БОЙКО Ярослав Іванович СТРУКТУРА ВБИРНОГО КОМПЛЕКСУ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ, ЙОГО АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
БОЙКО Ярослав Іванович СТРУКТУРА ВБИРНОГО КОМПЛЕКСУ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ, ЙОГО АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ
Альтернативное Название: Бойко Ярослав Иванович СТРУКТУРА поглощающий комплекс серой лесной почвы, ее агрохимические свойства И ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ ЗВЕНА севооборот ЗАВИСИМОСТИ ОТ КОМПЛЕКСНОЙ химической мелиорации
Тип: Автореферат
Краткое содержание: СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ПРИЙОМИ
ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ
(Огляд літературних джерел)
В огляді літературних джерел подається ґрунтовний аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вирішення проблеми відтворення родючості сірих лісових ґрунтів легкого гранулометричного складу. Особливу увагу приділено ролі хімічної меліорації і зокрема сапонітових глин (різновидність бентонітів) у підвищенні родючості кислих ґрунтів, висвітлено їхній вплив на агрофізичні, фізико-хімічні і агрохімічні властивості ґрунту та урожайність сільськогосподарських культур.
На основі аналізу та узагальнення наукової літератури показано невирішені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

– УМОВИ, ОБЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились упродовж 2004-2006 рр. в тимчасовому польовому досліді лабораторії агроґрунтознавства ННЦ “Інститут землеробства УААН”, закладеному на землях Державного підприємства “Дослідне господарство Чабани” Києво-Святошинського району, Київської області, що належить до північної підпровінції Правобережного Лісостепу України. Ґрунт дослідної ділянки – сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку має у верхньому шарі високий вміст фракції крупного пилу – 52,40% і невисокий фракції мулу – 12,85%, вміст фізичної глини становить 20,51%, що зумовлює цілий ряд несприятливих фізико-хімічних та агрохімічних його властивостей, серед яких найбільш важливими є низькі вбирна здатність (7,0 мекв/100 г ґрунту) і вміст гумусу (1,5%). Сірий лісовий ґрунт утворився на території з промивним типом водного режиму, має кислу реакцію ґрунтового розчину (рНKCl 4,7, Нг – 3,7 мекв./100 г ґрунту), незначний вміст увібраних кальцію (3,9 мекв./100 г ґрунту) і магнію (0,55 мекв./100 г ґрунту), низький ступінь забезпечення азотом легкогідролізованих сполук (7,8 мг/100 г ґрунту).
Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньобагаторічних показників, але в цілому були сприятливими для росту і розвитку культур.
Схема досліду: (варіанти, в яких проводили дослідження)
1. Контроль (без добрив)
2. СаСО3 (1,0 Нг) – крейдяне борошно
3. Сапоніт, 3 т/га
4. N60P45K45 – фон
5. Фон + СaСО3 (1,0 Нг) – вапнякове борошно
6. Фон + СaСО3 (1,0 Нг) – крейдяне борошно
7. Фон + сапоніт, 3 т/га
8. Фон + СaСО3 (0,75 Нг) – крейда + сапоніт, 1,0 т/га
9. Фон + СaСО3 (0,5 Нг) – крейда + сапоніт, 1,5 т/га
11. P45K45 + торф, 20 т/га
12. P45K45 + торф, 10 т/га + сапоніт, 1 т/га
Дослід був розгорнутий на 3 полях в натурі, що дало змогу щорічно отримувати дані для всіх культур ланки сівозміни. Повторність досліду – чотириразова. Площа ділянок: посівної – 5 x 8 = 40 м2, облікової – 3 x 6 = 18 м2. За період дослідження в досліді вирощували гречку (2004-2006 рр.), пшеницю озиму (2005-2006 рр.), ячмінь ярий (2006 р.). Меліоранти вносили під першу культуру, в подальшому вивчали їхню післядію. Мінеральні добрива вносили згідно з технологією вирощування культур у формах аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і калію хлористого. Крейдяне борошно вносили в дозах 0,5, 0,75 і 1,0 за гідролітичною кислотністю, досліджувані дози сапоніту – 1,0, 1,5 і 3,0 т/га. Для порівняльної оцінки зміни фізико-хімічних властивостей ґрунту використо-вували традиційне вапнякове борошно в дозі 1,0 Hг. У двох варіантах за схемою досліду вносився торф з розрахунку 10,0 та 20,0 т/га. Для поповнення ґрунтів органічними речовинами та біогенними лужноземельними елементами Са2+ та Mg2+ був розроблений спосіб підвищення ефективності застосування низинного торфу з одночасним використанням мінеральних добрив та природних глинистих матеріалів, зокрема сапонітів у яких дещо підвищений уміст обмінних основ, особливо Mg2+ (вар. 12).
У дослідженнях застосовували сапонітову глину з родовища Ташківське Славутського району, Хмельницької області, що є метаморфізованим туфом з максимально високим вмістом смектитів, зокрема сапонітів (до 80%), і тому найкраще проявляє цінні сорбційні та катіонообмінні властивості. Хімічна формула сапоніту Mg3[Si4O10](OH)2 • nH2O. Сапоніт належить до найбільш магнезіальної відміни монтморилоніту. Маючи специфічну шарувату кристалічну структуру, сапоніт відзначається високою дисперсністю та ємністю обміну, йому властива здатність сорбувати катіони та деякі аніони і перетворювати їх в обмінні іони, які здатні обмінюватись на інші катіони або аніони при взаємодії у водному розчині. Хімічний аналіз досліджуваних зразків сапонітового борошна показав, що ємність вбирання його становить 78,6 мекв./100 г препарату, вміст MgO – 11,5%, CaO – 3,0%, K2O – 2,5%, Na2O – 0,80%. У ґрунт вносили сапонітове борошно, в гранулометричному складі якого переважали часточки розміром 0,25-1,0 мм.
Поряд з цим використовували крейдяне борошно Славутського родовища тонкого помелу (0,5-2,0 мм) з вмістом CaCO3 98-99% та вапнякове борошно Немійського родовища Вінницької області з умістом CaCO3 85% і переважанням у гранулометричному складі часточок розміром 1-3 мм.
Виходячи з постійної необхідності поповнення ґрунтів органічною речовиною, у наших дослідженнях використовували низинний, високозольний торф з такою агрохімічною характеристикою: рНсол. – 7,15, CaO – 6,8%, MgO – 1,0%, Nзаг.– 2,09%, C – 25%.
Технологія вирощування культур у досліді загальноприйнята для цієї зони. Перед закладанням досліду і в кінці досліджень відбирали ґрунтові зразки з усіх ділянок до глибини 1 м через кожні 20 см. Щорічно після збирання врожаю з горизонтів 0-20 і 20-40 см у п’яти місцях ділянки згідно зі схемою досліду проводили відбір зразків ґрунту, з яких готувався змішаний зразок. Підготовка зразків ґрунту до аналізу проводилася за загальноприйнятою методикою.
Аналітичні роботи виконували за такими методами: загальний гумус – за методом І.В. Тюріна в модифікації В.М. Сімакова (ДСТУ 4289:2004); рН сольовий – потенціометрично (ДСТУ ISO 10390-2001); обмінна кислотність і рухомий алюміній – за Соколовим; гідролітична кислотність – за Каппеном (ГОСТ 17.4.4.01-84); обмінний і водорозчинний кальцій і магній визначали методом атомно-абсорбційної спектроскопії на спектрофотометрі ААS-3 (ДСТУ 3866-99); ємність вбирання – за Бобко й Аскіназі (ДСТУ ІSO 11260-2001); азот легкогідролізований – за методом Корнфілда; рухомі фосфати і обмінний калій – за Кірсановим фотометрично (ДСТУ 4405:2005); гранулометричний склад ґрунту – методом піпетки в модифікації М.А. Качинського згідно з методикою МВВ 31-497058-010-2003. Визначення вмісту обмінних катіонів (масовий відсоток оксидів Ca, Mg, K, Na) у борошні сапонітовому проводили за ГОСТ 26318.6 – 84, ГОСТ 26318.7 – 84. Аналіз структури рослин гречки за методичними рекомендаціями Л.П. Бочкарьової (1994). Урожайність сільськогосподарських культур облікову-вали суцільним комбайнуванням з усієї облікової ділянки.
Математичний аналіз даних здійснювали з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізів за методами математичної статистики (Б.А. Доспєхов, 1985). Економічну оцінку прийомів комплексної хімічної меліорації розраховано на основі технологічних карт згідно з нормативами витрат за станом цін на жовтень 2008 р. Енергетичну ефективність застосування мінеральних добрив та хімічних меліорантів проводили з використанням енергетичних еквівалентів, наведених у підручнику “Агрохимия” (В.Г. Минеев, 2004).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины