Лях Ігор Олександрович. Лікування післяопераційного гіпотиреоза методом хірургічної імплантації алогенної кріоконсервованої щитовидної залози

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
Лях Ігор Олександрович. Лікування післяопераційного гіпотиреоза методом хірургічної імплантації алогенної кріоконсервованої щитовидної залози
Альтернативное Название: Лях Игорь Александрович. Лечение послеоперационного гипотиреоза методом хирургической имплантации аллогенной криоконсервированной щитовидной железы
Тип: Автореферат
Краткое содержание: Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено в хірургічному відділенні Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України. Консультативна і практична допомога в проведенні кріоконсервації ЩЗ і створенні банку кріоконсервованої ЩЗ надана Інститутом проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.
Обстежено 120 хворих на ПГ середньої тяжкості. Ступінь тяжкості гіпотиреозу оцінювався за загальноприйнятою класифікацією (Балаболкін М.І., 1998; Боднар П.М., 2002). Усі хворі до операції алотрансплантації кріоконсервованої ЩЗ піддавалися повному клінічному обстеженню, що включало детальне вивчення анамнезу, об’єктивних симптомів і локального статусу. При вивченні хворих на ПГ використовувалися спеціально складені тематичні карти. Особлива увага приділялася оцінці початкових симптомів, особливостям розвитку захворювання, проведеному раніше лікуванню замісними тиреоїдними препаратами. Діагноз захворювання у всіх хворих був поставлений на підставі комплексної оцінки клінічних і лабораторних даних.
Донорами тиреоїдних трансплантатів були хворі, оперовані в клініці з приводу дифузного токсичного зоба. У групу донорів не включалися пацієнти з вузловими формами токсичного зоба і тиреотоксичною аденомою. До потенційних донорів були включені хворі на дифузний токсичний зоб (ДТЗ), що не хворіли раніше вірусним гепатитом, венеричними хворобами (з негативними серологічними тестами), негативною реакцією на наявність у крові ВІЛ-інфекції. До плану обстеження хворих на тиреотоксикоз обов’язково включалося дослідження груп крові і резус фактора, а в останні роки всі потенційні донори банку кріоконсервованих залоз були додатково типовані за лімфоцитарними антигенами першого класу головного комплексу гістосумісності системи НLА (локуси А, В, С).
Передопераційна підготовка хворих на ДТЗ проводилася за прийнятою у клі¬ні¬ці методикою з урахуванням ступеня тяжкості захворювання. У всіх хворих-доно¬рів виконано субтотальну резекцію ЩЗ. Матеріал для консервації забирався зразу після виконання операції. Кріоконсервація підготовлених фрагментів ЩЗ проводилася за методикою, розробленою в Інституті проблем кріобіології і кріоме¬ди¬цини НАН України (Пушкар М.С. та співавт., 1982). Препарати резектованої ЩЗ, використаної для кріоконсервації, піддавалися патогістологічному дослідженню.
Усі морфологічні дослідження проводилися за допомогою світлового мікроскопа “Біолам Р11” (“ЛОМО”, Росія).
Перед трансплантацією зрізи ЩЗ, що зберігаються в рідкому азоті при температурі мінус 196 °С, відігрівалися на водяній бані при температурі плюс (37-38) °С. Після розморожування пластинки ЩЗ промивалася у фізіологічному розчині, що містить 1 млн. одиниць пеніциліну, і в операційній під місцевою анестезією імплантувалися хворому на ПГ у підшкірну клітковину передньої черевної стінки. Післяопераційний період оцінювався шляхом вивчення основних клінічних показників, що характеризують стан хворого безпосередньо після операції, на 14 добу, через 3, 6, 12 і 24 місяці після операції.
Можливість приживлення пересадженої алогенної тканини і ступінь її функціональної активності вивчалися у хворих методом радіойодіндікації. Дослідження проводилося в радіологічній лабораторії клініки через 1, 2, 4, 6 і 24 години після прийому 4 мкг радіоактивного йоду (I131). Вимір проводився на g-лічильнику «Гама» (Угорщина) через 14 діб після алотрансплантації, а також через 6, 12 і 24 місяці. Паралельно у цих хворих вивчалася йодоакумулююча функція кукс ЩЗ.
Визначення рівня тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ), трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4) у сироватці крові хворих на ПГ до і після імплантації проводило¬ся радіоімунологічним методом з використанням наборів РІА-Т3-СТ, РІА-Т4-СТ, ТТГ виробництва ІБОХ АН РБ (Білорусь), TSH IRMA (ТТГ) виробництва Словакії. Результати обчислювали на приладі для радіоімунохімічних досліджень “Наркотест” (ПО “Моноліт”, Україна). Забір крові для цих досліджень у хворих проводився до операції, через 14 діб, 3, 6, 12 і 24 місяці після підсадки їм кріоконсервованої ЩЗ.
До комплексу імунологічних обстежень хворих на ПГ було включено дослідження антитиреоїдних аутоантитіл (АТ) до тиреоглобуліну (ТГ) і мікросомальної фракції тиреоїдного епітелію (МСА). Визначення циркулюючих у крові антитиреоїдних аутоантитіл проводили в імунологічній лабораторії клініки. Для визначення АТ до ТГ і МСА застосовували непрямий імуноферментний аналіз, використовуючи імуноферментний аналізатор АІФ-Ц-01С (Білорусь).
Антигени системи HLA визначали стандартним двоступінчастим мікролімфоцитотоксичним методом з використанням панелі типуючих сироваток Санкт-Петербурзького НДІ гематології і переливання крові, що дозволяє пізнавати 16 алелей локусу А, 21 алель локусу В, 4 алелі локусу С головного комплексу гістосумісності.
Обробка цифрових показників проводилася варіаційно-статистичним методом за допомогою критеріїв Ст’юдента-Фішера з використанням Microsoft Excel 97 (програмний пакет) і Statistica (version 5,0).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины