БАБИРЕ Олена Валентинівна ПЕРСУАЗИВНІ І МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ЕКОТЕМАТИКИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено об’єкт та предмет аналізу, а також мету і завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, окреслено методи дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.
Розділ І. «Теоретичні засади дослідження екологічного дискурсу».
Сучасні тенденції розвитку людства свідчать про активне інтегрування екології та її проблем у контекст світового розвитку і поступове утвердження екологічної свідомості. Під екологічною свідомістю розуміємо тип світобачення, в основі якого лежить усвідомлення людиною гармонійного взаємозв’язку між нею і природою та орієнтація на забезпечення сталого розвитку людства, складником якого є підтримка екологічної рівноваги.
Категоризація в комунікації з екотематики може розглядатися в межах концептуальної кластеризації і теорії прототипів. Ключовим принципом категоризації в комунікації з екотематики є наявність бінарних опозицій, в основі яких лежить протиставлення людини і навколишнього середовища. Це вказує на притаманний сучасній екологічній дискусії антагоністичний характер сприйняття різними групами людей таких категорій, як nature, resources, growth, technology, community, human, science, що базується на антропоцентричному (людина вище, ніж світ навколо) чи екологічному (природа і людина рівні) світобаченні.
В межах теорії прототипів семантичну базу сучасної комунікації в природоохоронній сфері становлять концепти ENVIRONMENT, POLLUTION, ENERGY, CLIMATE CHANGE, CHERNOBYL, ENVIRONMENTAL RISK. Під впливом екологізації суспільної свідомості структура цих концептів постійно змінюється. У межах концептів виникають нові інтерпретаційні поля, а комбінаторний потенціал домінантних лексем розширюється. Одним з основоположних концептів у сучасній комунікації з екотематики є концепт SUSTAINABILITY, «інформаційний зміст» (З.Д.Попова, І.А.Стернін) якого становлять поняття good gove
ance, social development, environmental integrity, economic resilience.
Поняття ідеалізованої когнітивної моделі (Дж.Лакофф) в термінологічному плані є близьким до поняття фрейму (Ч.Філлмор, М.Мінський). Екологічний фреймінг як процес моделювання певної когнітивної ситуації шляхом акцентування позитивних проекологічних ознак має значний персуазивний потенціал, про що свідчить аналіз фреймів LOSS / GAIN, HARM / CARE, LIBERTY / OPPRESSION, FAIRNESS / CHEATING.
Незважаючи на те, що «зелена» лихоманка на ринку внесла свої корективи навіть в іміджмейкінг корпорацій-гігантів, для деяких підприємств ведення проекологічної політики є ускладненим (хімічна, видобувна, нафтогазова промисловість, лісозаготівля і т. д.). Тому одним із виходів з ситуації для них є свідома реорганізація інформаційного потоку, про що свідчить сучасний рефреймінг понять ecotage, pollution, global warming, wilde
ess.