Ельбрехт Ольга Михайлівна. Адаптивне управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу



Название:
Ельбрехт Ольга Михайлівна. Адаптивне управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу
Альтернативное Название: Эльбрехт Ольга Михайловна. Адаптивное управление учебным процессом основной школы с углубленным изучением предметов гуманитарного цикла
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет дослідження, його мету, гіпотезу, завдання; розкрито методологічні основи; визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вірогідність одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію, впровадження в педагогічну практику.
У першому розділі “Адаптивне управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу як проблема педагогічної науки і практики” висвітлено результати аналізу науково-педагогічної літератури з розвитку теорії управління, а також з питань управління педагогічними системами в умовах сучасних трансформаційних змін у суспільстві. На цій основі виявлено елементи адаптивного управління в різних теоріях; сформульовано закономірність виникнення цього різновиду управління, потребу в його використанні практичними керівниками шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; визначено поняття “адаптивне управління” навчальним процесом; вивчено стан застосування адаптивного управління у практиці роботи шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. У дослідженні проблеми ми виходили з того, що сутність адаптивного управління характеризується такими ознаками:
 адаптивне управління колективами, групами людей, організаціями є різновидом ситуативного управління, тому розглядається в ракурсі соціального управління і потребує врахування його закономірностей;
 поняття “адаптивне управління” є похідним від понять “адаптація” та “управління”, що забезпечує взаємозв’язки керованої системи з оточенням і окремими її елементами та передбачає своєчасну реакцію на їх зміни;
 адаптивне управління враховує складність об’єкта та здійснюється на основі статистично ймовірних об’єктивних закономірностей і законів-тенденцій, які зумовлюють варіативність управління;
 адаптивне управління допускає як суб’єкт-об’єктні так і суб’єкт-суб’єктні відносини, надаючи людині право вибору ролі суб’єкта;
 адаптивне управління базується на природовідповідних процесах розвитку керованих об’єкт-суб’єктів, пріоритеті їх розвитку завдяки процесам самоорганізації, спрямуванні їхньої взаємодії на досягнення спільної мети з урахуванням вимог соціуму, конкретної ситуації та завдань її розв’язання;
 адаптивне управління спирається на такі основи управління, як якість, нововведення, персонал, моніторинг, аналіз ситуації, перспективне та цілісне бачення розвитку керованої системи, методи роботи з людьми, які забезпечують розкриття їхнього потенціалу;
 методологія адаптивного управління передбачає функціонування та розвиток механізмів управління на основі їх систематичного відстежування, коригування, врахування зовнішніх впливів.
На основі синтезу окреслених ознак–характеристик ми розглядаємо адаптивне управління як вид діяльності, що передбачає усвідомлений та цілеспрямований вплив на суб’єктів навчального процесу; сукупність їхніх певних дій по забезпеченню функціонування і (само)розвитку системи навчального процесу; на зв’язки та відносини, що виникають у процесі взаємодії. Цей вплив здійснюється з урахуванням конкретної ситуації з метою організації й узгодження діяльності, потреб, можливостей, інтересів учасників навчального процесу та досягнення таким чином спільної мети колективу. Дослідження розвитку теорії управління, визначення характеристик адаптивного управління дали змогу проаналізувати стан його застосування у практичній діяльності шкіл. Встановлено, що в загальноосвітніх закладах цілісна система адаптивного управління повною мірою не використовується, лише в деяких школах запроваджено його окремі елементи. На розвиток концептів адаптивного управління, їх реалізацію у практичній діяльності шкіл України впливає позитивний досвід учених і педагогів-практиків. Досвід використання елементів адаптивного управління свідчить про те, що цей вид управління дає змогу враховувати специфіку роботи школи, сприяє пристосуванню до оточення, залежно від змін у ньому – внесенню необхідних коректив в її діяльність, посилює процеси самоорганізації та самоуправління. Позитивні результати застосування елементів адаптивного управління у практиці роботи окремих шкіл дають підстави для висновку про необхідність створення цілісної системи цього виду управління та її широкого впровадження в навчальний процес шкіл різних типів. Оскільки адаптивне управління враховує умови функціонування конкретного закладу та його специфіку, то доцільним було з’ясувати у процесі дослідження особливості навчального процесу й управління ним у школах з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. До таких особливостей нами віднесені:
 складність соціального замовлення (освіта підвищеного рівня гуманітарного профілю), яке детермінує необхідність упровадження нелінійної, гнучкої, відкритої системи управління, здатної своєчасно й адекватно реагувати на його зміни;
 забезпечення управління якістю освіти з урахуванням соціального замовлення та необхідності забезпечення конкурентноспроможності випускників профільного закладу освіти;
 створення умов для суб’єктивізації, самореалізації та саморозвитку учасників навчального процесу;
 здійснення управління на основі даних діагностики, психолого-педагогічної служби та прогнозу розвитку школи;
 спрямування методичної роботи вчителів у русло пошуково-дослідницької, експериментальної діяльності з метою реалізації освітньої програми;
 інтенсифікація інноваційних процесів у діяльності закладу, зокрема в управлінні навчальним процесом;
 мінливість структури та системи управління діяльністю школи, посилення функції координації функціонування окремих її ланок;
 підвищення ролі соціально-психологічних методів роботи з персоналом, методів стимулювання та мотивування; пошук гнучких нетрадиційних методів; адаптивно-адаптувальна поведінка управлінців;
 досягнення високого професіоналізму керівників школи, творчого рівня управління навчальним процесом, який забезпечує його оновлення; посилення вимог до шкільної системи підвищення кваліфікації вчителів;
 пошуки джерел додаткового фінансування для забезпечення підвищених освітніх потреб школи з огляду на її специфіку;
 спрямування педколективу на розширення і поглиблення зовнішніх зв'язків.
У другому розділі “Теоретико-прикладні аспекти адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу” представлено модель адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу та її наукове обґрунтування, висвітлюються зміст, форми та методи адаптивного управління. Управління як систему можна спроектувати залежно від того чи іншого аспекту розгляду реально наявних у ній підсистем. Ми розглядаємо модель у взаємодії трьох основних елементів: змістового, структурного, технологічного. Мета управління визначає його зміст та структуру. Зміст реалізується на всіх структурних рівнях на основі технології адаптивного управління.
У теорії і на практиці є різні види структур управління – традиційні (лінійна, функціональна, лінійно-штабна, дивізіональна, організаційного функціоналізму). Вони належать до класу ієрархічних структур, в основу якого покладена субординаційна ознака. Адаптивному управлінню складними системами, яке передбачає інтеграцію, взаємопроникнення її підструктур, кооперацію дій, отримання інтегративного результату, відповідає клас адаптивних структур, серед яких – проектна організація, матрична структура, організація конгломератного типу та вільна структура. Трансформація цих загальнотеоретичних засад адаптивного управління на об’єкт нашого дослідження надала можливість розробити структурну модель адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу (рис. 1.1). Наведену модель слід розглядати як базову для розроблення структур управління конкретних шкіл. Залежно від їхньої специфіки структури управління навчальним процесом можуть будуватись за різними схемами. Фрагменти окремих подано в дисертації.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины