ЗУБИК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА ВІРШУВАННЯ ПЕТРА КАРМАНСЬКОГО (метрика, ритміка, строфіка, римування, особливості рими)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЗУБИК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА ВІРШУВАННЯ ПЕТРА КАРМАНСЬКОГО (метрика, ритміка, строфіка, римування, особливості рими)
Альтернативное Название: ЗУБИК НАТАЛЬЯ ВАСИЛЬЕВНА стихосложении ПЕТРА Карманского (метрика, ритмика, строфика, рифмовки, особенности рифмы) Natalia ZUBYK VASILIVNA VERSCHIVANYA PETRO KARMANSKY (metric, rhythmics, stanza, rhyming, peculiarities of rhyme)
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У Вступі охарактеризовано стан вивчення обраної теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено теоретико-методологічну базу, окреслено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність дисертації, подано інформацію про особистий внесок дисертанта, апробацію основних результатів, обсяг і структуру роботи.
Перший розділ - «Версифікація Петра Карманського періоду учнівства (90-ті роки ХІХ століття)» - складається з двох підрозділів.
Уперше художня і життєва доля П. Карманського комплексно була висвітлена
П. Ляшкевичем у дослідженні «Петро Карманський: Нарис життя і творчості» (1998). У ньому подано спробу осмислити поетичний світ письменника в контексті літературно-мистецького й суспільно-політичного процесів. Найґрунтовнішою є праця Л. Голомб «Петро Карманський: життя і творчість» (2010), у якій детально проаналізовано громадську і літературну діяльність митця.
У зв’язку із відсутністю в літературознавстві періодизації життєво-творчого шляху П. Карманського, ми виокремили такі періоди: І - період учнівства (90-ті рр. ХІХ ст.); ІІ - період символістського пошуку (1900 -1913 рр.); ІІІ - період громадянської зрілості (1914 - 1930 рр.); ІУ - останній період творчості (1931 - 1952 рр.).
У підрозділі 1.1. «Метрика і ритміка» розглянуто метрико-ритмічний діапазон поезій П. Карманського першого періоду творчості, представленого єдиною збіркою «З теки самоубийця» (1899), у контексті загальноукраїнського віршування та в порівнянні з деякими тогочасними західноукраїнськими авторами. Книга створила молодому авторові ім’я в літературі.
Збірка вміщує 57 віршів (824 верси). Аналіз поетичних творів П. Карманського періоду учнівства показав, що версифікація автора витримана в річищі віршування західноукраїнських письменників. Силабічних творів мало - усього три (5,26%): монорозмірний 12-складовик 6+6 і різнорозмірні врегульовані 14-складовики з катренною схемою 8,6,8,6. Високий відсоток хореїзації версів (80%) засвідчує тяжіння поета до класичного вірша.
Більшість творів перебуває в сегменті силабо-тоніки - 54 (94,74%). У П. Карманського, як і в загальноукраїнському віршуванні 90-х років ХІХ ст., домінують двоскладові розміри (75,7%). Превалює ямб - 25 текстів (44%). Поет застосовує лише дві монорозмірні форми: Я4, Я5.
Я4 укладено 12 творів, у яких автор апробував і «архаїчний», і «традиційний» ритми (21,05%). Вірш «Свята країно, фантазій краю» репрезентує Я4ц.н.1. Повнонаголошених рядків у творах із Я4 - 88%; версів із позасхемними наголосами - 5,5%. Єдиному зразку Я5 притаманний висхідний «французький» ритм («Душа моя в тузі ся розпливає...»).
Ярз складено 12 віршів П. Карманського (21,05%). Зафіксовано врегульовані форми, що були новими в українській поезії: Я4,3,4,3,3; Я5,3,4,3; Я4ц.н.1, 4ц.н.1, 4ц.н.1, 4ц.н.1, 2.
Ритмом хорея позначені 12 творів автора (21,05%). Переважає монорозмірна форма Х4, якою укладено сім поезій. Домінують чотиристоповики з «традиційним» ритмом (10,53%). Усереднений відсоток повнонаголошених версів у Х4 становить 66, із зрушенням наголосу - 1,5.
Приблизно четверту частину хореїчних творів українських письменників означеного періоду складають різностоповики. У п’яти віршах (41,7% від Х) П. Карманський використав різнорозмірні форми: Х4,3,4,3 і Х4,4,4,4,4,3,1.
Прикметно, що в тогочасних українських поетів такі різностоповики не траплялися.
У збірці «З теки самоубийця» експлікуємо лише один вид трискладовиків - амфібрахій (13 віршів, 22,81%). Вісім поезій є монометричними (Амф2 та Амф4ц.). У п’яти творах фіксуємо різностоповики: Амф4,3,4,3; Амф1-4; Амф4-2.
Чотири вірші П. Карманського є ПК (7,02%). Згідно з поділом М. Ґаспарова,
уналежнюємо їх до «макрополіметрії».
У підрозділі 1.2. «Строфіка, римування, особливості рими» звернено увагу на те, що більша частина поезій окресленого періоду має строфічну будову (54 вірші, 94,74%). Системне римування зафіксовано у 51 творі (89,5%). П. Карманський використав усього шість видів строф. У 39 текстах засвідчено катрен (68,5%). Найчастіше автор звертався до перехресного римування - у 33 віршах (58%). Поет апробував схеми АВАВ, АЬАЬ, аВаВ, аЬаЬ, х’АХА. Паралельне римування зафіксовано в чотирьох віршах (7%): ААВВ і ААЬЬ. Кільцеве АВВА засвідчено в поезії «Прощанє» (1,75%).
П’ятивірш у збірці П. Карманського виявлено у п’яти текстах (8,75%) із схемами ААВВС, АЬАЬС та аЬаЬС. У моноримованих пентинах останні рядки строф - на одну риму. Експлікуємо три моноримовані шестивірші (5,25%): АВХВсс; ААЬЬСС; ААВВСё. Таких схем не знайдено в інших західноукраїнських митців означеного періоду.
З-поміж аналізованих творів П. Карманського зафіксовано чотири восьмивірші (7%): АЬАЬСёСё; АхАхВСВС; ababcdcd. Поезія «Ой стану я рано...» - десятивірш зі схемою AbAbCDCDee (1,75%).
Тверда 14-рядкова строфічна форма представлена двома творами (3,5%): «амфібрахічним» сонетом на чотири рими та сонетино.
Усього у віршах П. Карманського фіксуємо 392 рими: точних - 307 (78,3%), приблизних - 57 (14,5%), неточних - 26 (6,7%). Переважають різнограматичні співзвуччя - 217 (55,35%), дієслівних менше - 172 (43,9%). Експлікуємо жіночі та чоловічі рими. Превалюють жіночі - 239 (60,1%).
У другому розділі - «Форма поезії П. Карманського періоду символістського пошуку (1900 - 1913 рр.)» - розглянуто особливості версифікації митця в роки становлення й розквіту його поетичного голосу. Цей період творчості автора, представлений 271 віршем, детермінує активний пошук тематики, образів і форми.
Найбільше текстів експлікуємо у збірках «Ой люлі, смутку» (1906), «Блудні огні» (1907) і «Пливем по морю тьми» (1909). 66 нових творів знаходимо в тогочасній періодиці («ЛНВ», «Руська хата», «Руслан», «Українська хата», «Будучність», «З-над хмар і долин», «Світ», «Неділя»). Чотири вірші виявлено у виданні «До сонця» (1941).
У підрозділі 2.1. «Метрико-ритмічний діапазон творів автора» проаналізовано версифікаційні системи, на основі яких укладено поезії П. Карманського, залучено до порівняння дані щодо тогочасного загальноукраїнського віршування.
Твори, написані автором упродовж 1900 - 1913 рр., позначені ритмом силабічної та силабо-тонічної систем віршування. Силабіку маємо лише у восьми текстах (3%). Поет звернувся до монорозмірних форм: 10-складовик 5+5, 11- складовик 5+6; 14-складовик 8+6. 50% силабічних творів - урегульовані 14- складовики 8,6,8,6.
Силабо-тонічна будова характерна для 257 віршів П. Карманського (95%). Як і в пресимволістів, найбільше поезій написано ямбом. Цей метр використано у 201 творі (74%). Я3 укладено чотири тексти (2,59%). Форму Я3ц.н.1 виявлено у вірші
«Стих V».
Чотиристоповик належить до одного з провідних ямбічних розмірів - його зафіксовано в 68 поезіях П. Карманського (25,09%). Експлікуємо варіант форми Я4ц.н.1 (15% від Я4). Серед ямбів також превалює Я5 - 65 творів (24%). Переважають вірші з «висхідним» ритмом. Уперше й досить продуктивно поет застосував Я6ц. (43 тексти, 16%) із домінуванням «симетричної» форми. Засвідчено Я6ц.н.1 (3 твори).
Помітно збагатилися й різнорозмірні ямбічні форми (21 вірш, 10,4% від Я). Крім апробованого раніше Я4,3,4,3, автор створив ряд різностоповиків, не зафіксованих у тогочасній українській поезії: урегульованих - Я4ц.н.1, 3, 4ц.н.1, 3; Я4,3,4,3,3; Я4,4,4,4,2; Я4,4,4,2; Я4,4,4,4,1; Я5,4,5,3; неврегульованих - Я1-4, Я2-3, Я2-4, Я2-5, Я3-5, Я6-4.
Шість творів П. Карманського укладено хореєм (2,21%), який представлений Х4 із «традиційним» ритмом (1,1%) й урегульованими різностоповиками Х4,3,4,3 та Х4,4,4,4,2,2,4.
В означений період поет звернувся до всіх трискладовиків. Найменш продуктивним виявився дактиль (4 вірші, 1,48%): Д4ц., Д4ц.у.1, Д2-4. В 11 текстах зафіксовано анапест, представлений розміром Ан4,3,4,3 (4,06%). Експлікуємо поезії, що ритмічно й строфічно перегукуються з віршами І. Франка та Лесі Українки.
У П. Карманського, як і в пресимволістів, найпродуктивнішим трискладовиком був амфібрахій (12,55%). Поет використав монорозмірні Амф2, Амф3, Амф4ц., а також різностоповики - Амф4,3,4,3; Амф4,4,2,4,4,2; Амф4,3,4,3,4.
Метрико-ритмічна картина творчості молодомузівця в аналізований період вирізняється багатством використання різнометричних структур (Я4,4,4,4 Д2 - 0,36%), поліметричних конструкцій (1,1%). У газеті «Руслан» за 1906 р. у циклі «Із Кольосею Флявія» знаходимо логаеди (1,1%).
У підрозділі 2.2. «Аналіз віршів П. Карманського в аспекті строфіки, римування і рими» звернено увагу на те, що у творах поета, як і в тогочасному українському віршуванні, превалювала строфічна будова - 247 текстів (91,1%). Митець репрезентував сім видів строф. Катрен виявився найпродуктивнішим - 166 віршів (67,2% від строфічних поезій). Найчастіше автор вдавався до перехресного римування (новим є АВАС), паралельного (ААВВ), а також кільцевого (новим є аВВа та АЬЬА).
Другою за поширенням строфою в П. Карманського є п’ятивірш (29 творів, 11,7%). Пентини римуються за різноманітними схемами: АВАВС, ХаХаВ, АЬАЬА, АВВАС, АЬААЬ та ін.
Серед текстів знаходимо чотири приклади шестивірша (1,7%): АВАВСС, ХАВХАВ та ааВссВ. Новими у строфіці П. Карманського є чотири моноримовані семивірші (1,7%): ХАВХАВС, АВАВССХ, АЬСЬАСХ, ааВссВс. Експлікуємо 14 восьмивіршів (5,7%). Тільки один текст «Чи випередив я себе...» репрезентує десятивірш АbAbbCdCdd.
У межах 1900 - 1913 рр. у поета виявлено п’ять прикладів твердої 14-рядкової строфічної форми (2,2%). Фіксуємо сонети на чотири рими (ABBA ABBA ХСБ CCD), на п’ять (АВВА АВВА СDC FDF) і на сім (ABBA CDDC EFG EFG). Вірш «З дороги» представляє сонетино.
Усього у творах П. Карманського означеного періоду засвідчено 2392 рими: 1968 точних (82,3%), 326 приблизних (13,6%) і 98 неточних (4,1%). Переважають різнограматичні співзвуччя - 1897 (79,3%), дієслівних менше - 403 (16,8%). 3,7% становлять випадки, у яких римуються між собою іменники. Абсолютно домінують жіночі рими - 2009 (84%), чоловічих виявлено 383 (16%). Поезія «Мури предвічні» - білий вірш.
Показано, що віршування П. Карманського перебуває приблизно в одному діапазоні з версифікацією І. Франка та Б. Лепкого.
У третьому розділі - «Віршування П. Карманського періоду громадянської зрілості (1914 - 1930 рр.)» - проаналізовано поетичні форми 303 творів автора. До аналізу взято тексти із збірок «А1 fresco» (1917), «За честь і волю» (1923); «Бразилійські співомовки» (1925); із книги «Між рідними в Південній Америці» (1923); поему «Плач бразилійської пущі» (1926). Чимало віршів знайдено в тогочасній періодиці («Вісник СВУ», «Шляхи», «Світ», «Праця», «Календар «Українського Хлібороба...», «Українська хата», «ЛНВ»). Два тексти виявлено на сторінках нотних видань. Особливу цінність мають вірші, які сформували цикл творів «В своїй хаті (УНР)» неопублікованої збірки «A1 fresco» (1919). Зібрані поезії зберігаються у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Ф. 254, №29, 139 арк.). Решту віршів засвідчено в книзі «До сонця» (1941) та в упорядкованих посмертних виданнях творів П. Карманського. Загалом до аналізу залучено кілька десятків не відомих досі текстів автора.
У підрозділі 3.1. «Метрика і ритміка поезій» констатуємо, що вірші автора 1914 - 1930 рр. відзначаються новизною поетичної форми. Більшість творів відповідають основним тенденціям тогочасної української версифікації.
Поезії П. Карманського написані в річищі силабо-тоніки - 298 віршів (98,35%). Силабічна система характерна тільки для п’яти творів (1,65%). Автор використав монорозмірні форми: 12-складовик 6+6 та 14-складовик зі схемою (8+6)
2.
У контексті силабо-тоніки традиційно домінують двоскладові метри (78,22%). Помітно переважає ямб - 211 віршів (69,63%). У текстах П. Карманського Я4 фіксуємо вдвічі частіше, ніж в українській поезії загалом. Ним позначено 59 (19,47%) творів автора, ураховуючи велику за обсягом поему «Плач бразилійської пущі».
П’ятистоповик не так часто використовувався українськими письменниками означеного періоду. Таку ж тенденцію спостерігаємо і в П. Карманського. Я5 укладено 54 твори (17,82%). У рамках цього розміру автор застосував різноманітну ритміку, хоча домінують форми з «висхідним» ритмом.
Одним із провідних у поета став Я6ц. (73 вірші, 24,09%). Цим метром укладено весь цикл «Кривавим шляхом». В означений період уперше зафіксовано Я6ц. з «несиметричним» ритмом.
Рідше, ніж у тогочасній українській поезії, зате по-новому продуктивно і якісно П. Карманський послуговувався Ярз (25 віршів, 8,25%). 20 текстів - урегульовані різностоповики, з яких лише дві схеми апробовано в попередніх періодах творчості. Спостерігаємо розмаїття нових різнорозмірних ямбів: Я4,4,4,3;
Я4,4,3,3,4,4; Я4,3,4,3,2,2,3; Я5,4,5,3,3,3; Я5,5,2,5,5,2; Я5,5,5,2; Я5,5,5,4; Я6,6,2,6,6,2; Я6,5,5,6 та ін. Структури п’яти текстів є неврегульованими різностоповиками, що засвідчують також нові схеми.
Хорей властивий 26 творам (8,58%). Превалює Х4 з «традиційним» ритмом - 23 поезії (7,59%). Уперше фіксуємо Х6ц. у поезії «Бразілійський травень». Різнорозмірним хореєм укладено лише два вірші, які представляють нові форми: Х4,4,3 і Х6,4,4,3,3. Остання схема характерна для твору «Спіть, Герої, спіть», близького до художніх полотен співців Січового Стрілецтва. На тематичному й метрико-ритмічному рівнях багато спільного знаходимо з поезією Б. Лепкого «Журавлі» та відомою колядкою Й. Кишакевича «Спи, Ісусе, спи».
В аналізований період творчості П. Карманський звернувся до всіх трискладовиків (52 вірші, 17,45%). Дактиль засвідчено у 2,31%. Монорозмірну форму представляє Д4ц. у п’яти текстах (1,65%). Чотирьом поезіям властивий ритм Д4ц.у.1. Засвідчено 50 версів з атонаціями (38%), п’ять рядків зі зрушенням наголосів (3,8%). Цікавою формою відзначаються різностоповики: Д4Ц.У.1, 4ц.у.2, 4ц.у.1, 4ц.у.2, 2 («Віднайдений Бог»); Д4ц.у.1, 2, 4ц.у.1, 2 («Ходить за мною...»).
До амфібрахія поет звернувся у 34 творах (11,22%). Домінує Амф4ц. (31 вірш, 10,23%). Прикметно, що чотиристоповиком укладено 27 поезій циклу «В своїй хаті (УНР)» із збірки «Al fresco» (1919). Також зафіксовано різностоповики Амф4,3,4,3, Амф4,4,4,2, Амф4,3,4,3,4,4.
Статистичні дані щодо використання П. Карманським анапеста відповідають тенденції тогочасної версифікації, адже цей метр не був популярним в українських поетів. Анапест використано в 11 віршах автора (3,63%). Уперше зафіксовано Ан3 (диптих «До образу Лідусі»). Інші дев’ять поезій укладені Ан4,3,4,3.
В означений період творчості П. Карманський у чотирьох текстах звернувся до ПК (1,32%), які витримані в річищі силабо-тоніки.
Експлікуємо п’ять логаедичних силабо-тонічних структур Д2 Х3 (1,65%). Дуже близьким видається вірш «Гімн «Українського хлібороба» (Арія гімну «Ми гайдамаки»)» до відомої поезії О. Маковея.
Підрозділ 3.2. «Строфічна будова творів, варіанти римування у віршах, особливості римованих закінчень». В обстежений період творчої діяльності П. Карманського превалюють поезії із строфічною будовою (296 текстів, 97,69%).
Автор уперше звернувся до дистиха - шість творів (2,02%). Поезія «Останні Могікане» репрезентує тривірш (0,34%) зі схемою ААЬ CCb.
За частотністю застосування на першому місці в П. Карманського - традиційний катрен (74,33%). Автор використав різні види системного римування. Близько половини віршів відповідають схемі AbAb, хоча експлікуємо й нові варіанти співзвуч. 16 творів написано п’ятивіршами (5,4%). Крім апробованих раніше, поет створює нові схеми римування в пентинах: ababc cdcdf. («Підем в країну сліз.») та ін. Шестивіршами укладено 13 творів (4,39%). Вони римуються за схемами, не засвідченими в текстах автора попередніх періодів: Х’АХ’АЬЬ; Х^Х^ЬЬ; AAbCCb; aab’b’cc; АbCbAC та ін. Поезія «Чуєте дзвін» - семивірш аВаВссD (сьомі верси римуються). Десятивіршем є твір «ІІ. Картина» (abbacddcee).
Уперше й дуже успішно П. Карманський апробував тверду строфу - секстину (16 текстів, 5,4%). У поезії «Снишся мені» виявлено «романтичну» форму, за визначенням І. Качуровського, - ААЬССЬ+Я3-5. До «епічної» секстини автор звернувся в 14 віршах (87,5%). 12 творам властивий ритм Я6ц. з такими варіантами римування: АВАВСС, ЛЬЛЬСС, аВаВСС. До канонізованої форми зараховуємо поезію «IV. Благословенна будь, весно» (аВВасс+Ярз).
1,35% творів - сонети.
Усього в поезіях П. Карманського окресленого періоду зафіксовано 4367 рим. 58 версів неримовані. Превалюють точні співзвуччя - 3803 рими (87,09%), приблизних - 319 (7,3%), неточних - 245 (5,61%). Переважають жіночі римовані закінчення - 2461 (56,35%), чоловічих фіксуємо дещо менше - 1875 (42,94%).
Рима творів суттєво збагатилася. Уперше П. Карманський використав дактилічні клаузули у 88 версах, з них римовані лише 62 рядки (0,71%). У віршах домінують іменникові співзвуччя - 2208 (50,56%). На другому місці
різнограматичні - 1421 (32,54%). Поет апробував однограматичні рими:
прикметникові, прислівникові, дієприкметникові, займенникові, дієприслівникові та ін. Автор експериментував із віршем. Це засвідчує поява 22 внутрішніх співзвуч (0,5%).
Аналізований матеріал дає змогу констатувати, що поетичний голос П. Карманського у 1914 - 1930 рр. міцніє. Твори митця відзначаються високим рівнем віршової майстерності.
У четвертому розділі - «Поетичні форми автора останнього періоду творчості (1931 - 1952 рр.)» - проаналізовано 383 віршовані тексти
П. Карманського (9633 верси). До розгляду взято збірки «До сонця» (1941), «На ясній дорозі» (1952), книгу «Поеми» (1941), а також твори з часописів «Нові шляхи», «Назустріч», «Література і мистецтво». Десятки неопублікованих прижиттєво поезій знаходимо у збірниках «Слово» (1980, 1983) і в журналі «Дзвін» (2003). Низку текстів виявлено в посмертних виданнях віршів автора. На противагу судженням літературознавців щодо низьковартості творів письменника означеного періоду, засвідчено оновлення їх поетичної форми.
У підрозділі 4.1. «Метрико-ритмічний репертуар П. Карманського» простежено, що у віршах автора 1931 - 1952 рр. класичні розміри майже повністю витіснили некласичний вірш. Твір «Вітер ходить по садках» представляє 13- складовик зі схемою (7+6) 2, не засвідченою в попередніх періодах.
382 поезії є силабо-тонічними. Традиційно домінують двоскладові розміри (91,9%), у контексті яких абсолютну першість посідає ямб - 344 твори (89,82%). Автор звернувся до Я3 (1,3%), Я4 (15,14%), Я6ц. (6,53%). Що ж до п’ятистоповика, то в П. Карманського, як і у віршах тогочасних українських письменників, він був провідним (щоправда, відсоток використання Я5 поетом утричі більший від загальноукраїнського). Ним укладено 218 творів (56,92%). Велика за обсягом поема «Шевченко» написана чотири- та п’ятистоповим ямбом. Автор використав різноманітну ритміку Я5, однак превалює «висхідний» ритм (45,2%). У шести поезіях (2,75%) експлікуємо п’ятистоповик з однаково наголошеними сильними І, ІІ, ІІІ стопами. Такі вірші представляють четверту форму ритму в Я5 (за Дж. Бейлі).
У 38 текстах П. Карманський звернувся до Ярз (9,92%). Більшість поезій із циклу «Останні могікани» укладено Я4,3,4,3. Водночас автор увів у свій ритмічний
арсенал нові форми: Я4,5,4,5; Я5,4,5,4; Я6ц.н.1, 6ц.н.1, 6ц.н.1, 3.
31,58% різнорозмірних ямбів складають неврегульовані різностоповики.
Хорей належить до одного з провідних метрів у тодішній поезії, однак у П. Карманського він не має таких сильних позицій, адже представлений лише вісьма віршами (2,09%), сім з яких - Х4 з альтернованим ритмом (1,83%). Автор апробував Х5ц. із «традиційним» ритмом у поезії «Перше Травня» із збірки «До сонця» (0,26%).
В аналізованому періоді творчості фіксуємо всі трискладові метри - 17 віршів (4,44%). Дактилем (Д4ц., Д4ц.у.1) та амфібрахієм (Амф3, Амф4ц., Амфрз) написано по п’ять творів. До Амф4ц. (1,3%) П. Карманський звертався значно рідше, ніж тогочасні поети. Сім текстів укладено анапестом (1,83%). Фіксуємо Ан3, не апробований досі Ан4ц.н.1 (0,5%) та різностоповики - Ан4,3,4,3 і Ан4,3,4,3,4,3,4,3.
Упродовж 1931 - 1952 років П. Карманський тричі вдався до поліметричної конструкції (0,78%). Поема «Його дорога» - приклад «традиційної» ПК, або «макрополіметрії» (за М. Ґаспаровим). Два вірші представляють «нову» поліметрію, або «мікрополіметрію». Серед поетових форм зафіксовано десять силабо-тонічних логаедів (2,6%). У дев’яти текстах експлікуємо апробовану в попередньому періоді структуру Д2 Х3. Вірш «Поворот з німецької каторги» представляє не засвідчений досі логаед Д4,4,4,4, Я4.
У підрозділі 4.2.«Особливості строфічної та римової організації віршованих творів поета» звернено увагу на те, що в останньому періоді творчості П. Карманського превалюють вірші із строфічною будовою - 380 текстів (99,22%). На рівні строфіки спостерігаємо певну «консервативність»: лідером є традиційні катрени (82,89%), однак новизни додають уперше апробовані схеми системного римування в чотиривіршах (АЬ’АЬ’, а’Ьа’Ь, а’Ва’В, ааВх). Несистемне римування зафіксовано в 7,93% катренів, у межах якого засвідчено нову схему с’ё’’е’ё’.
У сегменті монострофічних форм виявлено дистих (0,26%), три п’ятивірші (0,79%), деякі схеми яких не апробовані раніше (АВАВВ і АЬАЬЬ). Зафіксовано дев’ять шестивіршів (2,37%), з них у шести текстах експлікуємо нові варіанти римування (ааЬЬсс, а’а’Ь’Ь’СС, АВсАВс та ін.). П’ять творів - восьмивірші (1,31%). Цікавою щодо форми є поема про І. Франка «Його дорога», укладена десятивіршами із римуванням AbAbCdCdEE. Також уперше засвідчено монострофічний чотирнадцятивірш.
П. Карманський використав багатий арсенал твердих строф. Уперше поет звернувся до терцини («Моє пробудження (Слідами Данте)» - АЬЛ ЬСЬ..) та октави («Так мало сонця нам приносять дні» - аВаВаВСС). 13 віршів - «епічні» секстини (3,42%), з-поміж яких відзначаємо нові схеми: АЬАЬсс та аВаВсс.
Надзвичайно цікаві за будовою сонети П. Карманського - вісім поезій (2,09%). У рамках цієї форми автор показав себе справжнім майстром віршування. Митець експериментував: майже кожен твір демонструє новий, не апробований у поезіях попередніх періодів спосіб римування. З-поміж віршів із циклу «Кримські сонети» засвідчено сонетино.
99,89% версів римовані. Зафіксовано 4803 співзвуччя. Превалюють жіночі клаузули - 2743 (57,11%), дещо менше чоловічих - 2001 (41,66%). Частіше натрапляємо на дактилічні рими (1,1%). Уперше засвідчено приклад гіпердактилічного співзвуччя. Домінують точні рими (66,42%), неточних і приблизних значно менше (відповідно 20,26% і 13,32%).
У поета переважають різнограматичні співзвуччя (50,85%), виявлено також багатий арсенал однограматичних рим. Експлікуємо омонімічні, різномовні, рідкісні складні рими, поєднання оказіоналізмів. У творах «ІІІ. Биті журбою, хворі жагою» і «Де згода в сімействі» виявлено внутрішнє римування.
У контексті особливостей віршування П. Карманського останнього періоду літературної діяльності простежено авторський стиль у виборі форми. Незважаючи на частку віршів декларативного характеру, в інших творах митця фіксуємо надзвичайну майстерність щодо використання образів, метрів, ритму, строфи, римування та рим.
У Висновках узагальнено результати роботи.
Віршознавчий аналіз 1014 поетичних творів П. Карманського, з яких кілька десятків залишилося на сторінках тогочасних періодичних видань, 39 віршів було виявлено в архівах письменника, здійснений за чотирма визначеними часовими відрізками (І - 90-ті роки ХІХ століття; ІІ - 1900 - 1913 рр.; ІІІ - 1914 - 1930 рр.; ІУ - 1931 - 1952 рр.) в аспекті метрики, ритміки, строфіки, римування та особливостей рими, що дає можливість окреслити загальну картину його версифікації.
Поетичні твори автора хронологічно й кількісно розподілено так: І період - 57 текстів; ІІ - 271; ІІІ - 303; ІУ - 383. Більшість віршів витримано в річищі силабо- тоніки. Засвідчено лише 18 силабічних текстів (1,77%).
Аналіз творів І періоду показав, що віршування П. Карманського відповідає основним показникам версифікації західноукраїнських письменників. У цей час силабікою автор уклав 5,26% поезій. У ІІ періоді таких текстів 3%, у ІІІ менше - 1,65%. В останні роки поет лише раз звернувся до некласичного вірша (0,26%).
996 творів (98,23%) мають ознаки класичної системи віршування: І - 94,74%, ІІ - 95%, ІІІ - 98,35%, ІУ - 99,74%. Помітно домінують двоскладові розміри. Улюбленим метром виявився ямб. Він характерний для 781 поезії (77,02%).
Картина використання монорозмірних ямбів на різних етапах творчості П. Карманського має такий вигляд: у першому періоді - Я4 (21,05%), Я5 (1,76%); у другому - Я3 (2,59%), Я4 (25,09%), Я5 (24%), Я6ц. (16%); у третьому - Я4 (19,47%), Я5 (17,82%), Я6ц. (24,09%); у четвертому - Я4 (15,14%), Я5 (56,92%), Я6ц. (6,53%).
Значний масив творів поета укладено за допомогою різнорозмірного ямба - загалом 96 віршів (9,47%). У цьому аспекті автор виявив себе майстром форми, адже більшість різностоповиків з його арсеналу не зафіксовано в тогочасних письменників.
Хоча в українській поезії кін. ХІХ - І пол. ХХ ст. хорей був одним із провідних метрів, аналіз віршів П. Карманського дає зовсім інші показники. Усього засвідчено лише 52 хореїчні твори (5,13%). Найбільше їх спостерігаємо в І періоді - 21,05% поезій.
Чотиристоповик домінував серед хореїчних розмірів, його зафіксовано в кожному періоді творчості автора. Загалом Х4 укладено 40 віршів (3,94%). Найбільшу частку чотиристоповиків засвідчено у ІІІ періоді (23 тексти; 7,59%). У ці роки виявлено один приклад Х6ц., а в ІУ експлікуємо Х5ц.
До Хрз П. Карманський звертався в перші три періоди поетичної діяльності, однак рідко. Ним укладено всього десять віршів (0,98%). Більшість із них представляють нові, не засвідчені в тогочасній вітчизняній поезії розміри.
Упродовж творчого життя П. Карманський при написанні поезій послуговувався всіма трискладовиками. Загалом автор створив 131 такий вірш (12,92%), щоправда, у І періоді обмежився лише амфібрахієм.
У 14 поетичних творах (1,38%) письменник звернувся до поліметричних конструкцій. У кожному періоді експлікуємо приблизно однакову кількість ПК, але відсоткові показники різні: І - 7,02%, ІІ - 1,1%, ІІІ - 1,32%, IV - 0,78%.
У другому, третьому і четвертому періодах П. Карманський уклав 18 віршів з логаедичною будовою (1,77%), які перебувають на межі силабіки і силабо-тоніки:
II - 1,1%, ІІІ - 1,65%, IV - 2,6%.
Майже всім текстам притаманна строфічна будова. У ІІ періоді частка таких поезій дещо зменшилася, але згодом істотно зросла (І - 94,74%, ІІ - 91%, ІІІ - 97,69%, W - 99,22%).
Переважають монострофічні вірші. Улюбленою строфою автора був традиційний катрен, який домінував у всі періоди творчості митця, а в останньому сягнув аж 82,89%. У межах цієї строфи П. Карманський удосконалювався: апробував нові схеми римування, поєднання цікавих співзвуч. Для більшості катренів характерне системне римування, у сегменті якого на першому місці - перехресний вид, на другому - оповитий, на третьому - суміжний.
В арсеналі «активних» строф у всі періоди творчості поета засвідчено п’ятивірш, шестивірш, восьмивірш, десятивірш, із твердих строфічних форм - сонет. У сегменті кожного виду названих строф автор застосував різноманітні схеми римування, низку яких поповнював з кожним новим етапом творчості. Крім того, зафіксовано приклади дистиха, тривірша, терцини, секстини, семивірша, октави, дев’ятивірша, чотирнадцятивірша та різновиду сонета - сонетино.
П. Карманський звертався до різнострофічної будови твору: І - 0%, ІІ - 9,7%,
III - 6,09%, ІУ - 5,79%. Схожа тенденція характерна і щодо застосування астрофічних форм: І - 5,26%, ІІ - 8,9%, ІІІ - 2,31%, ІУ - 0,78%.
Майже всі верси римовані. Усього зафіксовано 11 954 співзвуччя. Саме у використанні рим простежуємо еволюцію поетичної вправності П. Карманського. У перші три періоди творчості митець тяжів до точного римування, частка якого помітно зростала (І - 78,3%, ІІ - 82,3%, ІІІ - 87,09%). Утім, в останні роки поетичної діяльності автора засвідчено 66,42% точних рим. Така ж ситуація і з приблизними співзвуччями. До останнього періоду вони домінували над неточними, однак у W маємо іншу статистику.
Позитивні зміни простежуємо і щодо використання дієслівних рим: з кожним періодом творчості П. Карманського фіксуємо їх усе менше: І - 43,9%, ІІ - 16,8%, ІІІ - 11,54%, W - 9,14%. Кількісні показники різнограматичних співзвуч коливаються: І - 55,35%, ІІ - 79,3%, ІІІ - 32,54%, IV - 50,85. Іменникові рими поет почав використовувати в ІІ періоді творчості (3,7%). З того часу засвідчено тенденцію до їх зростання (ІІІ період - 50,56%). Однак в останні роки частка іменникових рим зменшилася - 33,62%. Певну еволюцію простежуємо і у використанні прикметникових співзвуч: поет звернувся лише раз до такого поєднання в ІІ періоді, у ІІІ цих рим виявлено 3,82%, а в IV - 4,18%.
Загалом у творах П. Карманського жіночі співзвуччя домінували над чоловічими. У ІІІ періоді поет почав використовувати дактилічні клаузули (ІІІ - 0,71%, IV - 1,1%) або ж поєднання чоловічих із дактилічними. Також автор експериментував із римами: поєднував в одне співзвуччя різномовні слова, використовував складні або ж омонімічні рими.
Отже, поетична форма П. Карманського в основному відповідає версифікаційним ознакам тогочасної української поезії. Це підтверджує і порівняння його віршування з версифікацією І. Франка та Б. Лепкого. На метрико-ритмічному і строфіко-римовому рівнях у текстах П. Карманського знаходимо багато спільного з тогочасними західноукраїнськими авторами, насамперед з Каменярем і Б. Лепким. Тяжіння П. Карманського до Я5 у ІІ періоді літературної діяльності можна пояснити, крім загальної версифікаційної тенденції, впливом на молодомузівців творчості І. Франка. Каменяр був учителем і наставником молодих письменників львівського кола, першим критиком і своєрідним тогочасним еталоном для наслідування. Можемо припустити, що в певних аспектах кращі Франкові поезії формували ритмічне чуття і П. Карманського, і Б. Лепкого.
Аналіз творів П. Карманського в порівнянні з версифікацією І. Франка та молодомузівця Б. Лепкого показав і відмінності між авторами. У П. Карманського засвідчено мінімальне звернення до силабіки, відсутність акцентного віршування, максимальне використання ямбів, тяжіння до форм із цезурним нарощенням, розробку властивих лише йому видів різностоповиків та різнометричних структур, багатство схем римування в секстинах і сонетах, приклади сонетино. Це, власне, те, що становить версифікаційну особливість окремого поета. У П. Карманського експлікуємо такі форми, яких в інших українських письменників означеного періоду літературознавцями не зафіксовано. Це свідчить про своєрідну манеру автора і намагання виробити оригінальну віршову форму. П. Карманський послуговувався чималим арсеналом класичних і некласичних розмірів: І - 20 розмірів, ІІ - 48, ІІІ - 43, IV - 36 (без урахування ПК і логаедів), більшість з яких не засвідчено в тогочасній українській поезії. У такому зрізі можемо говорити про індивідуальний віршостиль митця.
Крім того, упродовж життя автор написав низку поезій, у яких експлікуємо алюзії та ремінісценції на відомі вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки,
О. Маковея та ін. На метрико-ритмічному і тематичному рівнях спостерігаємо подібність між текстами.
Загалом твори П. Карманського відзначаються новизною поетичної форми, що характеризує досить високий рівень віршової майстерності автора. Це виявляється в широкому діапазоні використаних метрико-ритмічних та строфіко-римових форм. Майстерність автора полягає й у вмінні за допомогою версифікаційних засобів підкреслити змістовий елемент. Для цього поет використовував позасхемні наголоси, зрушення наголосів, зміну строфічної будови і римування, уведення в монометричний період тексту іншорозмірного верса, зміну розмірів, подовження або вкорочення рядка.
Висновки дослідження увиразнюють загальну картину віршування П. Карманського та доповнюють наші знання про українську версифікацію
кін. ХІХ - І пол. ХХ століття.
Дисертація не вичерпує питання щодо віршової форми автора. На часі - вивчення його звукопису, синтаксису, тропіки та інших складників поетики.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины