ПЕНЗАЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ ПРОГРАМУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ З НАСТІЛЬНОГО ТЕНІСУ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ 36-60 РОКІВ, ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ



Название:
ПЕНЗАЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ ПРОГРАМУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ З НАСТІЛЬНОГО ТЕНІСУ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ 36-60 РОКІВ, ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Альтернативное Название: ПЕНЗАЙ СЕРГЕЙ АНАТОЛЬЕВИЧ ПРОГРАММИРОВАНИЕ профилактика-оздоровительных занятий по настольному теннису ДЛЯ МУЖЧИН 36-60 ЛЕТ, преподавателей педагогических высших учебных заведений
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів дисертації.
У першому розділі «Сучасні підходи до програмування занять з фізичного виховання для чоловіків другого періоду зрілого віку» проаналізовано наукову та методичну літературу з проблем здоров’я та фізичної активності чоловіків другого періоду зрілого віку, з організаційно-методичних аспектів програмування профілактико-оздоровчих занять людей зрілого віку, використання засобів настільного тенісу у профілактико-оздоровчих заняттях викладачів вищих навчальних закладів, організації контролю фізичного стану тих, хто займається.
Аналіз науково-методичної літератури показує, що рівень здоров’я дорослого населення значно знижується, особливо у віці 40-59 років. Окрему увагу вчених привертає здоров’я чоловіків. Основною причиною погіршення здоров’я є зниження рухової активності, що особливо проявляється у робітників розумової праці.
Для оздоровлення і покращення роботоздатності чоловіків використовують
різні доступні форми фізичної культури. Як засоби оздоровлення вчені рекомендують туризм, атлетичну гімнастику, тренажерні пристрої, оздоровчий біг, гімнастику.
Науковці звертають увагу на необхідність визначення критеріїв оптимальної рухової активності, параметрів фізичних навантажень для чоловіків з різним рівнем

фізичного стану.
За даними вчених, одним із найпопулярніших видів спорту серед чоловіків другого періоду зрілого віку є настільний теніс, у зв’язку з його доступністю, легкістю дозування фізичних навантажень. Для викладачів ВНЗ можна рекомендувати профілактико-оздоровчі заняття з настільного тенісу з метою вирішення завдань профілактики хронічних захворювань, покращення фізичного та психічного стану. Тому виникає необхідність наукового обґрунтування технології програмування профілактико-оздоровчих занять з настільного тенісу для отримання оздоровчого ефекту, що обумовлює актуальність дослідження.
У другому розділі дисертації «Методи та організація дослідження» описано та обґрунтовано методи відповідно до мети та завдань, об’єкту та предмету дослідження, а також подано інформацію про організацію дослідження.
Аналіз науково-методичної літератури проводився з метою узагальнення досвіду фахівців, які займаються вивченням проблем стану здоров’я та адаптаційного потенціалу чоловіків другого періоду зрілого віку, організаційно-методичних аспектів програмування профілактико-оздоровчих занять, особливостей використання засобів та методів оздоровчого тренування, зокрема настільного тенісу як ефективного засобу профілактико-оздоровчих занять для викладачів ВНЗ. Педагогічне спостереження здійснювалося з метою визначення умов організації профілактико-оздоровчих занять з настільного тенісу з викладачами ВНЗ. Метод антропометрії, метод індексів, фізіологічні методи використовувалися для оцінки рівня фізичного розвитку та функціонального стану чоловіків. Рухова активність визначалася за Фремінгемською методикою хронометражу добової рухової активності. Метод анкетування використано для визначення мотивації та інтересів викладачів-чоловіків до занять фізичною культурою і спортом, суб’єктивної оцінки фізичного стану. Для виявлення структури захворюваності викладачів ВНЗ нами застосовувався метод аналізу медичних карток. З метою визначення рівня фізичного стану чоловіків було використано експрес-систему діагностики фізичного стану «Контрекс – 2» (за методикою С.О. Душаніна). Педагогічний експеримент проводився у формі констатувального та формувального. Для дослідження функції уваги та розумової роботоздатності було проведено тестування за допомогою коректурної проби Анфімова. Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.
Науково-дослідна робота проводилась у три етапи з вересня 2010 р. до вересня 2013 р. на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Перший етап (2010-2011 рр.) було присвячено теоретичному вивченню та аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми, розробленню програми дослідження. На цьому етапі обґрунтовано мету, сформульовано завдання, підібрано відповідні методи дослідження, розроблено програму експерименту.
На другому етапі (2011-2012 рр.) проведено констатувальний експеримент для визначення фізичного стану досліджуваних. В експерименті взяли участь 66 чоловіків другого періоду зрілого віку – викладачів педагогічних ВНЗ. Проведено анкетування 45 викладачів Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини, ДВНЗ «Запорізький національний університет», ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» для з’ясування їх мотиваційних пріоритетів до занять фізичною культурою і спортом. Фізичний стан визначено за показниками фізичного розвитку, фізичної та розумової роботоздатності, функціональними показниками.
На підставі результатів констатувального експерименту відповідно до рівня фізичного стану було сформовано експериментальну (33 особи) і контрольну (33 особи) групи. До складу експериментальної групи (ЕГ) увійшло 12 осіб з низьким рівнем фізичного стану, 1 – з рівнем нижче за середній, 15 – з середнім та 5 – з вищим за середній рівнем. До контрольної групи (КГ) увійшло 12 осіб з низьким рівнем фізичного стану, 2 – з нижчим за середній, 13 – з середнім та 6 осіб з рівнем вище за середній. Викладачів з високим рівнем фізичного стану виявлено не було. Чоловіків з низьким та нижчим за середній рівнями було об’єднано у спільні групи для проведення занять у ЕГ та КГ.
На цьому етапі було обґрунтовано технологію програмування профілактико-оздоровчих занять з пріоритетним використанням засобів настільного тенісу для чоловіків другого періоду зрілого віку – викладачів ВНЗ, які склали експериментальну групу. Чоловіки, які увійшли до контрольної групи, займалися за програмою загальної фізичної підготовки, до якої було включено вправи у ходьбі, бігу, елементи спортивних ігор. Заняття проводилися три рази на тиждень у період з вересня 2012 по травень 2013 р.
На третьому етапі (2012-2013 рр.) було проведено формувальний педагогічний експеримент для визначення ефективності впливу профілактико-оздоровчих занять з використанням настільного тенісу на фізичний стан чоловіків другого зрілого віку, викладачів ВНЗ. Проведено аналіз та узагальнення результатів, статистичну обробку отриманих даних, здійснено оформлення дисертаційної роботи.
У третьому розділі «Особливості фізичного стану чоловіків 36-60 років, викладачів педагогічних ВНЗ» представлено результати констатувального експерименту.
Для з’ясування мотивації до занять фізичною культурою і спортом нами було проведено анкетування викладачів-чоловіків другого періоду зрілого віку. Аналіз даних анкетного опитування показав, що серед досліджених 60% займалися фізичними вправами в організованих формах та самостійно, із них один раз на тиждень займалися 15,6% чоловіків, два рази – 31,1%, три рази – 8,9%, чотири і більше – 4,4%. Це дає підстави вважати, що показники залучення чоловіків до занять фізичною культурою і спортом достатньо високі, та лише незначна їх частина мали необхідний обсяг рухової активності.
Переважними мотивами до занять фізичними вправами у чоловіків були: покращення стану здоров’я (55,5%), активний відпочинок (31,1%), зниження зайвої маси тіла (24,4%), спілкування з друзями (20%), підвищення роботоздатності (20%). Найменша кількість (2,2%) займалися фізичною культурою для покращення спортивного результату.
Найбільш популярними видами спорту або фізкультурно-оздоровчих занять, якими викладачі хотіли б займатися, є плавання (26,6%), настільний теніс (15,5%),
футбол (6,6%), волейбол (4,4%), фітнес (4,4%).
Для оцінки фізичного розвитку використовувалися нормативні показники. Аналіз показників належної маси тіла, порівняно з визначеними нами, свідчив про те, що середній показник маси тіла обстежуваних на 18% перевищував належну норму, середній показник індексу Кетле – на 14%. Індекс пропорційності становив 61,9%, що характерно для широкогрудих людей.
Аналіз функціональних показників обстежених показав, що частота серцевих скорочень (ЧСС) чоловіків-викладачів ВНЗ у спокої становила 70,9 уд/хв, що відповідає віковій нормі осіб другого зрілого віку і, згідно з нормативами, дорівнює оцінці «добре». Середній показник діастолічного артеріального тиску (АТ) дещо нижче вікової норми, а систолічний АТ перебував у межах норми.
Оцінка належної величини життєвої ємності легенів (ЖЄЛ) складає 5,1 л, що на 30% вище за середній показник (3,9 л) обстежених чоловіків. Зниження фактичної ЖЄЛ відносно належної може бути ознакою патологічних процесів. Життєвий індекс склав 48,4 мл/кг, що свідчить про низький показник ЖЄЛ або підвищення показника маси тіла, що і було доведено в ході досліджень.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины