ПРАВО ВЛАСНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми наукового дослідження зумовлена перш за все активною трансформацією на демократичних засадах політичної, економічної, правової та соціальної систем і приведенням їх у відповідність зі світовими стандартами. Досконалість і ефективність правової системи держави визначається рівнем і обсягом наукових досліджень у всіх без винятку галузях права, в тому числі й цивільного. Що ж стосується необхідності наукового дослідження права власності політичних партій, то вона визначається економічними, соціальними та, власне, юридичними причинами.

Економічні передумови ґрунтуються на об’єктивних економічних процесах і на тому, що політичні партії є власниками необхідного для їх статутної діяльності майна. Об’єктивно вони є учасниками економічних за природою відносин власності, що викликає потребу їх збалансування через цивільно-правовий механізм.

Соціальні причини дослідження – це необхідність збереження соціального спрямування діяльності політичних партій через застосування цивільно-правових методів і механізмів. Така необхідність виплаває із змісту ст. 36 Конституції України, яка передбачає право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод. Невизначеність засад майнової діяльності призводить до залежності партій від „спонсорів”, унаслідок чого соціальна спрямованість їх діяльності втрачається. Адекватне меті діяльності політичних партій позитивне регулювання відносин їх власності також може попередити ризик перетворення партій в засіб обстоювання та протегування не інтересів електорату, а неприйнятних для суспільства і держави вигод вузького кола осіб.

Юридичні причини дослідження права власності політичних партій полягають у нерозробленості проблематики в цивілістичній доктрині та існуванні прогалин у національному законодавстві щодо врегулювання питань відносно набуття, здійснення та захисту політичними партіями права власності. Суперечності чинного законодавства зумовлюють невизначеність правового становища структурних одиниць політичних партій, а також їх об'єднань (блоків, коаліцій, союзів, тощо). Це не завжди дає можливість визначитися з тим, хто з них має право на здійснення повноважень власника, хто повинен нести цивільно-правову відповідальність, тягар власності, та пов’язані з ним обмеження. Особливої уваги потребує дослідження підстав та способів набуття політичними партіями права власності, оскільки прогалини в чинному законодавстві не лише дають можливість незаконного фінансування цих суб’єктів, але й спричиняють нечітке врегулювання відносин у разі легального набуття політичними партіями права власності. Доцільним буде визначення найбільш прийнятних засобів, механізмів та форм здійснення захисту політичними партіями права власності і з'ясування легітимності тих засобів, механізмів і форм, які реально ними застосовуються у повсякденні.

Проблемі правового режиму права власності об'єднань громадян, різновидом яких виступають політичні партії, приділяли увагу у своїх наукових, зокрема, дисертаційних дослідженнях К. Альчієв, М. Бєляєва, Т. Боднар, В. Борденюк, Л. Віткявічус, А. Глушецький, Є. Додіна, Н. Ісаєва, В. Качанова, Г. Кудрявцева, Г. Ковальова, О. Масляєв, Г. Міщенко, В. Мельников, М. Примуш, Є. Слєпньов, О. Соловйов, Ю. Юдін. Однак у попередніх роботах висвітлювалися лише окремі питання правовідносин власності політичних партій, а їх цілісного дослідження проведено не було.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно з Розділом V Послання Президента України до Верховної Ради України „Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011рр.”, розділом І „Тематики пріоритетних досліджень на період 2002-2005рр.”, затвердженої Наказом МВС України №635 від 30 червня 2002р., п.1.3. та 1.4. Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005рр.