ВИРОБНИЧІ КООПЕРАТИВИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний розвиток українського суспільства характеризується різноманітністю форм підприємницької діяльності, у тому числі й виробничих кооперативів. Вони є ланкою єдиного економічного комплексу країни і рівні з іншими учасниками господарської та підприємницької діяльності. Той факт, що виробничі кооперативи сьогодні скоріше рідкість і їх питома вага серед інших організаційно-правових форм підприємництва не перевищує відсотка, не зменшує значущості обраної проблематики. Серед виробничих кооперативів популярні саме сільськогосподарські, де й виникає найбільше проблем, особливо з огляду на універсалізацію організаційно-правових форм здійснення економічної за змістом і юридичної за формою діяльності та необхідність адаптації законодавства України до вимог ЄС. Проблема полягає у необхідності правовими засобами стимулювати розвиток виробничих кооперативів і усунути колізії у законодавстві, які виникли у зв’язку з урегулюванням засад їх діяльності у нових Цивільному та Господарському кодексах України, приведенні поточного законодавства про виробничу кооперацію до єдиного підґрунтя. Тим більше, що прийняття Закону України “Про кооперацію” від 10 липня 2003 року не вирішило всіх проблем.

Кооперативні відносини мають майже двохсотлітню і досить суперечливу, особливо в радянський період, історію свого розвитку. Між тим, їх теоретичні засади досить обмежені. Дослідженню особливостей виробничих кооперативів присвячено роботи Весельської Н., Сурженко О., Сунцова В. Але наразі практично відсутні монографічні дослідження цієї організаційно-правової форми юридичних осіб у приватному праві. До напрацювань попередників слід ставитися критично з цілком зрозумілих ідеологічних причин. Невелике число сучасних публікацій не дають повного уявлення про перспективи цієї організаційно-правової форми в умовах ринкової економіки.

Саме сучасних теоретичних розробок із зазначеної проблематики бракує вітчизняній науці, а це звужує коло практичних рекомендацій щодо адекватного юридичній природі регулювання цих відносин на національному і міжнародному рівні. Це призводить до ігнорування національного законодавства, суперечностей у практиці його застосування при регулюванні відносин та вирішенні спорів, використання сурогатних організаційно-правових форм.

За роки незалежності України спеціальних робіт щодо цієї проблематики не захищено. Поодинокі наукові статті суттєвого внеску у доктрину виробничих кооперативів не зробили, а стосувались розробки прикладних завдань нормотворчості.

Цими та іншими факторами зумовлена актуальність теми обраного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Послання Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір: концептуальні засади стратегії і економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 рр., Розділу V Закону України „Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”, Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідницьких робіт установ МВС України на 1995–2000 рр., та Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001–2006 рр.