ЗАДОРОЖНА ГАННА СЕРГІЇВНА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ У ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї І ЗАКЛАДУ ОСВІТИ



Название:
ЗАДОРОЖНА ГАННА СЕРГІЇВНА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ У ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї І ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Альтернативное Название: ЗАДОРОЖНАЯ АННА СЕРГЕЕВНА педагогические УСЛОВИЯ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ 6-7 ЛЕТ В ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СЕМЬИ И УЧРЕЖДЕНИЯ ОБРАЗОВАНИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, окреслено комплекс методів дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі - «Теоретичні засади правового виховання старших дошкільників та першокласників» - розкрито особливості правового виховання як складника правової соціалізації особистості, подано результати аналізу наукових джерел щодо визначення ключових понять дослідження, прописано специфіку правового виховання дітей на етапі переходу з дошкільного в молодший шкільний вік, обґрунтовано педагогічні умови правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії освітнього закладу із сім’єю.
Теоретичний аналіз наукової літератури та досліджень із правової соціалізації і виховання особистості засвідчив, що означена проблема є предметом міждисциплінарного вивчення. Встановлено, що у психолого-педагогічній науці вивчення проблеми правової соціалізації і виховання особистості визнано необхідним, важливим і перспективним завданням (С. Береза, Л. Гачак-Величко, Л. Герасіна, А. Гетьман, Н. Головко, В. Головченко, О. Данильян, Ю. Калиновський,
А. Комарницький, А. Кулікова, В. Новіков, О. Овдієнко, Г. Попадинець, А. Потьомкін,
О. Пунько, П. Рабінович, О. Татарінцева та ін.). У роботах цих авторів закцентовано, що правова освіта є необхідним складником системи освіти, яка має на меті формування правової культури, правосвідомості особистості, її ціннісних орієнтацій та активної позиції як члена громадянського суспільства. Важливо також повною мірою використовувати весь позитивний досвід, накопичений у нашій країні за минулі десятиліття. Причому застосовувати його треба творчо, оскільки деякі питання у сфері правового виховання слід вирішувати на концептуально новій основі, з огляду на завдання сучасного етапу розвитку України як суверенної держави, яка прагне стати демократичною і правовою.
Здійснений аналіз правової, психологічної, соціальної та педагогічної літератури з проблем правової соціалізації та виховання особистості дозволив дійти висновку про наявність різноманітних підходів щодо визначення ключових понять дослідження: «правова соціалізація», «правове виховання», «наступність у
правовому вихованні дітей 6-7 років», «взаємодія закладів освіти із сім’єю у правовому вихованні дітей 6-7 років».
Проведений огляд наукових підходів до правової проблематики дає підстави стверджувати, що важливе місце в системі правовиховного процесу дітей і молоді займає правова соціалізація, яку визначаємо як процес, що забезпечує адаптацію особистості у правовій життєдіяльності суспільства, інтеграцію у правове середовище та правові взаємини. Важливим складником правової соціалізації вважаємо процес правового виховання особистості - цілеспрямований і систематичний вплив на її правосвідомість сукупністю різноманітних правовиховних заходів, формування правової духовності, здатності до розуміння правової дійсності та самовизначення в ній на підставі адекватного ставлення до правових реалій.
Правове виховання дітей 6-7 років розуміємо як суспільно й особистісно важливий напрям процесу їхньої правової соціалізації, що цілеспрямовано здійснюється у взаємодії сім’ї і закладу освіти та передбачає формування основ правосвідомості особистості дитини, засвоєння уявлень і переконань про норми права з відповідним ставленням до них і практики їх реалізації у повсякденному житті, як детермінанти їхньої правомірної поведінки та профілактики асоціальних учинків.
Взаємодію закладів освіти із сім’єю у правовому вихованні дітей уважаємо складним процесом взаємовпливу цих соціальних інститутів правової соціалізації один на одного, якому властива реалізація зв’язків і відносин суспільної установи та малої групи, головною метою якої стає ефективне правове виховання дитини на етапі переходу з дошкільного в молодший шкільний вік.
Наступність у правовому вихованні дітей 6-7 років розуміємо як спрямованість педагогічного процесу закладів дошкільної і початкової освіти на спільну і єдину мету - виховання дітей дошкільного віку і молодших школярів на засадах поваги до прав людини через виховання у них почуття гідності, справедливості, свободи, рівності, а також поваги до інших людей, ставлення до права і правового закону як до цінностей, переведення правових знань на рівень особистісних переконань, формування навичок правомірної поведінки.
Під правовою вихованістю дітей 6-7 років розуміємо особистісне утворення, що визначається ступенем володіння правовими уявленнями про власні права й обов’язки та права інших людей, сформованістю ставлення до права і правового закону як до цінностей, оволодіння навичками використовувати свої права, виконувати обов’язки і дотримуватися заборон протиправної поведінки в соціумі.
У дослідженні під педагогічними умовами правового виховання дітей 6-7 років розуміємо сукупність певних форм, методів і засобів діяльності дітей і дорослих, що забезпечують наступність між дошкільною та початковою ланками освіти та реалізують єдину лінію правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії закладу освіти із сім’ями вихованців.
Визначено такі педагогічні умови правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії сім’ї і закладу освіти: забезпечення наступності у змісті, формах і методах правового виховання дітей 6-7 років з урахуванням психологічних закономірностей розвитку дітей цього періоду дитинства; забезпечення взаємозв’язку між правовим і моральним вихованням з опорою на емоційну сферу та практичну діяльність вихованців; організація взаємодії закладу освіти із сім’ями дітей 6-7 років у процесі правового виховання.
У другому розділі - «Експериментальне дослідження правового виховання дітей 6-7років у взаємодії сім’ї і закладу освіти» - визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні правової вихованості дітей 6-7 років, презентовано модель і експериментальну методику правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії сім’ї і закладу освіти, здійснено аналіз результатів констатувального та прикінцевого зрізів, доведено ефективність педагогічних умов правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії сім’ї і закладу освіти.
Розкрито структуру правової вихованості дітей 6-7 років, що містить такі критерії з відповідними показниками: пізнавально-інформаційний (обізнаність з поняттями «право», «свобода», «обов’язок», «рівноправність», «закон»; обізнаність дітей зі своїми основними правами й обов’язками, усвідомлення їх значення і відмінності; обізнаність дітей із нормами правомірної поведінки у соціумі, розуміння необхідності їх дотримання у різних соціальних ситуаціях); соціально - усвідомлюваний (емоційний відгук на порушення своїх прав та прав інших дітей; повага до прав і свобод інших; оцінка поведінки інших людей із позиції дотримання правових норм; уміння відчувати межі припустимої поведінки, давати морально-правову оцінку порушенням прав дітей); поведінково-регулятивний (уміння аналізувати вчинки з позиції дотримання чи недотримання морально- правових норм; особливості індивідуальної поведінки дитини; уміння реалізовувати правомірну поведінку в повсякденній діяльності, узгоджувати свої дії, поведінку з іншими). На підставі визначених критеріїв і показників схарактеризовано рівні правової вихованості дітей 6-7 років (достатній, задовільний, низький).
Достатній рівень правової вихованості властивий дітям, які виявили обізнаність зі своїми основними правами й обов’язками, усвідомлення їх значення і відмінності, адекватно означили ці категорії словами; обізнані з нормами правомірної поведінки у соціумі (сім’я, заклад освіти, громадські місця), розуміють необхідність їх дотримання у різних соціальних ситуаціях; виявили емоційний відгук на порушення своїх прав та прав інших дітей, із повагою ставилися до прав і свобод інших, адекватно оцінювали поведінку інших людей з позиції дотримання правових норм, відчували межі припустимої поведінки, давали морально-правову оцінку порушенням прав дітей, уміли аналізувати вчинки з позиції дотримання чи недотримання морально-правових норм, виявляли позитивні характеристики індивідуальної правомірної поведінки в повсякденній діяльності, узгоджували свої дії і поведінку з іншими.
Задовільний рівень правової вихованості засвідчили діти, у яких виявили недостатні знання своїх основних прав і обов’язків, які не усвідомлювали їх значення та відмінності, не завжди правильно означали ці категорії словами. У цих дітей загалом були наявні знання норм правомірної поведінки у соціумі (сім’я, заклад освіти, громадські місця), але вони не завжди розуміли необхідність їх дотримання у різних соціальних ситуаціях; емоційно реагували на порушення своїх прав, але не завжди виявляли повагу до прав і свобод інших людей, не завжди правильно оцінювали поведінку інших людей з позиції дотримання чи порушення правових норм, уміння відчувати межі припустимої поведінки і давати морально- правову оцінку порушенням прав дітей виявляли ситуативно; аналізували вчинки з позиції дотримання чи недотримання морально-правових норм лише за допомогою дорослого; виявляли не завжди позитивні характеристики індивідуальної поведінки, подекуди демонстрували вміння реалізовувати правомірну поведінку в повсякденній діяльності, хоча вміли узгоджувати свої дії, поведінку з іншими за підказки дорослого.
Низький рівень правової вихованості засвідчили діти, в яких були відсутні знання своїх основних прав і обов’язків, вони не усвідомлювали їх значення та відмінності, не вміли означити ці категорії словами; у них були поверхневі знання норм правомірної поведінки у соціумі (сім’я, заклад освіти, громадські місця), не розуміли необхідності їх дотримання в різних соціальних ситуаціях; вони не реагували на порушення прав, не виявляли повагу до прав і свобод інших людей; не вміли правильно оцінювати поведінку інших людей з позиції дотримання чи порушення правових норм, не відчували межі припустимої поведінки; не давали морально-правову оцінку порушенням прав дітей; не могли оцінити вчинки з позиції дотримання чи недотримання морально-правових норм; виявляли негативні характеристики індивідуальної поведінки, не вміли реалізовувати правомірну поведінку в повсякденній діяльності, узгоджувати свої дії, поведінку з іншими.
Для визначення рівнів правової вихованості дітей 6-7 років було розроблено діагностувальні завдання у межах показників кожного критерію: питальники для визначення ступеня обізнаності дітей з поняттями «право», «свобода», «обов’язок», «рівноправність», «закон», бесіда «Мої права і обов’язки», дидактична гра «Правильно-неправильно», проективна малюнкова методика для визначення усвідомлення правових уявлень дітей на основі їхніх емоційних реакцій на порушення власних прав і прав інших дітей, завдання «Оціни ситуацію», вирішення колізій морально-правового змісту «Визначте, які права порушено», методика «Незакінчені ситуації», завдання «Оціни поведінку дитини», сценарії до сюжетно-рольових ігор «Йдемо на гостини», «Лікарня», «Бібліотека».
Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав, що рівні правової вихованості в дітей 6-7 років розподілились у такий спосіб: низький рівень правової вихованості засвідчили 52,6% дітей 6 років експериментальної та 52,2% -контрольної груп і 43,8% дітей 7 років експериментальної та 43,9% - контрольної груп; задовільний рівень правової вихованості продемонстрували 32,5% дітей 6 років експериментальної та 33,4% - контрольної груп і 37,1% дітей 7 років експериментальної та 36,6% - контрольної груп; на достатньому рівні перебувало 14,9% дітей 6 років експериментальної і 14,4% - контрольної груп і 19,1% дітей 7 років експериментальної та 19,5% - контрольної груп. Результати констатувального етапу експерименту підтвердили необхідність подальшого правового виховання дітей 6-7 років на засадах наступності.
Здійснено моделювання процесу правового виховання дітей 6-7 років для пізнання й відтворення суттєвих властивостей об’єкта, а також визначення його адекватності досліджуваним аспектам з урахуванням основних принципів моделювання - наочності, визначеності, об’єктивності. З огляду на це, модель правового виховання дітей 6-7 років розуміємо як загальну схему цього процесу з відповідними складниками (мета, завдання, етапи, зміст, форми і методи), що дозволяє виокремити необхідні при вивченні об’єкта зв’язки у вигляді наочної форми, зручної для аналізу та висновків.
Відповідно до розробленої моделі процес правового виховання дітей здійснено за трьома етапами: інформаційно-збагачувальним (ознайомлення дітей з
міжнародними документами із захисту прав людини; уточнення і розширення уявлень дітей про власні права й обов’язки), емоційно-особистісним (формування у дітей уявлень про морально-правові цінності та норми, усвідомлення прав і свобод як важливої обов’язкової умови спільної життєдіяльності людей у суспільному довкіллі), поведінково-корегувальним (прийняття дітьми прав і свобод як регулятора людських взаємин у суспільному довкіллі, формування соціально - правових умінь і навичок дотримання і виконання суспільноприйнятих правил).
Для забезпечення змістово-методичних засад моделі було розроблено методику правового виховання дітей 6-7 років у взаємодії сім’ї та закладів освіти. Насамперед на пропередевтичному етапі було розроблено програму «Свої права знаємо й про обов’язки не забуваємо» для дітей 6-7 років, у якій викладено зміст правових уявлень дітей, форми і методи експериментальної методики. Програма охоплювала такі розділи: «Права маленької людини» (право на життя, на ім’я, сім’ю, житло, харчування, власне майно, на захист від фізичного і психічного насильства, на власну думку, на свободу, гідність і рівність), «Права маленького громадянина» (право на громадянство, на захист від експлуатації, від виконання роботи, яка шкодить здоров’ю, право брати участь у житті суспільства), «Соціальні та культурні права дітей» (особливі права дітей-сиріт і дітей з інвалідністю, право на об’єднання, на захист від економічної експлуатації; право на освіту, медичне обслуговування, працю, гру, дозвілля).
На допомогу вихователям закладів дошкільної освіти і вчителям початкової школи було розроблено конспекти занять, дидактичні, сюжетно-рольові ігри, дібрано твори художної літератури, а також проведено семінари задля їхнього ознайомлення з теоретичними засадами правової соціалізації особистості; напрацювання теоретичних знань і практичних умінь педагогів з питань правового виховання дітей, відпрацювання практичних ситуацій взаємодії з батьками; ознайомлення з програмою «Свої права ми знаємо і про обов’язки не забуваємо» та методикою правового виховання дітей.
Для вихователів і вчителів початкової школи було розроблено план постійно дієвого семінару «Формуємо правосвідому особистість дитини у взаємодії із сім’єю», що передбачав різноманітні форми: семінари задля вирішення
теоретичних і практичних питань правового виховання («Актуальність проблеми правового виховання дітей», «Наступність у правовому вихованні дітей дошкільного віку і молодших школярів», «Жорстоке поводження з дітьми», «Документи, які захищають права дітей»); консультації для педагогів з питань правового виховання дітей та організації взаємодії з батьками («Дитині необхідна самоповага», «Особливості формування правової свідомості у дітей 6-7 років», «Принципи створення правового середовища в закладі освіти і сім’ї», «Методи і прийоми правового виховання дітей 6-7 років», «Єдність змісту, принципів і методів морального і правового виховання», «Форми співпраці педагога і батьків з правового виховання дітей»); мозкові штурми «Як запобігти жорстокому поводженню дорослих з дітьми?», «Як запобігти домашньому насиллю над дитиною?»; організація роботи «Школи взаємодії з батьками» (теми: «Покарання і заохочення у процесі виховання дитини», «Аналіз проблемних ситуацій, які виникають у процесі роботи з дітьми», «Проблемні ситуації, що виникають у процесі взаємодії з батьками», «Правова культура батьків», «Формуємо правову культуру педагогів»); практикуми («Бар’єри, що зустрічаються в роботі педагога»); конкурси професійної майстерності (показ відкритих занять «Захист прав дитини», «Мої права та обов’язки»); міні-дискусії «Чи потрібно створювати спеціальне правове середовище в закладі освіти?»; організація Тижнів прав дитини; ділові ігри («Методичні аспекти проведення спеціальних занять з правового виховання дітей», «Я - дитина і я маю права»).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины