Швець Тетяна Анатоліївна Педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів : Швец Татьяна Анатольевна Педагогические условия формирования профессионального мастерства будущих воспитателей дошкольных учебных заведений

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи та базу дослідження; розкрито його наукову новизну й практичну значущість, подано дані щодо достовірності апробації та впровадження результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі «Формування професійної майстерності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів як педагогічна проблема» здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з досліджуваної проблеми; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, зокрема сутність поняття «професійна майстерність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів»; схарактеризовано навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.
Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив, що вчені звертаються до різних аспектів професійно-педагогічної підготовки працівників дошкільної освіти. Зокрема, професійну компетентність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів досліджує Л. Кідіна, професійну компетентність на засадах акмеологічного підходу - Х. Шапаренко, педагогічну техніку - Л. Загородня, формування риторичної культури - В. Тарасова, підготовку студентів до: навчання дошкільників української мови - А. Богуш, Т. Котик, роботи з художньою літературою - Т. Савінська, професійного самовиховання - О. Кучерявий, прогностичної діяльності - Н. Давкуш, до роботи у сім’ях - Н. Ковалевська та з неблагополучними сім’ями - Т. Жаровцева, до роботи з батьками дітей раннього віку - Г. Борин та ін.
Еволюція поглядів на професійну майстерність свідчить про те, що дане питання сягає своїми коріннями у сиву давнину, в ораторську діяльність визначних мислителів свого часу: Аристотеля, Демокрита, Квінтіліана, Платона, Сократа, Цицерона та ін., погляди яких на сутність і змістові характеристики досліджуваного явища розкрито у розділі.
Подальший історико-педагогічний аналіз досліджуваної проблеми дав змогу стверджувати, що гуманістичний аспект як теоретична основа формування професійної майстерності сучасного вчителя-вихователя також знайшов своє відображення у працях відомих педагогів минулого - Я. Коменського, І. Пестолоцці, Н. Дистервега, К. Ушинського, М. Пирогова, а згодом - П. Блонського, С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського.
Аналіз та систематизація психолого-педагогічних підходів до цієї проблеми Ю. Азарова, Н. Кузьміної, О. Абдуліної, В. Коротова, Ф. Паначина та ін. засвідчили єдину точку зору науковців щодо підвищення творчого рівня педагогічної діяльності та цілеспрямованого формування професійної майстерності.
Відсутність цілісної системи викладання педагогічної майстерності, відповідних підручників уповільнювала практичне вирішення найактуальніших проблем професійної підготовки майбутніх вихователів, серед яких значущим є визнання необхідності формувати елементи педагогічної майстерності у студентів педвузів.
Усе це призвело до створення спеціального курсу педагогічної майстерності, котрий вперше було введено в Полтавському педагогічному інституті ім. В.Г. Короленка і котрий став своєрідною альтернативою предметно-орієнтованої системи професійної підготовки. Завдяки цьому відбувалось зміщення вимог, що ставились перед студентами, із засвоєння окремих галузей знань до формування загальної, інтегральної готовності до здійснення педагогічної діяльності.