Невмержицька Олена Василівна. Розважальні програми центральних каналів телебачення України як чинник морального виховання підлітків

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, розкривається її актуальність, визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання, висвітлюються методологічні засади та методи дослідження, наукова новизна, теоретичне й практичне значення роботи, достовірність й апробація здобутих результатів.
У першому розділі “Теоретичні засади морального виховання підлітків засобами телебачення” проблема дослідження розглядається в контексті підходів філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної думки. З’ясовано, що вплив ТБ та кіно на підростаюче покоління вивчався з часу появи кінематографа й у різний час орієнтувався на певний аспект проблеми. Так, А.Макаренко звертав увагу на необхідність розумних обмежень у сфері користування досягненнями кіно, галицькі педагоги В.Жуковецька, І.Карай, М.Пушкар, Я.Чума (30-ті рр. ХХ ст.) в основному наголошували на моральному аспекті проблеми (яким чином кіно впливає на моральну сферу особистості), та вбачали розв’язання проблеми негативного впливу у зміцненні духовної сфери особистості; у 50 – 80 рр. ХХ ст. науковці (І.Дрига, М.Духовна, В.Єгоров, Л.Прессман, Г.Рак, Л.Чашко та ін.) досліджували роль ЗМІ в період ідеологізації навчання (виховний вплив програм мав однозначне спрямування: усі вони чітко відповідали ідеології комуністичної партії й не допускали інакодумства у виховному сенсі, але одночасно й протидіяли пропаганді аморальних способів поведінки). Сучасні науковці (А.Гриценко, В.Клименок, О.Петрунько, Л.Чорна та інші) розглядають поведінкові, дидактичні, психічні, фізичні, проблеми пізнання цінностей, що виникають після перегляду ТБ.
Як підтверджено нашим дослідженням, вплив телевізійних програм на моральне становлення дітей та підлітків окремо не досліджувався, хоча ТБ є потужним чинником формування особистості на сучасному етапі. Згідно з його результатами, у вільний час 80,5% підлітків дивляться телевізор на шкоду таким видам діяльності, як читання книг (27,7%), читання періодики (22,3%), спілкування з друзями (60,9%). Оскільки провідним видом діяльності для підлітків є спілкування з друзями, то для значної частини з них в цій якості виступає ТБ. У виборі телепрограм для перегляду підлітки в основному орієнтуються на власну думку (70,3%), яка, зважаючи на недостатній життєвий досвід, не завжди є адекватною. Батьки, вчителі недостатньо приділяють уваги питанням розумного використання телебачення у вихованні дітей і не допомагають їм у виборі цікавих та корисних телевізійних програм. Серед улюблених програм підлітків – розважальні та художні фільми. Ці жанри не вимагають особливого обдумування, є видовищними й призначені для проведення відпочинку. Програми, які могли б принести користь (освітні, навчальні, публіцистичні), популярністю серед підлітків не користуються. Кожен з них має сформоване коло значущих для нього постатей. У ньому часто є й телевізійні герої, актори, ведучі різноманітних шоу. Намагаючись наслідувати їх, підлітки рідко задумуються над мотивами їх поведінки. Наслідування має зовнішній характер, що не сприяє вихованню сучасних підлітків. Як правило, школярі ототожнюють поняття “телегерой” і “актор, що виконує роль”, а це є свідченням нездатності окремих підлітків виокремлювати віртуальну реальність від реальної дійсності. Цей симптом, можна припустити, вказує на телевізійну залежність окремих учасників дослідження. Аналіз концептуальних підходів засвідчив необхідність ефективного морального виховання підлітків засобами ТБ.
Аналіз сучасних педагогічних джерел дозволив виявити два різні підходи до морального виховання: світський (секулярний) та традиційно-християнський. Перший базується на філософії Г.Гегеля, А.Дістрегверга, І.Канта. Гуманістичними поглядами характеризується творчість видатного українського педагога В.Сухомлинського. Другий представлений працями визначних українських науковців минулого: Г.Сковороди, К.Ушинського, Г.Ващенка, Ю.Дзеровича. Близькими до них були й гуманістичні погляди В.Сухомлинського. Ми дотримуємося думки, згідно з якою моральне виховання – це процес творення моделі поведінки суб’єкта на основі засвоєних ним абсолютних цінностей, що носять універсальний характер.
Здійснене нами дослідження доводить, що ЗМІ спрямовують глядача на стереотипне сприймання світу. Вони пропагують егоцентризм, насилля, агресію, “культ сили”, легковажне ставлення до статевих стосунків тощо. При цьому відбувається змішування цінностей здебільшого американської та російської культур, що не може не впливати на процеси національного самовизначення української молоді. Засвоєння підлітками ціннісних орієнтацій з телевізійного переказу відбувається передовсім завдяки процесам наслідування та ідентифікації зі значущими для них телегероями. Це дозволяє легко засвоювати суспільні норми та форми поведінки.
На засвоєння цінностей з телевізійних текстів мають вплив і психологічні особливості сприймання екрана: 1) він задає певний темп, до якого споживач не завжди може пристосуватися; 2) інформацію глядач сприймає здебільшого в ролі пасивного спостерігача, що позначається на його розвитку та вихованні; 3) безумовно, у ситуаціях процесу адекватного сприймання інформації головну роль відіграє вже “готова позиція”. Якщо її немає, то наслідки перегляду телепрограм можуть бути непередбачуваними та часто шкідливими.
Застосований нами метод контент-аналізу дозволяє зробити висновок про те, що сприймання медіатексту потребує його розуміння. Успішним воно може бути лише, якщо позиції автора та глядача “ототожнюються”. Оскільки програми творять дорослі люди, підліткам важко стати на їх позицію. Ще одним чинником ускладнення адекватного сприймання тексту є передсуди (перед-судження, тобто судження, винесені до остаточної перевірки всіх фактично визначальних моментів (Г.-Г.Гадамер). Тому для успішного засвоєння абсолютних вічних цінностей з телевізійного переказу важливим є критичний та вдумливий підхід до побаченого.
У другому розділі “Морально-виховний потенціал розважальних програм Центральних телеканалів України” аналізуються особливості сучасних розважальних програм, їх жанрові характеристики, основні функції, а також особливості Центральних українських телевізійних каналів. Запропоновано програму дослідницької роботи, спрямованої на формування критичного ставлення до цих програм, що дає змогу підліткам адекватно їх оцінювати, а тому правильно сприймати абсолютні вічні цінності з розважального типу медійного переказу.
Трактуючи розважальні передачі чинником виховання, визначаємо їх як такі, що впливають на свідомість та підсвідомість споживача, транслюючи певні групи вартостей, при цьому форма подачі інформації характеризується видовищністю, спрощеним змістом, що дозволяє засвоювати пропаговані цінності непомітно та ненав’язливо. Вони виконують інформаційно-пізнавальну, комунікативну, виховну та рекреативну функції. Автори цих програм здебільшого звертають увагу на останню з перерахованих функцій, нехтуючи виховною.
Контент-аналіз тижневих програм телебачення засвідчив, що розважальні програми, як і художні фільми та серіали, займають провідні позиції на “Інтері” та “1+1”. Канал УТ–1 основне місце відводить новинам, інформаційним програмам, публіцистичним передачам тощо. Станом на 2004 р. тижнева тривалість цих програм на каналі УТ–1 зменшилася майже вдвічі, натомість на каналі “1+1” збільшилася більше, ніж у 2,5 рази, а на “Інтері” – у 1,5 рази (у порівнянні з 2002 роком).
За жанровими характеристиками розважальні програми поділені нами на естрадне шоу, кулінарію, моду, гумор, шоу-бізнес, знаменитості, проблеми особистого життя, телевізійні конкурси (спортивні, музичні, інтелектуальні, кулінарні, гумористичні), “реальне телебачення”. У дисертаційному дослідженні визначено, що з погляду сутності й змісту виховання найбільше занепокоєння у вихователів повинні викликати різноманітні видовища про світ шоу-бізнесу, гумористичні телеконкурси та “реальне телебачення”.
Згідно з результатами нашого опитування у списку підліткових уподобань налічується 87 розважальних програм. Серед них домінують такі: КВК (20,31%), “Караоке на майдані” (18,75%), “Вікна з Д. Нагієвим” (18,36%), “Інтелект-шоу “LG – Еврика” (16,41%) тощо.
Визначивши коло підліткових уподобань у сфері телебачення, ми з’ясували їх вплив, на становлення моральності. З цією метою розробили методику оцінювання, що ґрунтується на виявленні рівня вираженості тих чи інших цінностей у тій чи іншій розважальній програмі. Вона базувалася на дослідженнях Ч.Осгуда, який разом з Дж.Нанеллі та І.Сапортою запропонував методику оцінного аналізу тверджень. Її основна мета – статистичне вимірювання інтенсивності ставлення комунікатора до певних об’єктів у тексті, оскільки воно зафіксоване лінгвістично. Відповідно у бланк для оцінювання внесено 52 пари цінностей та їх антиподів. Категорії представлені в числових шкалах. Учасники оцінювали ступінь вираженості тієї чи іншої цінності або її антипода балами: 3 – яскраво представлена, 2 – проявляється не так явно, 1 – майже не проявляється, 0 – відсутня. Методика включала також 4 анкети, які дозволили визначити ставлення підлітків до програми, ведучих, ставлення до програми батьків респондентів, а також критерії відбору підлітками програм для перегляду.
На цьому етапі дослідження брали участь 460 учнів середніх класів. Вони поділялися на три ідентичні групи за рівнем підготовки до цієї роботи. Підлітки з першої групи отримали максимально коротку інструкцію щодо оцінювання програми. Школярі з другої групи отримали розширену інструкцію, а також приклади оцінювання програм. З підлітками третьої групи проведена низка занять за програмою “Моральні цінності та телебачення”. Робота проводилася в групах, які налічували по 15 осіб, і проходила в позаурочний час у формі факультативу. Лише після цього діти отримали інструкцію та бланки для оцінювання.
Результати дослідної роботи дозволили підтвердити вірогідність висунотої нами гіпотези: моральне виховання засобами розважальних програм телебачення є ефективним лише за умови, що в підлітків сформована стійка внутрішня позиція на основі загальнолюдських цінностей.