ЕКОЛОГО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ліси займають важливе місце серед природних ресурсів. Вони є потужним природним регулятором водного балансу й клімату, виробниками кисню, надійним засобом охорони ґрунтів від ерозії, нейтралізації шкідливих впливів виробничих викидів у довкілля. Ліси мають і велике народногосподарське значення, завдяки їм отримуємо, зокрема, будівельний матеріал й промислову сировину, дикорослі плоди, ягоди, лікарські рослини тощо. Однак ліси є дуже чутливими до антропогенного навантаження. Ігнорування репродуктивних властивостей лісу, необґрунтоване лісокористування здатні завдати йому великої шкоди. Зокрема, в Україні хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 – 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодники (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 – 2 рази нижче оптимальних значень.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищноформуючі функції лісових екосистем.

З урахуванням зазначених обставин в Україні формується лісове законодавство, основними завданнями якого є, зокрема, збереження якісного стану лісів, забезпечення раціонального використання лісових ресурсів. Проте на сьогодні це законодавство певною мірою застаріло, потребує приведення у відповідність із сучасними потребами практики, узгодження з актами законодавства, що регулюють цивільні, земельні та інші суспільні відносини.

Особливого значення набуває забезпечення ефективного еколого-правового регулювання лісокористування. Адже, незважаючи на те, що у лісовому законодавстві декларується збереження за лісами виконання переважно екологічних функцій, залишаються актуальними проблеми збільшення лісистості території у природних зонах до оптимального рівня, поліпшення якісного складу лісових насаджень, нарощування природоохоронного потенціалу лісів, збереження їх біологічного різноманіття, підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів середовища. Вирішення цих проблем потребує поряд із відповідним науковим, технологічним, організаційним, економічним й правового забезпечення.

До останнього ж часу еколого-правовий аспект лісокористувань не був предметом спеціального дослідження правознавців. Різні аспекти охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, що мають відношення й до лісів, знайшли відображення у працях таких вчених-юристів, як В.І.Андрейцев, Г.І.Балюк, А.Г.Бобкова, М.М.Брінчук, С.О.Боголюбов, А.П.Гетьман, Н.В.Єремеєва, Б.В.Єрофеєв, М.І.Єрофеєв, Е.Н.Жевлаков, І.І.Каракаш, О.С.Колбасов, С.М.Кравченко, П.Ф.Кулинич, Н.Р.Малишева, М.І.Малишко, В.В.Петров, О.О.Погрібний, В.К.Попов, Б.Г.Розовський, О.А.Рябов, В.І.Семчик, Н.І.Титова, Ю.С.Шем­шученко, М.В.Шульга. У різні часи ті чи інші питання правового регулювання використання та охорони лісів досліджувалися у працях С.Б.Гавриша, В.Ф.Горбового, Р.К.Гусєва, Л.І.Дембо, Д.М.Зайцева, Л.А.Заславської, В.В.Костицького, М.В.Краснової, О.І.Красова, В.Л.Мунтяна, Г.Н.Полян­ської, В.Н.Яковлєва.

Лісогосподарські, економічні, соціальні, управлінські питання використання та охорони лісів досліджуються також у роботах вчених економістів та фахівців інших спеціальностей, зокрема, Я.В.Коваля, І.А.Євтушенко, А.І.Карпука, Г.Ф.Морозова, М.П.Савущика, І.М.Сінякевича, С.Л.Кирилюка, М.Ю.Попкова, Л.В.Полякова, І.Р.Юхновського та ін.

Регіональним аспектам правової охорони лісів (лісів Карпатського регіону України) присвячена кандидатська дисертація П.В.Мельника, що була захищена у 2002 році.

Проблем майнової відповідальності за порушення лісового законодавства торкається В.М.Завгородня у своїй кандидатській дисертації, захищеній у 2003 році.

Питання еколого-правового регулювання лісокористування  набули сьогодні особливого значення у зв’язку з потребою оновлення лісового законодавства, в тому числі й з урахуванням вимог міжнародно-правових актів у даній сфері, а також з необхідністю посилення екологічних вимог до різних видів використання лісових ресурсів, удосконалення організаційних засад забезпечення сталого лісокористування й охорони лісів та відповідальності за порушення лісового законодавства.

Усе вищезазначене свідчить про актуальність дисертаційного дослідження еколого-правового регулювання лісокористування в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України «Проблеми реалізації екологічного та космічного права» (№ державної реєстрації PK 0101U00378).