагогічних і психологічних напрацювань вітчизняних і зарубіжних науковців з означеної проблеми; висвітлено теоретичні основи формування здоров’язбережувального середовища ЗНЗ, уточнено зміст поняття „здоров’язбережувальне середовище” та сутність формування здоров’язбережувального середовища загальноосвітнього навчального закладу.
У психолого-педагогічній науці існує кілька підходів до визначення освітнього середовища. Зокрема, Б. Бім-Бад, І. Єрмаков, Г. Ковальов, Л. Новикова, Ю. Мануйлов, А. Петровський, Л. Сохань розглядають освітнє середовище як сферу життєдіяльності дитини, яка постійно змінюється; В. Слободчиков – як один із найважливіших чинників розвитку особистості дитини.
Ми поділяємо наукові висновки О. Газмана, Н. Гонтаровської, О. Єжової, В. Панова, В. Рубцова, Н. Селіванової, В. Слободчикова, С. Тарасова, М. Федорця, В. Ясвіна, що освітнє середовище – це сукупність об’єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти; система впливів та умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.
З’ясовано, що здоров’язбережувальне середовище обґрунтовується з різних позицій: як процес взаємодії учнів і вчителя, результатом якого є засвоєння знань, умінь, способів творчої діяльності, системи цінностей і збереження здоров’я учасників освітнього процесу (Н. Міллер); як цілеспрямована і професійно створювана система дидактичних умов, в якій засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток творчого мислення і формування емоційно-ціннісного ставлення до світу (в тому числі й до свого здоров’я) відбуваються в ситуаціях фізичного, емоційного, інтелектуального, соціального, духовного комфорту (А. Маджуга); як багаторівнева освітня система і соціально організоване виховне середовище, в якому пріоритетами виступають здоровий спосіб життя, культура здоров’я, прогнозування здоров’язбережувальної діяльності (О. Підгірна).
З урахуванням наукових позицій О. Богініч, Н. Денисенко, Т. Овчиннікової, Н. Рилової, А. Сидоренко уточнено, що здоров’язбережувальне середовище – це сукупність конкретних гігієнічних, психолого-педагогічних, організаційних, навчально-виховних умов, спрямованих на формування, зміцнення і збереження фізичного, психічного, соціального здоров’я учнів та педагогів шляхом використання психолого-педагогічних і медико-фізіологічних засобів.
Проблема формування здоров’язбережувального середовища досліджується в різних аспектах: виконання кожним компонентом педагогічного процесу здоров’язбережувальної функції (А. Морозова); створення особливих умов діяльності навчального закладу для підтримання здорового способу життя суб’єктів, їхнього саморозвитку в набутті цінності здоров’я, благополуччя (Ж. Шарафуліна, А. Романенко); впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес (О. Ващенко, Т. Воронцова, О. Дубогай, В. Лозинський, Ю. Науменко, Н. Смирнова, В. Циганова).
Сутність формування здоров’язбережувального середовища ЗНЗ трактується нами, відповідно до теми дослідження, як процес забезпечення організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування у молодших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, навколишнього світу та готовності до ведення здорового способу життя.
У дисертації в основу формування здоров’язбережувального середовища ЗНЗ покладено особистісно орієнтований, середовищний та компетентнісний підходи. Зокрема, відповідно до особистісно орієнтованого підходу здоров’я обґрунтовано як особистісну, загальнонаціональну, загальнодержавну та загальнолюдську цінність; середовищний підхід допомагає врахувати, що ціннісні ставлення учнів створюються в результаті їхньої взаємодії із здоров’язбережувальним середовищем, яке формується у навчальному закладі шляхом оптимізації освітнього процесу для досягнення благополуччя дитини; компетентнісний підхід спрямовує на розвиток здатності учнів практично діяти в різних життєвих ситуаціях для збереження власного здоров’я, здоров’я оточуючих.
Базовими принципами досліджуваного процесу визначено: принцип гуманізму, системності, дитиноцентризму, природо- та культуровідповідності, превентивності, відкритості, діяльної опосередкованості у набутті позитивного соціального досвіду, технологізації.
У другому розділі – „Формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у практиці загальноосвітніх навчальних закладів” – охарактеризовано критерії та показники здоров’язбережувального середовища ЗНЗ; досліджено стан сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ; розроблено структурно-функціональну модель процесу формування здоров’язбережувального середовища ЗНЗ.
Основними компонентами здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ обрано соціальний, змістово-технологічний та матеріально-технічний.
Соціальному компоненту відповідає критерій „стосунки і ставлення суб’єктів у здоров’язбережувальному середовищі”; показниками цього критерію визначено: ставлення до себе, власного здоров’я, здоров’я оточуючих, здорового способу життя, навколишнього світу; міжособистісні стосунки; взаємовідносини між учнівським, педагогічним колективами та батьківською громадськістю у здоров’язбережувальному середовищі.
Змістово-технологічному компоненту дібрано критерій „спрямованість виховного процесу на здоров’язбереження”; його показники: організація здоров’язбережувальної діяльності вчителів; навчання і виховання учнів на засадах життєвих умінь; упровадження здоров’язбережувальних технологій.
Матеріально-технічному компоненту відповідає критерій „забезпеченість матеріально-технічної бази ЗНЗ”; показниками цього критерію є: інфраструктура ЗНЗ, відповідність матеріально-технічної бази чинним державним санітарно-гігієнічним нормам і правилам, наявність зон відпочинку, рівень забезпечення новими технологіями дизайну та естетичного оформлення інтер’єру.
З метою вивчення стану сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ застосовано комплекс діагностичних методик та методів: анкетування, інтерв’ю, бесіди, спостереження, аналіз шкільної документації, аналітичних звітів, санітарно-гігієнічних паспортів ЗНЗ, методика „Оцінка соціально-психологічного клімату в колективі” (Е. Рогова) (адаптована); методика „Оцінювання рівнів сформованості ціннісного ставлення до здоров’я” (О. Єжова) (адаптована); тест „Неіснуюча тварина”; методика „Соціометрія” (Дж. Морено) (адаптована); методика „Ціннісні орієнтації” (М. Рокич) (адаптована); методика „Дерево” (Джон та Даян Лампен) (адаптована); методика незавершених речень (авторська); опитувальник для учнів „Моя сім’я”; малюнок „Вихідний день моєї сім’ї”; авторські анкети „Оцінка сформованості здоров’язбережувального середовища ЗНЗ”, „Визначення ставлення до здоров’я та здорового способу життя молодших підлітків”, „Визначення сформованості міжособистісних стосунків молодших підлітків з однолітками”, „Визначення сформованості ціннісного ставлення молодших підлітків до оточуючих людей, природи, навколишнього світу”, „Стосунки в колективі”; анкета-тест „Я і мій клас”, „Визначення готовності вчителів до формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ”; анкета „Хто твій друг”.
На констатувальному етапі експерименту проаналізовано та узагальнено досвід роботи загальноосвітніх навчальних закладів з числа учасників Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу „Школа сприяння здоров’ю” у 2006 р. (загалом – 51 ЗНЗ з різних областей України); проведено анкетування 472 учнів 5–6-х класів, 209 учителів та 230 батьків.
За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту виокремлено чотири рівні сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ: високий, достатній, середній, низький. Кожному рівню присвоєно умовний бал: високому – 4, достатньому – 3, середньому – 2 та низькому – 1.
Підсумки констатувального етапу експерименту засвідчили, що переважає середній рівень сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ (62,75 % від загальної кількості досліджуваних ЗНЗ). З’ясовано, що причинами такого стану є: недостатній рівень готовності вчителів, класних керівників до здійснення завдань здоров’язбережувального навчання і виховання, а також недостатня участь батьків у діяльності ЗНЗ з формування та розвитку фізично, психічно, духовно і морально здорової особистості.
Установлено кореляційні зв’язки між рівнями сформованості компонентів здоров’язбережувального середовища і їхніми показниками. За результатами кореляційного аналізу, найбільший вплив на сформованість компонентів здоров’язбережувального середовища мають: комфортність і безпечність шкільного середовища (r = 0,947, р ˂ 05); наявність системи позаурочних та позашкільних заходів з 1 по 11 (12) класи з формування ціннісного ставлення до себе, власного здоров’я, здоров’я оточуючих, навколишнього світу (r = 0,930, р ˂ 05); партнерська взаємодія з батьками щодо питань здоров’язбереження учнів (r = 0,677, р ˂ 05).
Зважаючи на зазначені результати, розроблено структурно-функціональну модель процесу формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ, яка об’єднує концептуально-цільовий, процесуальний та результативно-оцінювальний блоки (рис.).
Визначено та обґрунтовано такі організаційно-педагогічні умови формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ: підвищення готовності вчителів до формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ; упровадження здоров’язбережувальних педагогічних технологій, які знижують захворюваність, стомлюваність молодших підлітків, забезпечують їхню психофізіологічну готовність до шкільного навчання, зменшують перевантаження, підвищують якість навчання; активізація співпраці з батьками щодо формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ.
У третьому розділі – „Дослідно-експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі” – висвітлено перебіг експериментальної роботи та представлено результати формувального етапу експерименту; доведено ефективність визначених організаційно-педагогічних умов формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у ЗНЗ.