ПРИНЦИП НЕПРИПУСТИМОСТІ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ (ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Принцип самостійного і безперешкодного здійснення суб'єктивних прав є одним із базових у праві. Саме він лежить в основі існування правової держави та наповнює гуманістичним змістом правовий режим взаємовідносин людини і держави, здійснюваний за принципом: "дозволене усе, що не заборонено законом". У той же час, міра свободи, що закладена у суб'єктивному праві не абсолютна, вона має певні межі, вихід за які приводить особу до зловживання правом.

Зловживання правом завжди зовні виглядає як дія особи, що здійснюється в межах належного цій особі права. Поки не буде доведена об’єктивно існуюча спрямованість дій особи на заподіяння шкоди іншим особам вона залишається некараною, оскільки на практиці дуже складно встановити намір особи використанням свого права заподіяти шкоду іншій особі.

Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю запобігання соціальному злу, яким є зловживання правом, що руйнує засади, на яких базуються фундаментальні цінності громадянського суспільства. В результаті знижується рівень правосвідомості громадянина, розвивається нігілістичне ставлення до права, зростає число правопорушень.

Актуалізує теоретико-правові аспекти поставленої проблеми й те, що у чинному законодавстві України, яке містить норми про заборону зловживання правом, взагалі не наведено дефініції поняття “зловживання правом”. У той же час у багатьох нормативно-правових актах сформульовані переліки діянь, які на думку вітчизняного законодавця є зловживанням правом. Можна констатувати, що поняття та форми зловживання правом в Україні (у переважній більшості випадків) залишаються оціночними поняттями, а відсутність у законодавстві легального визначення  «зловживання правом» спричиняє небажання судових органів виносити рішення, які прямо пов'язані з застосуванням цього інституту. Саме дослідження сутності принципу неприпустимості зловживання правом може дати імпульс для законодавчої конкретизації поняття “зловживання правом” та його практичного впровадження під час здійснення правосуддя.

Актуальність дослідження визначається і тим фактом, що у законодавстві багатьох країн світу теза про неприпустимість зловживання правом знайшла своє формальне закріплення як один з принципів права. У законодавстві Німеччини, Італії, Мексики, Іспанії, Угорщини, Російської Федерації, окремих штатів США існують норми, що встановлюють неприпустимість зловживання правом. А в таких країнах як Болгарія, ФРН та Японія принцип неприпустимості зловживання правом знайшов своє конституційне закріплення.

Це дає підставу розширити сферу пізнання зазначеного явища і розглядати його комплексно, як в контексті проблеми суб'єктивного права і форм його реалізації, так і у рамках досліджень, присвячених з’ясуванню юридичної природи принципів права. Тим більш, що в сучасних соціальних  та політико-правових умовах загальні принципи права набувають універсальне значення і найбільш виразно проявляються у галузі основних прав людини. Відповідно змінюється значення принципів у правовій системі. Поступово вони починають розглядатися як своєрідне “вище право”. Визначення їхньої сутності та змісту дозволяє з‘ясувати основи формування системи права, причини специфіки тієї чи іншої правової системи.

Актуалізується питання як про загальноправові принципи права, так і про місце принципу неприпустимості зловживання правом в їх системі, що в теоретико-правовому аспекті ще недостатньо  розроблені у вітчизняній юриспруденції.

Викладене вище обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження, її структуру і зміст.

Зв’язок з науковими програмами. Дисертацію виконано відповідно до п. 49 Плану наукових досліджень та розробок  з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002 – 2005 р., пп. 1- 13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 рр., затверджених Наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р., п.1.3, п. 1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001- 2005 р.