ГРОНСЬКИЙ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ



Название:
ГРОНСЬКИЙ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ
Альтернативное Название: Гронский СЕРГЕЙ ВЛАДИМИРОВИЧ Организационно-правовые основы взаимодействия государственных ПОГРАНИЧНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ С правоохранительными органами
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок з науковими планами та програмами, розкрито мету і задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження та публікації.
Розділ 1 «Методологічні засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав в умовах Євроінтеграції» складається з трьох підрозділів, в яких з’ясовується зміст та особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав, уточнюються її цілі та функції, характеризуються рівні її правового регулювання.
У підрозділі 1.1. «Сутність та особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав» зазначається, що курс України на інтеграцію до високорозвиненої європейської спільноти вимагає від України вирішення комплексу важливих питань, пов’язаних з розвитком і вдосконаленням прикордонного та міжнародного співробітництва. При цьому одна з ключових ролей у розв`язанні цих завдань належить Державній прикордонні служба України.
Досліджено загальнотеоретичні наукові точки зору на сутність взаємодії та її ознаки. Наголошено на тому, що однією з головних властивостей взаємодії є ДПСУ з правоохоронними органами є її суб’єктний склад. На підставі аналізу нормативно-правових актів, що визначають правовий статус Державної прикордонної служби України та її структурних підрозділів, встановлено, що взаємодія ДПСУ з правоохоронними органами, в тому числі й інших держав, має чотирирівнему систему.
Наголошено, що як суб’єкт взаємодії з правоохоронними органами, Адміністрація ДПСУ має власну структуру, до якої входить: 1) Командування; 2) Департамент охорони державного кордону; 3) Міжнародно-правовий департамент; 3) Міжнародно-правовий департамент; 4) Департамент оперативної діяльності; 5) Департамент персоналу; 6) Департамент матеріально-технічного забезпечення; 7) Фінансово-економічний департамент; 8) Департамент внутрішнього аудиту. Проаналізовано особливості взаємодії зазначених структурних підрозділів. Зроблено висновок, що перший рівень управління ДПСУ як суб’єктом взаємодії з правоохоронними органами представлений Адміністрацією ДПСУ (із структурними підрозділами) на чолі з Головою ДПСУ та його заступниками.
Встановлено, що другий рівень управління ДПСУ як суб’єктом взаємодії з правоохоронними органами представлений територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони державного кордону, – регіональними управліннями Державної прикордонної служби України. Зазначимо, що регіональні управління ДПСУ представлені: Східним, Північним, Західним, Південним та Азово-Чорноморським регіональними управліннями, охарактеризовано окремі аспекти їх взаємодії. Акцентовано увагу, що третій рівень управління ДПСУ як суб’єктом взаємодії з правоохоронними органами утворюють органи охорони державного кордону. Доведено, що четвертий рівень управління ДПСУ як суб’єктом взаємодії з правоохоронними органами представлений відділами прикордонної служби.
Зроблено висновок про те, що взаємодія ДПСУ з правоохоронними органами інших держав полягає в проведенні, об`єднаних спільною метою, заходів структурних підрозділів ДПСУ разом з правоохоронними органами інших держав. При цьому в якості такої спільної мети виступає забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
У підрозділі 1.2 «Мета, завдання та функції взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» розглянуто дослідницькі погляди на сутність понять «мета», «завдання» та «функція», наголошено на неприпустимості їх змішування. Адже метою взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами є забезпечення спільними зусиллями ДПСУ та інших правоохоронних органів проведення ефективної державної політики в сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Також акцентовано увагу на тому, що попре певну схожість поняття “завдання” та “функції”, необхідно враховувати, що завдання – це те, що необхідно здійснити, робота, яка вимагає виконання, у той час як функції – відображають у які способи та форми, яким чином ці завдання здійснюються (виконуються). Зазначено, що під функціями, зокрема функціями досліджуваної взаємодії, слід розуміти не всі, а лише найбільш суттєві, пріоритетні, напрями її реалізації. Функція завжди знаходиться у відповідному співвідношенні з метою та завданнями, з компетенцією суб’єкта, з його організаційною структурою.
Не викликає сумніву, що поняття “мета” є складним і багатогранним явищем. Так, філософи звертають увагу на те, що мета – це репрезентована та бажана майбутня подія або стан, здійснення яких є проміжним причинним членом на шляху до мети, яка є антиципірованним уявленням результату нашої дії. З нею утворюються засоби, необхідні для її досягнення. В українській мові під словом “мета” розуміють те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; заздалегідь намічене завдання; замисел.
Мета досягається в результаті практичної діяльності. Реалізація мети є перетворенням ідеального (випереджаючого) предмета на предмет дійсності, і, як наслідок, досягнення мети означає її заперечення, оскільки досягнута мета перестає бути метою як ”досягнута мета”. Вона тепер може розглядатися лише як засіб досягнення нової мети. Оскільки мета є ідеальним передбаченням результату, то за своєю природою вона суб’єктивна. Разом із тим вона (мета) породжується об’єктивним світом, тими суспільними відносинами, в яких люди перебувають, й умовами, в яких ці відносини відбуваються, що свідчить про об’єктивний характер їхніх підстав. При цьому слід враховувати й той факт, що обсяг наслідків вчинку людини часто виходить за межі того, що охоплювалося її метою. Так, вчинок може зумовити й такі наслідки, які метою не передбачалися, більше того, – є небажаними.
Загально-теоретична характеристика європейської міждержавної правової системи, дійшов висновку, що мета – це той результат, стан, якого має досягнути система в процесі свого функціонування. Метою, може бути як певний стан системи, так і результат, продукт її функціонування. Тільки відносно своєї мети об’єкт виступає як система. Обрана мета зумовлює, детермінує відповідні функції, а через них – і структуру системи, адже без структури сукупність необхідних елементів є тільки складом системи, а при наявності структури з’являються й зв’язки між елементами.
Зроблено висновок про те, що функції взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами є основним засобом виконання поставлених перед цією взаємодією завдання, повноцінне здійснення яких є необхідною умовою досягнення її кінцевої мети – забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
У підрозділі 1.3 «Правове регулювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» наголошено, що будь-яка діяльність державних органів, у тому числі зі взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, без сумніву має мало шансів на успіх і буде вкрай неефективною, якщо її правове регулювання здійснюється фрагментарно, не систематично, словами не на належному рівні. У цьому контексті варто зазначити, що поняття “правове регулювання” є складним і широким за значенням.
Розглянуто науково-правові погляди на сутність та ознаки поняття «правового регулювання», а також його зв`язок з поняттям «правового впливу». Наголошено на тому, що дані правові явища хоч зовні й схожі, але різні за юридичною природою. Зокрема підкреслюється, що правовий вплив порівняно з правовим регулюванням є категорією більш об`ємною, адже якщо перший реалізується як через юридичні, так і неправові форми та засоби, то другий може реалізуватися тільки через юридичні засоби та форми.
Проаналізовано законодавчу базу, що складає нормативно-правове підґрунтя взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, на підставі чого виокремлено декілька рівнів її правового регулювання. Перший – це конституційний рівень, який утворює один єдиний нормативно-правовий акт – Конституція України, що є Основним законом держави та містить найбільш важливі, засадничі положення правового життя українських держави і суспільства. Другий рівень складається з міжнародних договорів, зокрема тих, що укладаються на рівні ДПСУ та відповідних правоохоронних органів зарубіжних країн. Третій рівень – це різноманітні Кодекси та Закони України, які регулюють найбільш важливі питання у тій чи іншій сфері суспільного життя. Зауважено, що як правило ці закони прямо не стосуються взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, а містять лише окремі норми, які так чи інакше регламентують організацію та здійснення. Четвертий рівень – рівень підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються з метою подальшого розвитку, конкретизації та уточнення положень Конституції і Законів України. Зазначається, що підзаконні нормативно-правові акти, також мають поділяються на ті, що видаються вищими органами влади (Президент, Уряд), та ті, що приймаються центральними органами влади – це відомчі нормативно-правові документи: накази, інструкції тощо.
Зроблено висновок, що правове регулювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами має на меті забезпечення впорядкування за допомогою юридичних норм відносин між ДПСУ та правоохоронними органами, що виникають з приводу організації та здійснення.
Розділ 2 «Механізм взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» складається з трьох підрозділів, у яких розглядаються відправні, засадничі вимоги, що на них ґрунтується взаємодія ДПСУ з правоохоронними органами, досліджено сутність та види форм цієї взаємодії, а також встановлено методи її втілення.
У підрозділі 2.1 «Принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» відмічається, що одними із найважливіших елементів механізму взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, без сумніву, виступають форми такої діяльності. Не викликає сумніву й те, що без з’ясування питання щодо форм вищенаведеної діяльності, дослідження її організаційно-правових засад буде вважатися неповноцінним.
Зазначається, що якість, ефективність та результативність взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами прямим чином залежить від того, які закономірності, керівні начала та правила покладені в основу її організації, та реалізації.
На підставі аналізу розуміння категорії «принципу» у філософії, правознавстві та сфері державного управління зроблено висновок, що як правило поняття “принцип” визначають за допомогою схожих за змістом понять “ідея”, “основа”, “засада”, “правило”, “вимога”. Наголошено на тому, що принципи взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами безумовно походять і навіть у деяких випадках співпадають із принципами діяльності ДПСУ зокрема та із принципами діяльності правоохоронних органів взагалі. Пропонується досліджувані принципи розділяти на загально-правові та спеціально-правові.
До першої групи віднесено: верховенство права, який полягає у тому, що у процесі досліджуваної взаємодії її учасники дбають про непорушність найвищих соціальних цінностей – прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина; законність, сутністю якого є незаперечна вимога про те, щоб взаємодія відбувалася виключно на підставі, порядку та межах приписів законодавства.
Другу групу – спеціально-правові принципи, становлять: позапартійність, який вимагає, щоб робота ДПСУ, в тому числі з питань взаємодії з правоохоронними органами, не була пов’язана з діяльністю політичних партій; безперервність, відповідно до цього принципу взаємодія ДПСУ з правоохоронними відбувається на постійній, безупинній основі; поєднання під час такої діяльності гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності; поєднання єдиноначальності та колегіальності, що виражається у продуманому, збалансованому поєднані в управлінні взаємодією одноособового керівництва із значною службовою компетенцією та персональною відповідальністю керівника та широкої колегії; прозорості та відкритості діяльності органів державної влади.
Зроблено висновок про те, що принципи взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами – це обумовлені об`єктивним розвитком та закріплені у законодавстві обов`язкові, незаперечні вимоги щодо її організації та здійснення.
У розділі 2.2 «Поняття та класифікація форм взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» доведено, що одними із найважливіших елементів механізму взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, без сумніву, виступають форми такої діяльності. Без з’ясування питання щодо форм вищенаведеної діяльності, дослідження її організаційно-правових засад є неповноцінним.
У підрозділі йдеться про те, що форми є одним з основних елементів механізму будь-якої соціальної взаємодії, зокрема взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами.
Розглянуто загальнофілософські та науково-правові погляди на сутність поняття форми, зокрема у контексті таких складних понять як «форми контролю» та «форми діяльності органів влади», на підставі чого зроблено висновок, що форма взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами являє собою закріплений на рівні відповідного нормативно-правового акту зовнішній вияв правового та (або) організаційного (неправового) напрямку діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань і функцій зазначеної взаємодії.
Встановлено, що організаційні форми взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами виконують, так би мовити службову роль, по відношенню до правових, оскільки перші створюють необхідні умови для нормального застосовуються других. Наголошено на тому, що неправові форми не вимагають суворої, детальної правової регламентації. До основних неправових форм віднесені такі: організаційно-регламентуючі, організаційно-ідеологічні (інформаційні), організаційно-господарські.
Залежно від суб`єктного складу досліджуваної взаємодії її форми поділяються на: 1. Внутрішньовідомчі. 2. Міжвідомчі. 3. Міжнародні.
У підрозділі 2.3 «Методи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» для всебічного дослідження механізму взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами з’ясовано особливості методів, що використовуються під час здійснення такої діяльності.
Вказується, що форми без методів є не важливими, а з іншого – методи наповнюють форму, надають їй змістовності. На підставі аналізу загальнотеоретичного розуміння поняття «метод» встановлено, що його визначають за допомогою близьких за значенням понять “спосіб”, “засіб”, “порядок”, “прийом”. Наведено основні властивості (ознаки) методів діяльності.
Пропонується під методами взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами розуміти встановлену на рівні відповідних нормативно-правових актів сукупність способів (засобів, прийомів) впливу на правовідносини, що опосередковують процеси організації та здійснення взаємодії між ДПСУ та правоохоронними органами, з метою їх впорядкування.
На підставі такого критерію як ступінь впливу пропонується управління досліджуваною взаємодією поділяти на: регулювання, загальне керівництво та безпосереднє управління.
Наголошено на важливій ролі у забезпечення взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, зокрема таких як: вироблення рішень, прогнозування та планування, координаційна діяльність, інструктування, інформаційно-аналітичне забезпечення, робота з кадрами апарату тощо. Підкреслюється, що призначення організаційних методів полягає також у впорядкуванні діяльності структурних підрозділів, посадових осіб і працівників органів влади з метою їх оптимального функціонування.
Звернено увагу на адміністративні методи забезпечення взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами. Вказано, що ці методи втілюються у життя через прийняття рішень, обов’язкових для об’єкта управління, недотримання яких тягне адміністративну або дисциплінарну відповідальність, тобто цим об’єктам безпосередньо приписується певна поведінка. У цьому випадку управлінський вплив виявляється в односторонньому визначенні завдань, прав та обов’язків, того або іншого варіанту поведінки об’єкта управління
У Розділ 3 «Особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з окремими правоохоронними органами» присвячено увагу специфіці взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами на внутрішньодержавному рівні, а також особливостям її співробітництву з правоохоронними органами іноземних держав.
У підрозділі 3.1 «Особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з національними правоохоронними органами» зосереджено увагу на внутрішньовідомчій і міжвідомчій взаємодії ДПСУ, тобто взаємодії з національними правоохоронними органами.
Досліджено взаємовідносини ДПСУ з МВСУ, зазначається, що діяльність першої, як і діяльність Державної міграційної служби України (ДМСУ), координується Міністерством внутрішніх справ України та особисто Міністром МВС України. На підставі аналізу законодавства встановлено форми та напрямки у яких відбувається співпраця ДПСУ з МВСУ та ДМСУ. Окрему увагу приділено питанням взаємодії органів ДПСУ з такими ланками МВСУ як дільничні інспектори та Укрбюро Інтерполу. Зазначається, що у рамках міжвідомчої взаємодії ДПСУ найчастіше співпрацює з органами виконавчої влади, що реалізують митну та податкову політику у державі, Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил України, Службою безпеки України.
З питань цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій ДПСУ співпрацює з Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Встановлено основні напрямки їх взаємодії. Зауважується на тому, що ДПСУ на національному (внутрішньодержавному) рівні здійснює взаємодію, з дуже просторим колом суб`єктів, однак її юридичне (нормативно-правове) забезпечення у ряді випадків не має необхідної чіткості та конкретизованості в частині визначення форм та напрямків цієї взаємодії, що не сприяє її цілеспрямованості та ефективності.
Окрему увагу в контексті досліджуваного питання слід звернути на такого суб’єкта взаємодії з ДПСУ як Робочий апарат Укрбюро Інтерполу. Так, робочий апарат Укрбюро Інтерполу є самостійним структурним підрозділом апарату МВС України на правах департаменту, який забезпечує реалізацію повноважень МВС щодо представництва України в Міжнародній організації кримінальної поліції – Інтерпол та Європейському поліцейському офісі (Європол), а також повноважень МВС як Національного центрального бюро Інтерполу та Національного контактного пункту Європолу в Україні. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу є центром координації та забезпечення взаємодії правоохоронних та інших органів державної влади України з компетентними органами іноземних держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу. При цьому основними завданнями Робочого апарату Укрбюро Інтерполу є:
- реалізація, у межах компетенції, державної політики щодо боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер;
- координація, організація та забезпечення співробітництва правоохоронних та інших органів державної влади України з компетентними органами іноземних держав у сфері боротьби зі злочинністю з використанням можливостей Інтерполу та Європолу
У підрозділі «3.2 Особливості й порядок взаємодії Державної прикордонної служби України з іноземними правоохоронними органами» наголошено, що задля вирішення своїх завдань у повсякденній діяльності ДПСУ постійно співпрацює та взаємодіє з правоохоронними органами інших держав. Доведено, що з метою всебічного дослідження організаційно-правових засад взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами необхідним є встановлення й аналіз підстав і порядку здійснення такої діяльності з іноземними правоохоронними органами.
На підставі існуючих міжнародних домовленостей між ДПСУ та відповідними правоохоронними органами інших держав, розглянуто завдання, порядок, форми та напрямки їх співробітництва.
Наголошено на тому, що ДПСУ найчастіше взаємодії з правоохоронними органами тих держав, з якими Україна має спільні кордони. У зв`язку із чим особлива увага приділена взаємодії ДПСУ з компетентними органами влади Російської Федерації, Республіки Білорусь, Польщі, Словацької Республіки, Республік Угорщина, Румунія та Молдова.
З метою забезпечення безпеки спільного кордону Європейського Союзу та України, своєчасного запобігання та припинення злочинних проявів на україно-словацькому кордоні, організації та підтримання взаємодії між оперативними органами ДПСУ та Бюро Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу Словацької Республіки було укладено Протокол про напрями взаємодії оперативних органів. Так, в інтересах виконання завдань, визначених вищенаведеним Протоколом, безпосередню взаємодію в рамках компетенції здійснюють:
1) з Української Сторони
- Департамент оперативної діяльності Адміністрації ДПСУ;
- оперативно-розшуковий відділ Західного регіонального управління ДПСУ;
- оперативно-розшуковий відділ Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України;
2) зі Словацької Сторони
- Національний підрозділ по боротьбі з незаконною міграцією Бюро Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу Словацької Республіки, відділ оперативно-розшукової діяльності “Схід” Національного підрозділу по боротьбі з незаконною міграцією Бюро Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу Словацької Республіки.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины