ТУРЯНИЦЯ Вікторія Василівна МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ТУРЯНИЦЯ Вікторія Василівна МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: ТУРЯНИЦА Виктория Васильевна МЕХАНИЗМ ОБЕСПЕЧЕНИЯ прав и свобод человека в Словацкой Республике: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ИСТОРИКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У «Вступі» обґрунтовано актуальність і доцільність проведення даного дослідження, визначено його об’єкт і предмет, сформульовано мету, завдання, розкрито ступінь наукової розробки проблеми, вказано новизну теми, викладено основні положення, що виносяться на захист, окреслено джерельну базу та методологію дослідження, розкрито науково-теоретичне і практичне значення результатів роботи, одержаних дисертантом, їх втілення у практику, зв'язок роботи з науковими напрямами досліджень у рамках державних програм, наведено форми апробації та наявну кількість публікацій автора з проблеми дослідження.
У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження механізму забезпечення прав і свобод людини» розкрито методологію дисертаційної роботи, теорію і практику трансформації механізму забезпечення прав і свобод в епоху глобалізації. Він складається із двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Механізм забезпечення прав і свобод людини в епоху глобалізації» подано результати аналітичного огляду наявних підходів у вітчизняній та зарубіжній науці до проблеми та їх оцінку.
На основі аналізу значної кількості наявних на сьогодні підходів та їх практичної результативності дисертант висуває і обґрунтовує твердження, що права людини стають діючим правом, в епоху глобалізації на наднаціональному рівні, відповідно, вони володіють універсальною юридичною силою. Автор обґрунтовує підхід, за яким механізм забезпечення прав і свобод людини означає наявність сукупності правових та інституційних засобів і соціальних умов на національному та наднаціональному рівнях, які досягають результату реального втілення в соціальну практику можливостей і прерогатив, які випливають зі змісту прав і свобод людини.
Розглядається співвідношення понять «механізму забезпечення прав і свобод людини» і «механізму захисту прав і свобод людини», при цьому робиться висновок про соціальні умови, які впливають на їх ефективність.
Дисертант доводить, що в умовах глобалізації механізм забезпечення прав і свобод людини суттєво змінюється в різних напрямах. По-перше, посилюється усвідомлення того, що права людини і правові механізми їх захисту все більше виводяться за межі національного суверенітету. Межі суверенітету визначаються нормами міжнародного права і в першу чергу це стосується прав людини. По-друге, з формуванням «глобальної правової інфраструктури» забезпечення прав людини виходить за межі національного правопорядку та втілюється в глобальних та наднаціональних (регіональних) правових механізмах (наприклад, Європейський Союз). Роль міжнародних нормативно-правових та інституційних засобів різко зростає і на рівні національного правопорядку. Нерідко національні конституції передбачають тісні взаємодії засобів різного рівня в забезпеченні прав і свобод людини. По-третє, глобалізація призвела до розвитку та поширення інформаційних технологій, які почали активно використовуватися для реалізації прав людини на індивідуальному та колективному рівнях.
У підрозділі 1.2. «Методи дослідження та ступінь розробки наукового завдання» автор, враховуючи методологію дослідження та предмет дисертаційної роботи як складного багаторівневого феномена, що раціонально відображає потребу в досягненні наукового результату, використав принцип комплексного гармонійного взаємозв’язку методів дослідження у єдиній методологічній системі, що дало змогу всебічно, достовірно та обґрунтовано проаналізувати об’єктивні закономірності функціонування і реформування механізму забезпечення прав і свобод людини в Словацькій Республіці та в контексті необхідності вдосконалення відповідного механізму в Україні. Такий підхід здійснено в усіх розділах роботи.
Автор розглянув історіографію предмета дослідження, охарактеризував стан його розробки. На основі аналізу наявних публікацій зазначає, що процеси модернізації постсоціалістичних держав у демократичні стали предметом багатоаспектного вивчення в першу чергу політологів, істориків, соціологів, юристів та представників інших наук. Різноаспектність досліджуваної проблеми обумовлена реаліями переходу посттоталітарних суспільств з демократичними процесами, що відбувалися на шляху трансформації.
Щодо проблеми дослідження, дисертант зазначає, що аналіз наявних на сьогодні публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених засвідчує про те, що тема комплексно не досліджена.
Дотичними до теми є праці вітчизняних дослідників Й. Горінецького, В. Копчі, В. Лемака, Н. Нижник, І. Переша, П. Рабіновича та інших, а також зарубіжних – Я. Дргонець, П. Кресак, Г. Месяжніков, Я. Хованець, Л. Цібулка, М. Чіча.
На основі аналізу результатів огляду наукових розробок з теми дисертації та її компонентів автор доходить висновку: незважаючи на актуальність теми не тільки в плані теоретичному, а й суто прикладному, на сьогодні у вітчизняній юридичній науці відсутнє комплексне дослідження з проекцією на досвід для України.
Розділ 2 «Розвиток нормативних засобів забезпечення прав і свобод людини в Словацькій республіці» розкрив багатоаспектність механізму забезпечення прав і свобод людини та його вдосконалення на національному та міждержавному рівнях відповідно до структури і функцій органів державної влади та виокремив досвід для України.
У підрозділі 2.1. «Розвиток інституту прав людини в Словацькій Республіці: історико-правові аспекти» здійснено дослідження закріплення прав, їх еволюцію як на індивідуальному, так і на колективному рівнях. Автор проаналізував суть змісту прав людини, розкрив напрями і темпи вдосконалення інституційного механізму забезпечення прав і свобод. В цілому розвиток не відзначався лінійністю. У міжвоєнний період (1918-1938 рр.) він був демократичним. Після відбулися процеси згортання демократії та розпочалося формування основ авторитарного режиму, який відзначався запереченням основних прав і свобод людини на нормативному та інституційному рівні. Радикальні системні зміни почали розгортатися з 1989 року із становленням демократії та в процесі наближення національного правопорядку держави до Євросоюзу.
У підрозділі 2.2. «Міжнародний та наднаціональний (європейський) рівень нормативного забезпечення прав і свобод людини в Словацькій Республіці» розкрито зміст нормативної системи, яка виступає підґрунтям функціонування механізму забезпечення прав і свобод людини в Словацькій Республіці. Проаналізовано основні міжнародні договори в сфері прав людини, які є джерелом права в державі, визначено їх пріоритетну роль для формування національного законодавства. Обґрунтовано значення Європейської конвенції з прав людини для розвитку механізму забезпечення прав людини в Словацькій Республіці. Проаналізовано установчі документи Європейського Союзу, зокрема, Лісабонську угоду, котра в главі ІІ «Положення про демократичні засади» закріплює низку конкретних принципів демократичної організації цієї організації, в тому числі і тих, які стосуються фізичних осіб.
У підрозділі 2.3. «Нормативне закріплення основних прав і свобод людини в межах національного правопорядку Словацької Республіки» дисертант доходить висновків, серед них: створення ефективного і стабільного конституційного правопорядку для взаємодії з міжнародно-правовою системою; вихід законодавчої роботи на рівень кодифікації основних прав і свобод; механізм безпосереднього народовладдя не протиставляється здійсненню влади громадянами через надання повноважень органам державної влади; громадяни Словаччини наділені «правом на опір», закріпленим ст.32 Конституції, рідкісним для держав Центральної і Південно-Східної Європи.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины