Прусак Володимир Федорович. Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах України

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
Прусак Володимир Федорович. Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах України
Альтернативное Название: Прусак Владимир Федорович. Организационно-педагогические основы подготовки будущих дизайнеров в высших учебных заведениях Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об’єкт, предмет, мету, гіпо¬те¬зу, концептуальні ідеї, завдання, методологічну й теоретичні основи, ме¬тоди дослі¬дження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подані відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.
У першому розділі “Теоретичні основи підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах України” підготовка майбутніх дизайнерів у ВНЗ Укра¬їни розглядається як педагогічна проблема, проаналізовано зару-біжний досвід дизайн-освіти і обґрунтовано структуру готовності майбут-ньо¬го дизайнера до професійної діяльності.
Дизайнер – фахівець у галузі проектування предметного світу, формо-тво¬рення виробів, необхідних для життєдіяльності людини, озброєний сумою різноманітних знань, здатний у конкретному матеріальному об’єкті повноцінно реалізувати свої уявлення про соціальні потреби суспільства. Дизайн-освіта, перебу¬ваючи в процесі станов¬лен¬ня, закономірно орієн¬ту-ється на гуманітарне світоба¬чення, розвиток гума¬ніс¬тичного стилю мислення нового по¬ко¬ління дизайнерів у незалежній Укра¬ї¬ні. Мистецька освіта є базою, завдя¬ки якій реалі¬зується творчий потенціал сту¬дента-дизайнера. Дизайнерська освіта ґрунту¬ється також на вивченні проектної методології, методів структурної орга¬нізації форми, на основі призна¬чення, соціально-культурної функції, можли¬востей техно¬ло¬гічного впровадження ди¬зайн-розробки у виробництво. Необ¬хідним є підви¬щення рівня підготовки ди¬зай¬нерів, зокре¬ма з технічних дисцип¬лін, проте можливості дизайну в сфері вироб¬ництва вивчені й опрацьовані недостатньо. Через це і виникає неузгодженість спільної роботи дизайнера з технологом та іншими фахівцями, не досягається необхідний остаточний ефект дизайнер¬ського проектування.
Розвиток дизайн-освіти відбувається під впливом цілої низки факторів. Перш за все, це зовнішні чинники, на які студенти, викладачі та й професійна освіта загалом не мають безпосереднього впливу. Такі чинники, з точки зору освіти, є не¬ке¬рованими. До них відносимо: суспільні потреби; вимо¬ги ринку праці, робото¬дав¬ців; запити дизайну як науки, як мистецтва та як ви¬робництва; загальні вимоги сис¬те¬ми професійної освіти, закладені у дер¬жав¬них документах, стандартах освіти тощо.
У науковій практиці є різноманітні теоретичні трактування готовності до певного виду діяльності. У дисертаційній роботі поняття “готовність” розгляда¬ється як цілісне утворення, дина¬міч¬не явище, система, що складається з безлічі компонентів. Це комплексний прояв осо¬би, що відображає стан людини перед початком діяльності, залежний від особис-тісних властивостей і якос¬тей (індивіду¬альний аспект), її налаштова¬ності на подолання труднощів у вирі¬шенні проблеми (мотиваційний аспект) і прак-тич¬ної підготов¬ле¬ності до май¬бутньої діяль¬ності (когнітивно-операційний аспект). У цьому контексті актуа¬льним стає поняття “професійна компетентні¬сть”. За вимогами Бо¬лон¬ської декларації компетенції поділяють на загальні (спільні для всіх ступенів та напрямів навчання) і спеціальні (які залежать від предметної галузі підготовки). Загальні поділяються на такі основні категорії: інстру¬мен¬тальні, міжосо¬бистісні і систе¬мні. Таким чином, компетентність постає як склад¬ний синтез когні¬тив¬ного, наочно-практичного і особистісного досвіду.
На основі ідей професійної компетентності фахівця та завдань дослі- д¬ження було обґрунтовано педагогічні засади підготовки майбутніх дизай¬нерів у вищих навчальних закладах: 1) гуманізації: гуманізація техніки передбачає розвиток у майбут¬ніх спеціалістів-дизайнерів гуманітарного світо¬бачення, високої загальної та екологічної культури, моральної відповідальності, естетичного чуття, прос¬то¬рво-часової уяви, вільного володіння засобами відо¬браження ідей та інфор¬мації; 2) культурологічності: філософська інтерпретація взаємозу¬мовле¬ності дизайнерської освіти та культури полягає в тому, щоб усвідомити зако¬но¬-мірності становлення і розвитку дизайнера як творчого суб’єк¬та культури. З цією метою дизайнер використовує культуротворчі чин¬ники, передусім мовні, національно-архетипні, символічні засоби вираження всезагального тощо; 3) екологізації: в роботі виділено основні напрями еколо¬гізації ди-зайн-освіти та виховання екологічної свідомості дизайнерів: вивчення основ екології; ознайомлення з природними та штучними матеріалами, безвідход-ни¬ми техноло¬гія¬ми; введення екологічних питань у програми фундаментальних та професійно орієн¬тованих дисциплін; впровадження у навчальне проек¬ту¬ва¬н¬¬ня екологічного підхо¬ду до творення речей, об’єктів життєдіяльності лю¬ди¬ни; логічного включення в на¬вчальний план дис-ципліни “Екологічний ди¬зайн”; розвиток екологічного мислення дизайнерів; розробка та впровадження наскрізної програми екологізації освіти майбутніх дизайнерів; 4) соціологізації: дизайн поєднує в собі науку, мис-тец¬тво, техніку, він може формувати та задовольняти не лише утилітарні, а й естетичні та етико-престижні потреби людини, тому дизайн є важливим со-ціальним аспектом сучасного суспільства; 5) креативності: майбутнього дизайнера треба навчити творчо мислити, самостійно переносити засвоєні знання й уміння в нову ситуацію, розуміти проблему в знайомих умовах, бачити структуру об’єк¬та, його можли¬ву нову функцію, альтернативно вирішувати проблему тощо; 6) прогностичності: в умовах сучасного суспільства необхідним є фор¬мування цілісної системи параметрів дизайн-діяльності, зумовлених спо¬со¬бом життя та перспективами його роз¬вит¬ку, пов’язаного з економічними, соці¬аль¬ними, куль¬турними і матеріально-тех-ніч¬ними умовами. У підготовці ди¬зай¬нера доцільно використовувати прог-но¬зу¬ван¬ня комплексно, оскільки тут перехре¬щу¬єть¬ся декілька галузей, кожна з яких роз¬вивається відносно неза¬лежно, наприклад: наука і техніка з точки зору поя¬ви нових матеріалів і технологій, освітні системи та культурологічні парадигми тощо.
У другому розділі “Зміст та організація підготовки майбутніх дизай¬не¬рів у вищих навчальних закладах України” представлено загальну схему підго¬тов¬ки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах, розкрито зміст та методику їхньої підготовки.
Вимоги до професійних якостей фахівця диференціюються за багатьма рівнями: від елементарного утилітарно-практичного до рівнів найсучаснішого виробництва, науки, техніки, мистецтва, культури загалом. До того ж, вимоги ці можуть досить швидко змінюватися, доповнюватися новими.
У дослідженні розроблено вимоги до інтеграції загальнохудожніх і про¬фе¬сійних знань у підготовці майбутніх дизайнерів. Зокрема з’ясовано, що спеціальна про¬фесійна підго¬товка і формування їхньої особистості є головною метою підго¬товки дизай¬нера у вищих навчальних закладах, а загальнохудожній аспект навчання ди¬зай¬нера є необхідним компонентом цілісної системи його професійної осві¬ти і формує основу фундаментальних знань фахівця. Орієнта¬ція фундаментальних дисцип¬лін на практичні потреби студентів, їхні інтереси і запити перед¬бачає інтеграцію на змістовому та процесуальному рівні.
Критерії готовності до професійної діяльності майбутнього дизайнера відповідають таким компонентам: когнітивний, діяльнісно-операційний та особистісний. Зміст перших двох критеріїв ґрунтується на розроблених авто¬ром освітньо-кваліфікаційних характеристиках та освітньо-профе¬сій¬них прог¬ра¬мах освітньо-кваліфікаційних рівнів 6.020200, 7.020210, 8.020210 нап¬ряму підготовки 0202 “Мистецтво” спеціальності “Дизайн”, котрі 29. 01. 2003 р. за¬тверд¬жені Мініс¬тер¬ством освіти і науки України (використані в процесі експе¬рментальної перевірки знань і вмінь студентів-дизанерів). Щодо третього критерію, то він пов’язаний з креа¬тив-ним аспектом діяльності дизайнера.
Головними і загальними для всіх студентів є вміння розробляти оригі-на¬ль¬¬ні за дизайнерським задумом та виконанням витвори, творчо вирішувати ко¬м¬¬¬позиційні, колористичні і технічні завдання. Важливою є й апеляція до тра¬ди¬цій та творчого досвіду як вітчизняної, так і зарубіжної художньої куль¬тури. Інший масив умінь відноситься, власне, до професійної дизайнерської майс¬тер¬¬ності – відтворення образотворчими засобами авторської ідеї, дизайн-про¬по¬зи¬ції, набуття навичок проектанта, конструктора, макетувальника, вико¬нав¬ця екс¬периментальних взірців, який професійно володіє графічними і технічними за¬со¬бами та допоміж¬ним інструментарієм, який враховує особливості та тех¬нічні влас¬ти¬вості застосовуваних матеріалів тощо. Низка умінь покликані забез¬пе¬чи¬ти реалізацію та впровадження проектів і зразків у виробництво. Отже, дизай-нер високоякісним творчим продуктом має впливати на формування суспільно¬го смаку й естетичної культури суспільства, надавати мето¬дичну та фахову допомогу виробни¬чим підприємствам, про¬ектно-конст¬рук-торським службам, організаціям, співпрацю¬вати з творчими працівниками культури і мис¬тецтва, орієнтуватись у різноманітті творчих та культурно-історичних процесів тощо.
Такий перелік умінь майбутнього дизайнера, задекларований освітньо-кваліфі¬каційною характеристикою, є основою для стандарту, яким мають керу¬ватися всі вищі нав¬чальні заклади України, котрі здійснюють підготовку фахів¬ців зі спеці¬альності “Дизайн”. Зміст знань, які має набути майбутній дизайнер, поєднує такі на¬пря¬ми: загальнотеоретичний, загальнохудожній, професійно-орієнтований, інженерно-тех¬нічний та техноло¬гіч¬ний, організаційно-технічний.
Загальна схема підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах представ¬лена на рис. 1.
У третьому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефектив¬ності підготовки майбутніх дизайнерів” представлено методику експеримен¬таль¬ної роботи, результати аналізу стану практики, а також результати форму¬вального і контрольного експериментів.
У процесі виконання експериментальної частини роботи використову-валися тра¬диційні форми і методи роботи: лекції, семінари, практичні та індиві¬ду¬альні заняття, дискусії тощо.
У дослідженні розроблено конкретні методики втілення авторських освіт¬ньо-професійних програм напряму “Мистецтво” спеціальності “Дизайн” трьох освітньо-кваліфікаційних рівнів.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины