КУЗЬМЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КУЗЬМЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ
Альтернативное Название: Кузьменко АЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ первоначальном этапе расследования массовых беспорядков
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми та окреслено ступінь її розробленості; висвітлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію, впровадження, публікації; означено структуру й обсяг роботи.
У першому розділі «Криміналістична характеристика масових заворушень», який складається із трьох підрозділів, розглянуто криміналістичну характеристику цього злочину та охарактеризовано наступні її елементи: обстановку вчинення масових заворушень, спосіб вчинення; типову «слідову картину»; особу злочинця та особу потерпілого від масових заворушень.
У підрозділі 1.1 «Обстановка та спосіб вчинення масових заворушень» сформульовано визначення обстановки вчинення злочину як сукупності обставин, що характеризують час, місце та інші умови, що склалися на момент вчинення злочину або передували його вчиненню та вплинули на його спосіб, вибір предмета злочинного посягання, утворення слідів злочину та інші обставини. Зроблено висновок про ототожнення окремими фахівцями обстановки вчинення масових заворушень як сукупності обставин, умов, що склалися на початку вчинення злочину та способів підготовки до їх вчинення.
На підставі аналізу судово-слідчої практики розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень про масові заворушення за 2012-2016 рр. зроблено висновок, що загальними умовами (обставинами) вчинення масових заворушень є негативні соціально-економічна та політична ситуації в країні, активізація діяльності екстремістських, радикально налаштованих організацій та осіб, яка супроводжувалася провокуванням конфліктних ситуацій, закликами до порушення територіальної цілісності України, захопленням адмінбудівель державних і місцевих органів влади тощо, загальна складна криміногенна обстановка в країні.
На сьогодні найбільш поширеним чинником, що провокує масові заворушення в Україні, є проведення масових заходів політичного, соціально-економічного та релігійного характеру (мітинги, походи, демонстрації тощо). Іншим, менш поширеним на сьогодні чинником, що


провокує масові заворушення в Україні, є спортивні та культурно-масові заходи, а саме футбольні матчі, що проводяться на території України, відзначення державних, релігійних та спортивно-масових заходів, серед яких: святкування комуністичних та інших свят (1 -го травня, Дня Незалежності України тощо), паломництво євреїв-хасидів до м. Умані, відзначення річниць певних подій, у тому числі й резонансних (річниця масових заворушень й масової загибелі людей 2 травня 2014 р. в м. Одесі; «річниця Майдану» тощо). В окремих випадках провокуючим масові заворушення чинником є досудове розслідування або судовий розгляд резонансних на певній території або для певної групи населення кримінальних проваджень.
Спосіб вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики розглядається нами у широкому розумінні, у зв’язку з чим до його змісту, на наш погляд, слід включити знаряддя та засоби, способи підготовки до вчинення масових заворушень і приховання слідів причетності до їх вчинення й організації, механізм злочину та інші дані. На підставі результатів аналізу норм чинного кримінального законодавства України, наукових джерел, а також вивчених матеріалів судово-слідчої практики розслідування та судового розгляду масових заворушень встановлено типові способи організації масових заворушень, їх безпосереднього вчинення та приховання, що є формою протидії їх розслідуванню.
У підрозділі 1.2 «Типова «слідова картина» масових заворушень» зазначено, що типова «слідова картина» цього виду злочинів є різноманітною і включає в себе всю сукупність можливих матеріальних та ідеальних слідів, оскільки в механізмі події беруть участь люди й речі, що взаємодіють і утворюють ідеальні сліди пам’яті та матеріальні сліди-предмети, сліди- відображення, сліди-речовини тощо.
Доцільним є угрупування слідів вчинення масових заворушень залежно від їх видів та етапу вчинення злочину, на якому вони виникають. Такий поділ сприяє розумінню того, які саме сліди злочину свідчать про реалізацію злочинцями свого наміру, чим саме характеризується особа злочинця - організатор або активний учасник масових заворушень, і встановленню іншої інформації. Особливу увагу приділено типовим слідам, що свідчать про організований характер масових заворушень.
У підрозділі 1.3 «Особа злочинця та особа потерпілого як елементи криміналістичної характеристики масових заворушень» зазначено, що масові заворушення вчиняються виключно натовпом, який визначається як сукупність багаточисельної кількості людей, які поєднані як однією, так і різними цілями і які, в тому числі за різних обставин, опинилися у відповідному місці. Таке зібрання може бути як цілеспрямованим, так і стихійним, яке може розростатися під впливом різних чинників як організованого, так і стихійного характеру. Для натовпу, як правило, є характерним зростання негативних емоцій, що викликаються певними діями організаторів та активних учасників масових заворушень, які призводять до незаконних дій, передбачених ст. 294 КК України.


Вивчено характеристики осіб, обвинувачених у масових заворушеннях, що вчинялися в останні роки в Україні (2012-2016 рр.), на предмет наявності судимостей, перебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра, визначено мотиви їх участі у масових заворушеннях і визнання своєї вини на досудовій або судових стадіях кримінального процесу.
Розроблено класифікацію потерпілих від масових заворушень, яка є науково обґрунтованою та такою, що відповідає сучасній правоохоронній і судовій практиці (з цим погодилися 96 % респондентів).
У другому розділі «Організаційно-тактичні засади початкового етапу розслідування масових заворушень», який складається з двох підрозділів, висвітлено типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі розслідування досліджуваних злочинів, проаналізовано особливості організації початкового етапу розслідування масових заворушень. Розглянуто проблемні аспекти провадження окремих слідчих (розшукових) дій початкового етапу розслідування масових заворушень, надано науково обґрунтовані рекомендації щодо їх вирішення.
У підрозділі 2.1 «Типові слідчі ситуації початкового етапу
розслідування масових заворушень» на підставі результатів аналізу наукової літератури та емпіричних джерел зроблено висновок про доцільність виокремлення оперативно-розшукових та криміналістичних ситуацій, а в числі останніх, залежно від виду діяльності (слідчої, експертної, судової діяльності учасників кримінального провадження), слід виокремлювати слідчі, експертні та судові ситуації.
Розроблено класифікацію типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування масових заворушень за наступними підставами: 1) за
характером і завершеністю масових заворушень; 2) за масштабністю події; 3) за небезпечністю знарядь і засобів, що використовуються в ході масових заворушень.
Підрозділ 2.2 «Організаційно-тактичні засади провадження окремих процесуальних дій на початковому етапі розслідування масових заворушень» складається із трьох пунктів, у яких досліджено специфіку провадження тих процесуальних дій, що є типовими для початкового етапу розслідування масових заворушень, але практична реалізація яких містить низку проблемних питань. Надано пропозиції щодо організаційно-тактичного забезпечення їх провадження.
У пункті 2.2.1 «Організаційно-тактичні засади провадження слідчих оглядів на початковому етапі розслідування масових заворушень» визначено чинники, що значно ускладнюють процес огляду місця події на початковому етапі розслідування масових заворушень. Такими є: небезпека для життя і здоров’я учасників огляду в ситуаціях, коли масові заворушення ще тривають; багатопредметність речової обстановки, яка активно змінюється; велика площа місця огляду та ін.
Результати вивчення матеріалів практики розслідування масових заворушень свідчать, що характерними недоліками оглядів місць події є:


поверхневість проведення огляду; неналежна фіксація ходу проведення огляду та його результатів; втрата, невилучення з місця події матеріальних об’єктів і мікрооб’єктів; привнесення сторонніх слідів; неналежне оформлення результатів огляду. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності провадження слідчих оглядів.
У пункті 2.2.2 «Організаційно-тактичні засади провадження допиту потерпілих та свідків на початковому етапі розслідування масових заворушень» встановлено, що важливим для визначення предмета допиту потерпілого й виокремлення кола ефективних тактичних прийомів допиту є поділ потерпілих на осіб: 1) кому безпосередньо завдано шкоду (як правило, фізичну, моральну і майнову) та 2) хто є близьким родичом чи членом сім’ї особи, смерть якої настала внаслідок фізичної шкоди, завданої йому масовими заворушеннями, або особи, яка перебуває у стані, який унеможливлює подання нею заяви про визнання потерпілою; 3) проти кого було спрямовано злочинні дії учасників масових заворушень (представники конфронтуючої організації, політичної партії, релігійної конфесії, етнічної групи населення; вболівальники іншої футбольної команди тощо); 4) що випадково потрапили у натовп, шкода яким завдана внаслідок масштабності масових заворушень; 5) особи, які через професійні та інші обов’язки брали участь у припиненні масових заворушень; 6) особи, яким унаслідок злочину завдано матеріальну шкоду, проте, які не є очевидцями масових заворушень.
Під час допиту потерпілих із числа осіб, проти яких було спрямовано злочинні дії в ході вчинення масових заворушень, осіб, які випадково потрапили у поле дії натовпу, внаслідок чого отримали фізичну, моральну та матеріальну шкоду тощо, особлива увага звертається на з’ясування особливостей сприйняття цими особами різних об’єктів навколишньої дійсності. Результати вивчення матеріалів кримінальних проваджень про масові заворушення демонструють, що найбільш ефективними допитами на початковому етапі розслідування з точки зору їх інформативності, тобто повноти, належності й достовірності отриманих у результаті показань, були допити потерпілих і свідків із числа працівників правоохоронних органів та військовослужбовців. На наш погляд, це зумовлено тим, що ці особи внаслідок своєї професійної діяльності мають певні психофізіологічні особливості, такі як стійкість до стресових факторів, гарна орієнтація у часі та на місцевості, вміння логічно викладати свої показання по суті поставлених запитань та інші, що певним чином сприяють отриманню достовірної інформації про подію злочину слідчим.
Системний аналіз матеріалів практики свідчить, що значна частина активних учасників масових заворушень обирають тактику захисту від обвинувачення, заявляючи, що вони є потерпілими або свідками (залежно від наявності у них тілесних ушкоджень), оскільки випадково знаходилися у місці вчинення масових заворушень, де й отримали відповідну фізичну шкоду (такі заяви або показання містилися у близько 25 % вивчених матеріалів кримінальних проваджень).


спеціальних знань на початковому етапі розслідування масових заворушень» зроблено висновок, що залучення спеціалістів до провадження оглядів місця вчинення масових заворушень відбувалося у 100 % випадків. Щодо судових експертиз у провадженнях про масові заворушення, то судово-слідча практика свідчить, що найчастіше виникала необхідність у провадженні судово-медичної, судово-психологічної, біологічної, пожежно- технічної, хімічної, балістичної, інженерно-будівельної, судово- економічної, трасологічної, товарознавчої та інших видів експертиз. Встановлено випадки ігнорування слідчими використання можливостей судових експертиз у кримінальних провадженнях про масові заворушення, що, на наш погляд, негативно позначалося на виконанні завдань кримінального провадження, зокрема призводило до порушень права потерпілих осіб на відшкодування завданої злочином шкоди.
Надано пропозиції щодо удосконалення чинного процесуального порядку відбирання біологічних зразків у особи у разі її відмови добровільно їх надати.
У
* • ггі • •••
третьому розділі «Тактичні операції початкового етапу розслідування масових заворушень», який складається з двох підрозділів, визначено поняття та розкрито сутність тактичних операцій, запропоновано види і зміст тактичних операцій, що можуть проводитися на початковому етапі розслідування масових заворушень.
У підрозділі 3.1 «Поняття й сутність тактичних операцій та тактичних завдань початкового етапу розслідування масових заворушень» досліджено сутність і види тактичних завдань, їх зв’язок із обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також із тактичними операціями. Виокремлено сутнісні ознаки тактичного завдання, запропоновано його авторське визначення.
На підставі аналізу теоретичних положень криміналістичної науки, системного аналізу вивчених матеріалів кримінальних проваджень про масові заворушення, а також, враховуючи власний досвід дисертанта у якості прокурора, що здійснював процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, у тому числі масових заворушень, виокремлено типові тактичні завдання початкового етапу розслідування цих злочинів.
Надано авторське визначення поняття тактичної операції. Доведено тотожність понять «тактична операція» і «тактичний комплекс».
У підрозділі 3.2 «Види та зміст тактичних операцій початкового етапу розслідування масових заворушень» на підставі результатів аналізу матеріалів практики та наукових джерел виокремлено найбільш характерні види тактичних операцій, що можуть бути реалізовані на початковому етапі розслідування масових заворушень, розкрито їх зміст.
Виходячи із трьохчленної структури тактичної операції, а саме її умовного поділу на підготовчий (організації), робочий (реалізації) та
заключний етапи, надано рекомендації щодо реалізації найбільш важливих елементів підготовчого та робочого етапу вищевказаних тактичних операцій.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины