ДВІРНА ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА АДВЕНТИВНА ФРАКЦІЯ ФЛОРИ РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ ТА ЇЇ ІНВАЗІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ : Двирна ТАТЬЯНА СЕРГЕЕВНА Адвентивная фракции ФЛОРЫ Роменский-ПОЛТАВСКОГО геоботанической ОКРУГА И ЕЕ инвазионных ПОТЕНЦИАЛ

Краткое содержание

ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
У розділі узагальнені відомості про соціально-економічний розвиток території РПО. Рослинний покрив округу з давніх часів є докорінно трансформованим господарською діяльністю, що обумовлено соціально-економічним розвитком регіону, який почався понад 1000 років із заснування найдавніших міст – Полтава (899 р.), Лубни (988 р.), Прилуки (1085 р.) та інші. Географічне положення та природні умови на початкових етапах обумовили розвиток землеробства (V ст. до н.е. – XVII ст.) і надалі сприяли розширенню посівних площ прискореними темпами, особливо в середині ХХ ст. – активному розвитку агропромислового комплексу. Одночасно розвивалося скотарство, ремесла, торгівельні зв’язки, що сприяло занесенню та вкоріненню видів адвентивних рослин. На сьогодні територія РПО має аграрний характер та добре розвинену транспортну мережу.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
У розділі узагальнено характеристику природних умов РПО – географічне положення, геоструктура, ґрунтово-кліматичні умови, водні ресурси та основні типи рослинності. За фізико-географічним районуванням (Физико-географическое районирование …, 1968) територія регіону розташована в лісостеповій зоні; адміністративно охоплює більшу частину Полтавської, південно-східну – Чернігівської, південну – Сумської та західну – Харківської областей (Україна. Політико-адміністративна карта…, 2001).
Територія дослідження є слабко хвилястою полого похилою рівниною, розчленованою низкою долин річок та їх водотоків, з типовими чорноземами та опідзоленими типами ґрунтів (Маца, 1998; Назаренко, 2004); за кліматичним районуванням (Природа Украинской ССР …, 1984) належить до зони помірних широт. Рослинний покрив представлений лісами, різнотравно-лучними степами, заплавними та суходільними луками (Геоботанічне районування, 1977; Білик, 1957; Давидов, 2013), які значною мірою є антропогенно трансформованими.

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
РОМЕНСЬКО-ПОЛТАВСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО ОКРУГУ
Виділено і проаналізовано основні періоди історії дослідження адвентивної фракції флори РПГО.
І етап (середина ХІХ ст. – кінець ХІХ ст.) – початкові фрагментарні дослідження флори регіону, які проводилися у флористичному та господарському аспектах і пов’язані із працями Ф. Августиновича (1841), О. С. Роговича (1853, 1855, 1869), Р. Е. Траутфеттера (1853), О. В. Богдановича (1877), М. Арендаренка (1878), В. В. Монтрезора (1886–1888, 1891, 1898), І. Ф. Шмальгаузена (1886, 1895–1897), Б. П. Черепахіна (1888), А. М. Краснова (1894). ІІ етап (ХХ ст.) – поряд із дослідженнями флори та окремих типів рослинності регіону, висвітленими в публікаціях Є. М. Лавренка (1917–1918, 1925, 1940), С. О. Іллічевського (1926, 1927), О. П. Мринського (1969, 1971) та ін., а також у класичних флористичних зведеннях, започатковані роботи із вивчення її адвентивної фракції (М. І. Котов, 1927, 1928, 1949;В. В. Протопопова, 1973, 1991). ІІІ етап (кінець ХХ ст. – початок ХХI ст.) – сучасний період спеціальних досліджень регіональної флори, що мають флористичне (Байрак, 1997; Ворцепньова, 2006; Байрак, Стецюк, 2008; Гомля, Давидов, 2008 та ін.), геоботанічне (Кирильчук, 1991; Давидов, 2009, 2013; Коротченко, 1996–1999 та ін.), созологічне (Саричева, 1966; Ткаченко, 1973, 1984, 2003; Лисенко, 1993, 2003; Андрієнко та ін., 1996, 1997 та ін.) та інше спрямування, у низці яких містяться і фрагментарні відомості про види адвентивних рослин.
Спеціальні дослідження адвентивної фракції флори регіону проводилися автором (Двірна, 2011–2014).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Основою роботи є оригінальні дані автора, отримані під час польових досліджень, а також критичного опрацювання літературних, архівних, картографічних матеріалів та гербарних колекцій упродовж 2010–2014 рр. Здійснено понад 30 експедиційних виїздів, зібрано 1156 гербарних зразків. При складанні конспекту флори, крім власних матеріалів, ураховано дані літературних джерел та гербарні колекції KW, KWHU, CWU, PWU, PW, Полтавської державної аграрної академії та Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології УААН.
Назви видів та їх автори зазначені за «Vascular plants of Ukraine. A nomenclature сheklist» (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).
Розроблено електронну базу даних «Адвентивна фракція флори Роменсько-Полтавського геоботанічного округу» на основі середовища Microsoft Exсel.
Систематичну структуру та флорогенетичний аналіз у роботі наведено згідно з підходами О. І. Толмачова (1974, 1986). Географічний аналіз здійснено за системою геоелементів Ю. Д. Клеопова (1991). В основу аналізу біоморфологічної структури покладено системи біологічних типів К. Раункієра (Raunkiаer, 1905) та життєвих форм І. Г. Серебрякова (1962, 1964). Еколого-ценотична структура проаналізована за класифікацією екоморф О. Л. Бельгарда (1950), екологічний аналіз – за екологічними шкалами (Didukh, 2003); екотопологічний аналіз – за В. В. Протопоповою (1991).
Аналіз видів адвентивної фракції флори округу за часом занесення, способом занесення та ступенем натуралізації здійснено за класифікацією J. Ko
aś (1968), F.-G. Schroeder (1969). Визначення й аналіз інвазійних видів рослин здійснено на основі класифікації Richardson et al. (2000). Інвазійний потенціал визначаємо як комплексну оцінку кумулятивного впливу видів адвентивної фракції флори на рослинний покрив, особливо на чисельність, активність і поширення високоінвазійних видів, їхню участь і роль у ценозах та вплив на довкілля й окремі види. Аналіз участі інвазійних видів у рослинних угрупованнях здійснено на основі методики J. Braun-Blanke (1921, 1928). Оцінку інвазійності видів визначено з використанням An Invasive Species Assessment Protocol (2004).
Комплексне дослідження Asclepias syriaca L. проведено на 10 облікових ділянках розміром 1×1 м у різних частинах регіону.