Шагай Надія Михайлівна. Педагогічні умови морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах : Шагай Надежда Михайловна. Педагогические условия нравственного воспитания учащихся начальных классов во внешкольных учебных заведениях

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу, з’ясовано наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, наведено відомості щодо впровадження здобутих результатів та бази дослідно-експериментального дослідження.
У першому розділі – “Теоретичні засади проблеми морального виховання учнів початкових класів” – здійснено аналіз понять “мораль”, “моральне виховання”, “моральна вихованість”, “моральні знання”, “моральні якості”, “моральна поведінка”, обґрунтовано теоретичні основи проблеми морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах, проаналізовано психолого-педагогічні особливості морального виховання молодших школярів, розкрито сучасний стан проблеми в педагогічній теорії та в практиці виховної роботи позашкільних навчальних закладів.
Огляд наукової літератури з проблеми дає підстави стверджувати, що зміст морального виховання учнів визначено потребами та вимогами суспільства, рівнем його моральності і побудовано на основі принципів загальнолюдської моралі: добра, правди, справедливості тощо. Урахування сучасних суспільних умов вимагає зосередження особливої уваги на здійсненні організованого виховного процесу в позашкільних навчальних закладах.
Побудова навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах передбачає усвідомлення психолого-педагогічних особливостей молодшого шкільного віку, які розглянуто нами крізь призму взаємопов’язаних компонентів моральної вихованості. Визначальною є сензитивність учнів початкових класів щодо формування моральної поведінки, моральних почуттів, збагачення моральних знань, які засвоюються через усвідомлення моральних норм, цінностей та формування переконань, водночас досвід моральної поведінки учнів початкових класів є обмеженим, у виділенні головних компонентів у поведінці оточуючих вони відчувають труднощі.
З метою вивчення стану досліджуваної проблеми у виховній практиці нами оцінювалася готовність педагогів позашкільних навчальних закладів до реалізації морального виховання за когнітивним, організаційно-діяльнісним та творчо-пошуковим компонентами. Установлено, що 39,1% педагогів позашкільних навчальних закладів, як засвідчив аналіз результатів проведеного дослідження, мають низький рівень педагогічної компетентності щодо розв’язання проблем морального виховання молодших школярів. Натомість середній рівень притаманний 45,8% респондентів у той час, як високий рівень виявлено лише у 15,1 % педагогів.
Нами здійснено дослідження показників, які відображають стан виховної роботи в позашкільних навчальних закладах, з’ясовано, що одним з них є рівень моральної вихованості молодших школярів. З огляду на проведений аналіз психолого-педагогічної літератури та спостереження, під моральною вихованістю розуміється властивість особистості, яка визначається наявністю і ступенем сформованості комплексу моральних якостей, що відображають розвиток особистісних характеристик, ставлень молодшого школяра до оточуючого соціального середовища, а також моральної поведінки.
У процесі констатувального експерименту здійснено вивчення вихідного рівня моральної вихованості учнів початкових класів, які навчаються в гуртках та секціях позашкільних навчальних закладів. З цією метою на основі аналізу відповідних психолого-педагогічних досліджень (І.Беха, Т.Грибоєдової, Г.Іванової, М.Іванчук, О.Скрипченко) нами визначено такі компоненти моральної вихованості: когнітивний (первинні уявлення молодших школярів про моральні поняття, норми і правила поведінки та культуру спілкування); мотиваційно-ціннісний (наявність мотиваційної основи для здійснення позитивних моральних вчинків, емпатія, бажання допомогти, ціннісне ставлення до себе та оточуючих); процесуально-діяльнісний (готовність до реалізації моральних знань у конкретних вчинках, прояв культури моральної дії). Застосування цих компонентів у дослідно-експериментальній роботі стало передумовою для визначення чотирьох груп молодших школярів, кожна з яких відображала рівень сформованості моральної вихованості: високий, достатній, середній та низький.
До високого рівня (5,7%) віднесено молодших школярів, які мали чіткі знання морально-етичних понять, характеризувалися сформованістю стійкої системи мотивацій; у ставленні до оточуючих проявляли співчуття, правдивість; без вагання виконували запропоноване громадське доручення, допомагали батькам. Їм притаманна культура моральної дії, сталість моральної поведінки. Вони активно брали участь у пропаганді національної культури, суспільних норм поведінки.
Достатній рівень (7,9%) характеризував учнів початкових класів, яким властиві адекватні, але недостатньо повні морально-етичні уявлення; у своїх діях найчастіше керувались однобічними мотивами. Учні молодшого шкільного віку характеризувалися турботливістю в ставленні до оточуючих людей і природи; були недостатньо активними у виконанні громадських доручень. Їм властива сталість поведінки, культура моральної дії, яка залежала від зовнішнього контролю; не прявляли активність у пропаганді здобутків національної культури.
Середній рівень (30,7%) притаманний тим молодшим школярам, які мали нечіткі морально-етичні уявлення; не повністю розуміли суспільні норми та правила поведінки; керувалися соціально малоцінними мотивами. Вони не завжди були правдивими, ввічливими в ставленні до оточуючих; не наполегливими в процесі виконання навчальних завдань. Для них не характерна сталість поведінки і культура моральної дії; вони не займалися пропагандою суспільних норм поведінки.
До низького рівня (55,7%) віднесено учнів початкових класів, у яких не сформовано морально-етичні уявлення і мотиваційну основу. Вони не розуміли правил поведінки, були байдужими до оточуючих. Молодші школярі цієї групи не проявляли бажання виконувати навчальні завдання; такі риси, як працелюбність, відповідальність відсутні. Їм була притаманна асоціальна спрямованість поведінки.
Здобуті результати визначили актуальність подальшого проведення дослідно-експериментальної роботи, важливим напрямом якої стало моделювання виховної технології, яка б забезпечила системність у здобутті моральних знань, а також враховувала сучасний стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці позашкільних навчальних закладів.
У другому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах” – розкрито методику експериментального дослідження, охарактеризовано зміст, форми морального виховання учнів початкових класів, обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах, висвітлено хід формувального експерименту, проаналізовано результати проведеного експериментального дослідження.
У процесі формувального експерименту обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов забезпечення ефективності процесу морального виховання учнів початкових класів у позашкільних навчальних закладах: упровадження інноваційної виховної технології, яка враховує специфіку позашкільних навчальних закладів і зумовлена сучасним станом виховної системи в цих закладах; діалогічність процесів педагогічної взаємодії керівників гуртків та молодших школярів; урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів; підвищення компетентності педагогів позашкільних навчальних закладів з питань морального виховання молодших школярів; забезпечення адекватності виховних впливів позашкільних навчальних закладів та сім’ї на особистість учня молодшого шкільного віку.
Розробці та експериментальній апробації виховної технології передувало обґрунтування сутності й створення функціональної моделі морального виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах. Взаємозв’язок між її структурними елементами: метою, змістом, принципами, завданнями, компонентами, формами, методами, видами діяльності, засобами і педагогічними умовами – зображено на схемі 1. У процесі розробки функціональної моделі морального виховання учнів початкових класів ураховувалося те, що зміст виховної роботи, з одного боку, визначається спрогнозованими педагогічними умовами, а з іншого – підпорядковується загальній меті морального виховання.