Осос Іванна Павлівна УРАЖЕННЯ СТОВБУРА ЛІВОЇ ВІНЦЕВОЇ АРТЕРІЇ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВІНЦЕВОГО РУСЛА ТА ФУНКЦІЇ МІОКАРДА, СВОЄРІДНІСТЬ КЛІНІКИ, АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЛІКУВАННЯ



Название:
Осос Іванна Павлівна УРАЖЕННЯ СТОВБУРА ЛІВОЇ ВІНЦЕВОЇ АРТЕРІЇ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВІНЦЕВОГО РУСЛА ТА ФУНКЦІЇ МІОКАРДА, СВОЄРІДНІСТЬ КЛІНІКИ, АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЛІКУВАННЯ
Альтернативное Название: Осос Иванна Павловна ПОРАЖЕНИЯ ствола левой коронарной артерии при ишемической болезни сердца: ОСОБЕННОСТИ венечных РУСЛА И ФУНКЦИИ МИОКАРДА, СВОЕОБРАЗИЕ КЛИНИКИ, АЛГОРИТМ ДИАГНОСТИКИ обоснования дифференцированного лечения
Тип: Автореферат
Краткое содержание: Матеріал та методи дослідження. В основі роботи детальний аналіз 126 пацієнтів з ІХС та зроблено ретроспективний аналіз архівного матеріалу (600 хворих на ІХС): з них 46 (7,7%) – з ураженням СтЛВА (1-а група) віком від 29 до 62 років. Другу групу (група порівняння) склали 50 хворих на ІХС віком 39 ¬ 62 роки з трьохсудинним ураженням ВА, але без втягнення в процес СтЛВА, а третю – практично здорові по відношенню до ІХС (контрольна група) – 30 чоловіків віком від 31 до 56 років. Група з ураженням СтЛВА за типом кровозабезпечення серця розділилась таким чином: 29 (63%) хворих з правовінцевим типом (1А група), 5(10,9%) – з лівовінцевим (1Б група), 12 (26,1%) – зі збалансованим (1В група).
Крім того добрана четверта група – 23 пацієнти з ІХС та підозрою на ураження СтЛВА (до проведення КГ).

Обстеження хворих із застосуванням КВГ, зондування правих і лівих відділів серця було підпорядковане задачам кардіологічного стаціонару Інституту кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України. Селективну поліпозиційну КГ і ліву контрастну ВГ виконували (д.м.н.О.Г.Білоножко), як правило, черезшкірним черезстегновим доступом за методом M.Judkins (1967).
При інтерпретації КГ використовували класифікацію, розроблену Ю.С.Петросяном і Л.С.Зінгерманом (1974), і враховували показник сумарного ураження артерій серця (СУАС), запропонований Ю.С.Петросяном і Д.Г.Іоселіані (1976). Відповідно до зазначеної класифікації виділяли такі ступені пошкодження ВА: I – помірне (до 50%), II – виражене (до 75%), III – різке (більш 75%), IV – оклюзія. Крім того, для позначення незмінених судин уведений нульовий ступінь.
Аналізували комплекс показників функціонального стану серця: кінцевий діастолічний (КДО) та кінцевий систолічний (КСО) об’єми, ударний об’єм (УО), фракцію викиду (ФВ), середню швидкість скорочення кругових волокон міокарда (Vcf cеp.) за J.Karliner (1971), середню нормалізовану швидкість систолічного вигнання (MNSER) за K.Peterson et al. (1974), систолічний тиск (СТ) і кінцевий діастолічний тиск (КДТ) у ЛШ і ПШ, відношення СТ ЛШ/КСО за H.Hirzel et al. (1981).
Кількісну оцінку регіонарної кінетики ЛШ проводили за відсотковим вкороченням у систолу стосовно діастоли радіусів шести загальноприйнятих сегментів (передньобазального – R1, передньомедіального – R2, передньоапікального – R3, задньоапікального – R4, задньомедіального – R5, задньобазального – R6) і довгої осі ЛШ (L). Для цього довгу вісь, проведену від середини аортального клапана до верхівки, поділяють на чотири рівні відрізки трьома перпендикулярними діаметрами.
Скорочення радіуса в систолу від 25 до 10% оцінювали як гіпокінезію, від 10 до 0% – як акінезію, а збільшення радіуса в систолу – як дискінезію [Б.В.Петровский і соавт., 1980; V.Banka et al., 1975; H.Engel et al., 1977]. Укорочення довгої осі в систолу від 10 до 2% інтерпретували як гіпокінезію, від 2 до 0% – як акінезію, а збільшення – як дискінезію [S.Dyke et al., 1974]. Збільшення значення відсоткового вкорочення радіусів шести сегментів і довгої осі вище нормальних величин на 2% розцінювали як гіперконтракцію.
Для характеристики важкості сегментарної дисфункції стінки ЛШ використовували індекс асинергії (ІА) за J.Berman et al. (1980) у модифікації О.Г.Білоножка (1988) – з урахуванням порушень локальної скоротності в шести сегментах і довгій осі, а також характеру асинергії в балах (нормокінезія – 0 балів, гіпокінезія – 1, акінезія – 2, дискінезія – 3). Для обчислення ІА підсумовували кількість балів. З метою визначення інтегрального показника скоротності ЛШ використовували індекс систолічного скорочення ЛШ (ІСС ЛШ) (за О.Г.Білоножком, 1988), що являє собою середнє значення відсоткового укорочення в систолу радіусів шести сегментів і довгої осі.
Проба з ДФН виконувалася на велоергометрі фірми “Годарт” з величиною першої сходини навантаження 25Вт з послідовним підвищенням потужності на 25Вт до появи ознак її неадекватності. До початку і після кожної її сходини на апараті “Мингограф-34” реєстрували ЕКГ у стандартних, посилених від кінцівок і шести грудних відведеннях. Проба оцінювалася як позитивна при виникненні нападу стенокардії та її еквівалентів, а також зміні сегмента ST за “ішемічним” типом.
Статистична обробка результатів дослідження виконана з використанням програмно-математичного омплексу для ПК МS Excel 97 і пакету прекладних програм для статистичного аналізу й обробки даних “Statistica” із застосуванням cтандартних методів варіаційної статистики, що включали параметричний метод оцінки розбіжностіі середніх двох виборок за критерієм Ст’юдента (t), а також непараметричні критерії – для оцінки різниці відносних величин.
Результати дослідження та їх обговорення. Звуження СтЛВА різного ступеня виявили в 46 (7,7%) з 600 хворих на ІХС, яким була проведена селективна поліпозиційна КГ в умовах кардіологічної клініки.
Результати дослідження показали, що СтЛВА, як правило, втягувався в патологічний процес в поєднанні з іншими ВА (СУАС 49,92,1%), приблизно з однаковою частотою з ПМШГ, ОГ ЛВА і ПВА. Лише у 1 (2,2%) пацієнта виявлено його ізольоване стенозування. Встановлено, що солітарна сегментарна обструкція (ексцентрична, концентрична) локалізувалась в основному у дистальній частині (область біфуркації), що підтверджує думку про те, що атеросклеротичні бляшки виникають перш за все у ділянках, найбільшої дії механічного тиску, розтягнення та удару пульсової хвилі. Лише в 1(2,2%) хворого виявлені два сегментарних ексцентричних звуження СтЛВА.
При аналізі коронарограм насамперед враховували переважаючий анатомічний тип кровопостачання серця, оскільки це має значення для деталізації діагностики, перебігу й прогнозування ІХС, визначення показів та обсягу оперативного лікування, а також для оцінки відновних процесів після перенесеного ІМ.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины