РУДЕНКО ТАМАРА ПЕТРІВНА МОЛОДА СІМ’Я В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
РУДЕНКО ТАМАРА ПЕТРІВНА МОЛОДА СІМ’Я В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Альтернативное Название: РУДЕНКО ТАМАРА ПЕТРОВНА МОЛОДАЯ СЕМЬЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЫ: социально-философский анализ
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У “Вступі” відзначається актуальність дослідження, його теоретична і практична цінність, формулюються мета та завдання дослідження, наукова новизна, положення, які виносяться на захист.
У першому розділі – “Українська сім’я як предмет соціально-філософського дослідження” – розглянуто еволюцію інституту української сім’ї, проведено соціально-філософський аналіз її функціонального стану.
У першому підрозділі першого розділу – “Концепції сім’ї в різних методологічних парадигмах” – здійснено аналіз літератури та розглянуто основні методологічні аспекти соціально-філософського аналізу сім’ї. В науці простежується ціла низка підходів до вивчення сім’ї. Достатньо назвати імена – Л. Моргана, Ф. Енгельса, М. Ковалевського, Ф. Ле Пле, Б. Малиновського, П. Сорокіна та інших.
3 історії шлюбно-сімейних відносин в Україні є цікавими роботи А. Хоменка та А. Пономарьова. Різні аспекти функціонування сім’ї в нових умовах досліджують І.Прибиткова, Л. Чуйко, Н. Лавриненко.
Соціальні зміни, що позначилися і на сім’ї, вимагають застосування в філософському аналізі феномену сім’ї нової філософської концепції, бо вітчизняна філософія (радянського періоду) не мала достатнього інструментарію для адекватного осягнення змісту і внутрішнього світу сім’ї. В філософії домінував соціологічний метод, який редагував розуміння сім’ї до вузької емоційної прихильності. Віддаючи належне науковому та практичному значенню праць вищенаведених авторів, необхідно відзначити, що у вітчизняній науці цілісного аналізу сім’ї (з урахуванням послідовності етапів життєвого циклу сім’ї, впливу батьківської сім’ї та інших чинників) не проводилось.
Розглянуті різні методологічні концепції у зарубіжній та вітчизняній філософській літературі в подальшому можуть слугувати основою для розробки проблем сім’ї та шлюбно-сімейних відносин.
У другому підрозділі – “Осмислення феномену сім’ї в філософській традиції” – розглянуто тип і форму української сім’ї в історичному розвитку. Щодо питань типологічного дослідження зміни сім’ї і особливо сім’ї в Україні, то вони досі розроблені не достатньо. Відомості про існування в кінці XIX століття великої патріархальної сім’ї або її застарілих форм в середовищі українців не викликають сумніву. Про її залишкові (рудиментарні) форми розповідають і матеріали етнографічних експедицій, які були здійснені у районі Карпат та в Українському Поліссі. Поетапність розвитку аграрних і товарно-грошових відносин обумовлювала і стадійність процесу трансформації великої сім’ї. Одним з його показників являється співвідношення кількості дворів і наявності в них господарств. Дані переписів населення XVI-XIX століття дозволяють простежити загальний напрямок розвитку сім’ї в Україні від патріархальної до малої сім’ї сучасного типу.
Таким чином, загальний напрямок динаміки сім’ї і шлюбно-сімейних відносин в Україні свідчить про формування якісно нового етапу у розвитку моногамної сім’ї, який проявляється у двох тенденціях: в тенденції досягнення оптимального кількісного та родинного складу і в тенденції ускладнення функцій, а також соціальної ролі сім’ї.
У третьому підрозділі – “Сім’я і шлюб як проблема соціальної філософії” – визначаються принципи і значення соціально-філософської дефініції понять “шлюб” і “сім’я”. В дисертаційному досліджені доводиться, що неправомірним є саме принцип визначення понять “шлюб” і “сім’я” коли одне з них береться як основа іншого, перетворюючись таким чином у предикат дефініції. Соціально-філософське визначення цих понять повинне враховувати наступні методологічні принципи: по-перше, шлюб і сім’я – тісно взаємопов’язані, але разом з тим, відносно самостійні, історично і суттєво різні явища; по-друге, соціально-філософський характер дефініції потребує щоб предмет визначався мовою філософських понять. В сучасному суспільстві, і в Україні зокрема, домінуючою формою санкціонування шлюбу лишається право. Сім’я ж, що є більш багатомірним відношенням, найважливішим елементом соціальної структури суспільства, як об’єкт дослідження більш відповідає специфіці соціально-філософського аналізу.
В контексті філософського аналізу розвитку сімейно-шлюбних відносин, визначення сім’ї і шлюбу сприяло реалізації методологічної функції філософії. Інакше кажучи, філософське визначення сім’ї і шлюбу само по собі малопридатне в конкретно-наукових сферах, однак соціально-філософський аналіз може послужити загальною методологією.
У четвертому підрозділі – “Соціально-філософський аналіз функцій і структури сучасної сім’ї. Методологічна типологія сім’ї і соціальні функції шлюбу” – засобами соціально-філософського аналізу з’ясовано особливості функціонального стану і структури сучасної сім’ї, закономірності та перспективи її розвитку як цілісного соціального формування. Також розглянуто методологічну проблему класифікації і типологізації сучасної сім’ї, проаналізовано функції шлюбу, розвиток шлюбно-сімейних відносин.
Система функцій має історичний характер, її зміст залежить від історичної епохи, географічних і етнографічних особливостей, від типу сім’ї, від форми шлюбу. Необхідно також розрізняти функції сім’ї по відношенню до суспільства і його соціальних інститутів і функції сім’ї по відношенню до її окремих членів. Сім’я була, є і буде важливим інститутом виховання, соціалізації дитини, виконує економічну, демографічну, репродуктивну, комунікативну, рекреаційну функції. Значиму і багатопланову роль виконує сім’я в сфері суспільного регулювання і керування, вона виконує первинний соціальний контроль. Відзначається трансформація сім’ї з соціального інституту в соціально-психологічну групу. Сутність структурно-функціонального підходу в дослідженні сім’ї полягає в її розгляді з одного боку як малої групи, а з іншого як соціального інституту.
На відміну від функцій сім’ї, функції шлюбу практично не стають предметом досліджень філософів і соціологів і аналізуються, як правило, правознавцями, до того ж, аналіз цих праць дозволяє визначити такі функції шлюбу: функція соціального контролю; функція обліку, яка має на меті статистичний аналіз, проведення демографічної політики; функція захисту майнових таінших матеріальних (успадкування, соціальний захист) інтересів членів сім’ї; забезпечення правового статусу дітей; психологічна функція; економічна функція; виховна функція.
Таким чином, визначивши низку функцій сучасних сім’ї і шлюбу та їх співвідношення, у загальному вигляді можна зробити оцінку функціонального стану сім’ї, а також перспектив розвитку сім’ї і шлюбу.
У другому розділі – “Соціальна характеристика молодих сімей в Україні в сучасних умовах. Студентська сім’я в Україні” – охарактеризовано соціально-демографічний стан молодої сім’ї в Україні, а також на прикладі Національного технічного університету України “КПІ” представлено студентську сім’ю в нових для України умовах.
У першому підрозділі другого розділу – “Соціальний стан молодої сім’ї в Україні” – представлено становлення молодої української сім’ї, стан, роль та місце в соціумі, проаналізовано матеріально-економічне становище молодих сімей. Демографічні зрушення та економічні перетворення в державі безпосередньо впливають на становлення нової української сім’ї, формування взаємостосунків між її членами, позначаються на системі сімейного виховання, висувають нові вимоги до організації життєдіяльності сім’ї. Стан сім’ї тісно пов’язаний з соціально-економічним станом суспільства. Поглибились проблеми дезорганізації та дезінтеграції сім’ї, зріс процент розлучень, який в деяких регіонах досягає 70 - 80 %. Слід звернути увагу на такі проблеми як: низька культура внутрісімейного спілкування; невміння вирішувати сімейні конфлікти й проблеми, цілковите незнання психології протилежної статі та низька культура сексуальних відносин, незадоволення власних проблем у сім’ї та інші. Діяльність держави повинна бути спрямована на надання допомоги молодим сім’ям у вирішенні цих проблем.
У другому підрозділі – “Соціально-економічні, духовні, моральні та психологічні чинники нестабільності сучасної молодої сім’ї” – розглянуто проблему нестабільності сучасної молодої сім’ї, виявлено чинники, що впливають на стабільність шлюбу. Стабільність шлюбу залежить від багатьох обставин, перш за все від змін статусу жінок в суспільстві і сім’ї, здобуттям ними економічної незалежності, зросту свідомості. Виграють роль і ранні шлюби, коли молоді люди ще не досягли належного ступеню соціальної зрілості і не мають економічної самостійності, а тому нестабільні. Причини нестабільності шлюбів вивчені ще недостатньо. Заважає в багатьох випадках неправильний методичний підхід до їх дослідження. Поряд із соціально-економічними умовами, які руйнують інститут шлюбу в Україні особливого значення набувають чинники психологічні і психофізіологічні. Поглиблений аналіз проблеми показує, що неміцність деяких молодих сімей була закладена вихованням, пояснювалась непідготовленістю до шлюбу, відсутністю основи для міцної сім’ї.
Таким чином, цілеспрямована робота по зміцненню сім’ї і підвищенню її виховної функції повинна бути домінантом в соціальній політиці держави та суспільства. В числі заходів соціальної політики необхідно виділити соціальну роботу стосовно молодої сім’ї, а також особливе місце надати публікаціям з проблем сім’ї та шлюбу.
У третьому підрозділі – “Студентська сім’я в Україні: проблеми вивчення і організації соціальної роботи” – простежені особливості функціонування студентської сім’ї в Україні в сучасних умовах; проаналізовано фактори становлення сучасної студентської сім’ї (ціннісні орієнтації, проблему розподілу влади в сім’ї, вплив батьківської родини на формування молодої сім’ї, процес засвоєння сімейних ролей, міжособистісні стосунки, задоволеність шлюбом), а також їх вплив на стабільність сім’ї в подальшому.
Метою нашого дослідження є вивчення, на прикладі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут специфіки студентської сім’ї і визначення факторів, що впливають на успішність студентського шлюбу.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины