ІЛЬЧАНІНОВА Наталія Іванівна МЕХАНІЗМ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ : ИЛЬЧАНИНОВА Наталья Ивановна Механизм предоставления административных услуг В УСЛОВИЯХ РЕФОРМИРОВАНИЯ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ВЛАСТИ В УКРАИНЕ

Краткое содержание

У вступі розкрито сутність і стан розробленості питання; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну цінність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У
* • ГТ1 • • •
першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження механізму надання адміністративних послуг в умовах реформування територіальної організації влади» - наведено сутність, класифікацію та характерні особливості надання адміністративних послуг; опрацьовано джерельну базу дослідження; розкрито методологічні аспекти дослідження механізму надання адміністративних послуг в умовах реформування територіальної організації влади в Україні.
Важливість створення необхідних умов для розбудови української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства обумовлює обрання Україною курсу на реформування адміністративно- територіального устрою. Так, децентралізація влади має на меті покращення якості життя громадян через створення умов для саморозвитку територіальних громад, а також забезпечення споживачів послуг широкими правами та вільним доступом до публічних послуг, в тому числі й адміністративних. Відзначено, що у широкому розумінні під децентралізацією розуміють процес передачі повноважень (функцій, компетентності, відповідальності). Але, в сучасних реаліях можлива лише передача / перерозподіл обмеженого кола функцій і повноважень. Саме тому більш обґрунтованим є використання конструкту «реформування територіальної організації влади», оскільки це більше відповідає реальному стану справ.
Окреслені вектори реформ потребують радикальної зміни пріоритетів у державній діяльності, змістовної переоцінки характеру взаємовідносин між владою і приватними (фізичними та юридичними) особами. Держава повинна не управляти суспільством, а надавати йому послуги, а відтак головним завданням сучасної держави є надання фізичним або юридичним особам якісних послуг.
За результатами систематизації теоретичних основ надання державою послуг зазначено, що у визначенні категорії «адміністративна послуга» повинна міститись парадигма сучасної сервісно-орієнтованої держави та демократичного державного будівництва, котра ґрунтується на формуванні функціонально-динамічних властивостей управлінської системи з метою надання послуг у найбільш зручних умовах для споживача з найменшими витратами його зусиль та особистого часу.
Запропоновано під адміністративними послугами розуміти результат здійснення уповноваженим суб'єктом власних функцій із нормативного закріплення прав та законних інтересів юридичних або фізичних осіб відповідно до їх заяви та у максимально якісний спосіб.
З метою досягнення більш дієвої організації влади та виконання управлінських функцій на високому якісному рівні, в тому числі й покращення процесу надання адміністративних послуг, децентралізація влади, а також децентралізація адміністративних послуг має відбуватись шляхом реалізації наступних кроків: укрупнення громад, переформатування районів, оптимізація розподілу повноважень та забезпечення належного фінансування, посилення контрольної функції. В комплексі, це дає змогу впровадити дієву модель державного управління та створити умови, за яких суспільство у тісній співпраці з владою працює на розвиток та становлення спроможної держави. Результатом цього повинно стати створення спроможних та самодостатніх громад, які забезпечені матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами в обсягах, достатніх для ефективної реалізації завдань та управлінських функцій місцевого самоврядування. Стрижневим моментом зазначених кроків є забезпечення принципу субсидіарності, який лежить в основі чіткого розподілу повноважень з метою ефективної реалізації своїх функцій органами влади.
За результатами розгляду різних наукових поглядів на проблематику надання адміністративних послуг в умовах реформування територіальної організації влади запропоновано розглядати механізм надання адміністративних послуг як нормативно зафіксовану послідовність сервісно- орієнтованих дій органів публічного управління, що відповідають їх компетенції, спрямовані на набуття, зміну або припинення прав і обов’язків фізичних / юридичних осіб за їх заявою, та реалізуються на засадах відкритості, справедливості та відповідальності. Доведено, що ефективність функціонування цього механізму досягається шляхом розподілу компетенцій між різними органами публічного управління, який забезпечує створення сприятливих умови для вирішення проблемних питань на максимально нижньому рівні.
У другому розділі - «Функціонування механізму надання адміністративних послуг в Україні на сучасному етапі реформування територіальної організації влади» - розкрито особливості нормативно-правового забезпечення механізму надання адміністративних послуг в Україні на сучасному етапі реформування територіальної організації влади; узагальнено досвід організації діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг та визначено проблемні елементи механізму надання адміністративних послуг, що можуть заважати реалізації державної політики; з’ясовано роль і місце оцінки ефективності функціонування механізму надання адміністративних послуг та встановлено умови підвищення їх якості.
Констатовано, що на сьогодні сформовано достатню нормативно-правову базу із регламентації функціонування системи надання адміністративних послуг, однак надзвичайно актуальним є ґрунтовне системне дослідження відносно: оптимізації діючого нормативно-правового забезпечення процесів надання адміністративних послуг у відповідності із законодавчим полем реформування територіальної організації влади; підвищення ефективності процесу надання адміністративних послуг; розбудови організаційного забезпечення механізму надання послуг на більш високому якісному рівні; систематизації адміністративних послуг, котрі надаються на місцевому рівні, та зменшення кількості необхідних послуг.
На основі узагальнення досвіду організації діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг визначено наявність широкого кола суб’єктів, на які покладено функції надання послуг. Це в свою чергу є причиною існування багатогранних та складних проблем як для органів публічного управління, так для споживачів - складність отримання послуги та нестача необхідної інформації щодо порядку їх отримання. Необхідність їх вирішення обумовлює доцільність розбудови ефективних управлінських механізмів.
Визначено, що процес опрацювання запиту може супроводжуватись низкою проблем, серед яких: технічні - погане комп’ютерне забезпечення;
розбіжності у нормативних документах, які можуть призводити до складнощів у взаємодії між різними органами влади під час надання адміністративних послуг; кадрові - нестача кваліфікованих кадрів, що спричинений напруженою робою за умов неконкурентної заробітної плати у порівнянні з приватним сектором; суб’єктивні - стресові ситуації стають на заваді ефективної роботи, оскільки виконавці часто знаходяться у контакті зі значною кількістю осіб, котрі представляють різні вікові та соціальні групи.
Запропоновано алгоритм організації діяльності суб’єктів надання послуг, що передбачає два етапи. Перший етап: 1) отримання звернення від споживача у зручний для нього спосіб (особисто або через мережу Інтернет); 2) технічне опрацювання звернення; 3) обробка інформації безпосередньо фахівцями; 4) видача результату у вигляді відповідного документа. Другий етап надання споживачу відповіді та всього об’єму необхідної інформації через портал послуг на основі його ідентифікації за допомогою Bank-ID, Mobile-ID тощо.
Результати дослідження практики оцінювання ефективності сучасного механізму надання адміністративних послуг засвідчують, що існуючі заходи здебільшого відносяться до аналізу діяльності суб’єктів надання адміністративних послуг тими самими суб’єктами. Відмічається формальний підхід до оцінки ефективності, за якого уваги акцентується на кількісних показниках, натомість рівень задоволеності споживачів послуг залишається поза межами аналізу. Доведено, що оцінка ефективності функціонування механізму надання адміністративних послуг в Україні має бути двовекторною: з одного боку проводитись з боку системи органів публічного управління, з іншого боку - питання якості надання адміністративних послуг має входити до сфери громадських інтересів.
Визначено пріоритетні напрями, які спрямовані на формування умов, що дозволять забезпечити належний рівень якості адміністративних послуг, а саме: забезпечення співпраці суб’єктів надання адміністративних послуг зі
споживачами у проведенні оцінювання якості для максимальної об’єктивності та вироблення оптимальних шляхів вирішення виявлених проблем; проведення комплексу заходів із підвищення кваліфікації виконавців, котрі безпосередньо задіяні у процесі надання послуг; розвиток міжінститутського співробітництва на місцевому рівні; запровадження систематичної участі громадськості в оцінці ефективності функціонування механізму надання адміністративних послуг.
У третьому розділі - «Шляхи вдосконалення механізму надання адміністративних послуг в умовах реформування територіальної організації влади» - досліджено зарубіжний досвід формування механізму надання адміністративних послуг та внесено науково обґрунтовані пропозиції щодо його впровадження в Україні; системно представлено організаційно- правові та інформаційно-комунікативні аспекти вдосконалення механізму надання адміністративних послуг з урахуванням сучасних тенденцій розвитку територіальної організації влади.
В роботі за результатами аналізу зарубіжного досвіду надання адміністративних послуг доведена доцільність його впровадження в українські реалії з урахуванням особливостей проведення трансформаційних змін системи публічного управління. Для прикладу були взяті держави, що мають схоже з Україною минуле та вирішували подібні проблеми з реформування територіальної організації. Визначено, що: у Естонії та Латвії варто запозичити практику поширення електронних адміністративних послуг, а також введення у широкий вжиток електронного документообігу й дистанційної взаємодії через мережу Інтернет; З грузинської практики вартим пильної уваги є організація діяльності Будинків Юстиції та Центрів громад, котрі є аналогами ЦНАП та діють на різних рівнях (Перш за все розподіл черги споживачів послуг за часом, який потрібен на їх обслуговування, а також облаштування у приміщенні ЦНАП зони для самообслуговування може значно зменшити кількість черг у цих структурах); у польському досвіді розбудови механізму надання адміністративних послуг констатовано доволі ефективне відсторонення органів влади, у тому числі й органів місцевого самоврядування від безпосереднього процесу надання послуг (органам влади відводяться лише функції контролю та нагляду, що дозволяє їм звільнити час для виконання більш важливих завдань).
З огляду на офіційну статистичну інформацію щодо кількості населених пунктів в Україні та створених ОТГ, констатовано, що створення центрів надання адміністративних послуг та делегування повноважень відбувається
дуже повільно, що не дозволяє забезпечити належний рівень ефективності надання адміністративних послуг на рівні малих населених пунктів. Для вирішення вищезазначеної низки проблем запропоновано оптимізувати існуючий в Україні механізм надання адміністративних послуг шляхом регламентації у Законі України «Про адміністративні послуги» організацію роботи територіальних підрозділів ЦНАП як інформаційно-комунікаційних осередків; облаштування місць для вільного доступу до мережі Інтернет;організацію роботи мобільних центрів надання адміністративних послуг, котрі будуть виконувати функції територіальних підрозділів ЦНАП періодично виїжджаючи до сіл, селищ, віддалених населених пунктів.