ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з пріоритетних напрямків сучасної економічної політики в Україні є розвиток і підтримка конкуренції. Згідно зі ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції в підприємницькій діяльності. Види і межі монополії визначаються законом.

Останнім часом в Україні були здійснені значні кроки у формуванні правової й інституціональної бази державного регулювання природних монополій. У 2000 р. вступив у дію Закон України «Про природні монополії», розпочата робота із створення органів державного регулювання на загальнодержавному рівні. Зараз в Україні простежується тенденція посилення регулюючої функції держави в сфері природних монополій.

Хоча у створенні законодавчої бази регулювання природних монополій були вжиті деякі важливі і необхідні заходи, але низка заходів ще має бути вжита для формування якісного механізму і системи державного регулювання діяльності природно-монопольних утворень.

Для надійного функціонування суб'єктів природних монополій необхідна стабільна правова база, що підтримує їхній розвиток і створює стимули для підвищення ефективності. Оскільки законодавча база регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є неповною і суперечливою, немає чіткої концепції правового регулювання, відсутня дійова система контролю за цією діяльністю, необхідне удосконалювання нормативно-правової бази регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Таким чином, у сучасних умовах реформування природних монополій у контексті їхньої ринкової адаптації з позиції необхідності створення фундаментальної бази державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій питання істотного вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює відносини у сфері природних монополій, набувають зростаючого значення.

Вищесказане і визначає актуальність дослідження правового регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Проблеми природних монополій та регулювання діяльності у цих сферах досліджувалися переважно з економічної точки зору у працях вчених-економістів, зокрема Н.І. Бєлоусова, Є.М. Васильєва, В.Н. Лівшица, В.О. Паламарчука, Г.М. Филюка.

Вчені–юристи В.І. Єрьоменко, С.Е. Жилінський, Н.Н. Клейн, Н.М. Корчак, С.Б. Мельник та інші аналізували окремі правові аспекти регулювання діяльності суб’єктів природних монополій. Однак у літературі не досліджено багато аспектів правового регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, зокрема правовий статус цих суб’єктів, механізм регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, правовий статус органів регулювання цієї діяльності, а також порушення законодавства про природні монополії та юридична відповідальність за їх вчинення.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження також обумовлюється відсутністю монографічних досліджень з правових проблем регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідницької роботи Одеської національної юридичної академії за темою “Правові проблеми розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 01010001195), де дисертантка брала участь як співвиконавець. Внеском авторки в розробку теми в якості співвиконавця є самостійний аналіз поняття природних монополій, їх сфер та правового статусу суб’єктів; виявлення поняття, принципів, методів та предмету регулювання діяльності суб’єктів природних монополій; визначення правового статусу органів регулювання діяльності суб’єктів природних монополій; надання поняття юридичної відповідальності за порушення законодавства про природні монополії та її підстави.