КОМАРНИЦЬКИЙ Максим Віталійович КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КОМАРНИЦЬКИЙ Максим Віталійович КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Альтернативное Название: Комарницкий Максим Витальевич уголовная ответственность за незаконное добычи полезных ископаемых KOMARNYTSKYY Maksym Vitaliyovych CRIMINAL LIABILITY FOR ILLEGAL MINING
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і ступінь розробленості, визначено зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами, сформульовано об’єкт, предмет, мету та задачі дослідження, розкрито наукову новизну і значення одержаних результатів, наведено інформацію про їх апробацію та публікації автора.
Розділ 1 «Аналіз основного складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Об’єкт складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» здійснено комплексний аналіз положень конституційного і регулятивного законодавства, а також доктринальних підходів, присвячених визначенню антисоціальної спрямованості незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, за результатами чого встановлено основний безпосередній і додаткові факультативні об’єкти складу цього злочину. Обґрунтовується положення про визнання незаконного видобування корисних копалин de lege ferenda злочином проти власності.
Розглядається співвідношення понять «надра» і «корисні копалини», з’ясовується зміст цих понять. Висвітлюється проблема кримінально-правової оцінки незаконного видобування корисних копалин місцевого значення і вилучення корисних копалин із техногенних мінеральних утворень в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини.
У підрозділі 1.2 «Об’єктивна сторона складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» розкривається поняття видобування корисних копалин загальнодержавного значення, з’ясовується момент закінчення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненого у формі продовжуваного злочину. Системний аналіз нормативних актів, що встановлюють порядок надрокористування, дозволив дисертанту побудувати алгоритм законного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що, своєю чергою, дало можливість класифікувати прояви незаконного видобування цих корисних копалин. Йдеться про випадки, коли особа видобуває корисні копалини загальнодержавного значення: 1) не маючи всіх необхідних для конкретного виду видобування корисних копалин дозвільних або правовстановлюючих документів; 2) після спливу строку дії дозвільних документів, у разі обмеження або тимчасового припинення їх дії, після набрання чинності рішенням компетентного органу про анулювання таких документів; 3) після набрання чинності рішенням компетентного органу щодо обмеження, тимчасової заборони чи припинення права видобування корисних копалин або права користування земельною ділянкою; 4) після набрання чинності рішенням компетентного органу щодо позбавлення права видобування корисних копалин; 5) на підставі підроблених дозвільних чи правовстановлюючих документів або на підставі таких документів, які видані некомпетентним органом чи органом із перевищенням наданих йому повноважень; 6) на підставі дозвільних чи правовстановлюючих документів, отриманих незаконним шляхом; 7) до моменту державної реєстрації речових прав на земельну ділянку та її фактичної передачі; 8) з порушенням умов щодо меж або обсягів видобування корисних копалин.
У підрозділі 1.3 «Суб’єкт складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» встановлено, що такий суб’єкт є загальним. Аргументується доцільність розв’язання проблеми кваліфікації незаконного видобування корисних копалин, вчиненого службовою особою з використанням службового становища, не в законодавчому порядку, а шляхом судового тлумачення кримінального закону. Підтримується точка зору, згідно з якою кваліфікація незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яке здійснюється працівниками за вказівкою, наказом чи розпорядженням керівника підприємства, має залежати від того, чи усвідомлювали підлеглі злочинний характер своїх дій.
У підрозділі 1.4 «Суб’єктивна сторона складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» з’ясовується, з якою формою і видом вини може бути вчинений досліджуваний злочин. Обстоюється положення про «прямоумисний» характер незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Встановлено, що незаконному видобуванню цих корисних копалин, вчиненому через необережність, не притаманна суспільна небезпека, у зв’язку з чим такі діяння de lege lata повинні розглядатися як малозначні діяння, а в перспективі – виведені за межі складу відповідного злочину. Розкривається специфіка інтелектуальної ознаки умислу у складі злочину «незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення» як посягання, передбаченого кримінально-правовою нормою з бланкетною диспозицією.
Розділ 2 «Кваліфіковані склади злочину «незаконне видобування корисних копалин» складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду» встановлено, що незаконне видобування вказаних корисних копалин, вчинене на територіях чи об’єктах ПЗФ, – це незаконне вилучення корисних копалин загальнодержавного значення, що відбувається: а) на територіях чи об’єктах ПЗФ України (місце вчинення злочину); б) щодо об’єктів ПЗФ України, які за своєю суттю є корисними копалинами загальнодержавного значення або специфічною формою їх залягання (предмет злочину). Показано, що законодавче описання цієї кваліфікуючої ознаки не повною мірою враховує такий альтернативний вплив на склад аналізованого злочину, запропоновано варіант розв’язання цієї кримінально-правової проблеми. Підтримується наукова позиція, згідно з якою незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на територіях чи об’єктах ПЗФ (або щодо об’єктів ПЗФ, які за своєю суттю є корисними копалинами загальнодержавного значення чи специфічною формою їх залягання), має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 240 і додаткової кваліфікації за ст. 252 КК України не потребує.
У підрозділ 2.2 «Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене повторно» встановлено, що під повторністю в цьому разі слід розуміти одноосібне або в співучасті вчинення закінченого або незакінченого незаконного видобування таких корисних копалин особою, яка раніше вчиняла незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (повторність тотожних злочинів) або порушення встановлених правил охорони надр чи їх використання (повторність однорідних злочинів). Розкрито зміст винятків, які унеможливлюють наявність зазначеної форми множинності злочинів у розглядуваній ситуації.
У підрозділі 2.3 «Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом» здійснено аналіз зазначеного особливо кваліфікованого складу злочину. Встановлено, зокрема, що загальнонебезпечність того чи іншого способу вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (включаючи підпал і вибух) належить до числа оціночних ознак. Аргументується недоцільність використання цієї кваліфікуючої ознаки для диференціації кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин.
Підрозділ 2.4 «Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки» присвячено аналізу відповідного особливо кваліфікованого складу злочину. Враховуючи ту обставину, що заподіяння багатьох тяжких наслідків на сьогодні є складовою самостійних злочинів, передбачених окремими нормами Особливої частини КК, а психічне ставлення винного до тяжких наслідків у ч. 4 ст. 240 КК України не визначено, одним із складних питань застосування цієї кримінально-правової норми (поряд із встановленням її змісту) є кваліфікація незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки. Дисертантом вироблено низку відповідних рекомендацій. Обґрунтовано, що інструментарієм для здійснення належної диференціації кримінальної відповідальності de lege ferenda мають виступати: а) різний ступінь тілесних ушкоджень; б) різна кількість потерпілих, яким було завдано тілесних ушкоджень; в) заподіяння смерті людині як найбільш значна шкода людині; г) різна кількість потерпілих, яким було спричинено смерть. З огляду на різний вплив зазначених характеристик на суспільну небезпеку досліджуваного злочину і доктринальні вимоги до техніки конструювання кваліфікуючих ознак, запропоновано в межах ст. 188-2 КК України використати три групи кваліфікуючих ознак.
Розділ 3 «Особливості кваліфікації незаконного видобування корисних копалин, покарання за незаконне видобування корисних копалин та проблеми його призначення» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Відмежування складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» від суміжних складів злочинів» розглядаються питання відмежування незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення від суміжних складів злочинів, до яких, на думку дисертанта, слід відносити: 1) два інші склади злочину, описані в межах ст. 240 КК України, – «порушення встановлених правил охорони надр» та «порушення встановлених правил використання надр»; 2) склад злочину, передбаченого ст. 252 КК України, як суміжний щодо кваліфікованого складу «незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду»; 3) склади традиційних злочинів проти власності, що полягають в незаконному заволодінні чужим майном (статті 185, 186 КК України); 4) склади злочинів, що описують «специфічні» форми незаконного заволодіння чужим майном і передбачені наразі статтями 239-1, 239-2 КК України; 5) склади таких злочинів проти власності, як самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній (197-1 КК України), пошкодження або знищення чужого майна (статті 194, 196 КК України), порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 КК України); 6) склади злочинів проти безпеки виробництва, передбачених статтями 271–273 КК України.
У підрозділі 3.2 «Відмежування складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» від суміжних складів адміністративних правопорушень» проведено системний аналіз положень чинного адміністративно-деліктного законодавства, який дозволив зробити висновок про існування кількох складів адміністративних правопорушень, які є суміжними зі складом злочину «незаконне видобування корисних копалин» і такими, що здатні породжувати складнощі при кваліфікації вчиненого. Зокрема, встановлено, що склад адміністративного правопорушення «самовільне користування надрами» (ст. 47 КУпАП) є не просто суміжним зі складом злочину «незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення», а і таким, що повністю охоплює всі його ознаки. Аналіз судової практики показує, що за результатом вчинення юридично тотожних діянь суди в одних випадках застосовують ст. 47 КУпАП, а в інших – ст. 240 КК України. Така ситуація є серйозним корупціогенним чинником, грубо суперечить принципам справедливості і законності, а отже, потребує негайної реакції з боку законодавця. Запропоновано варіант подолання зазначеної колізії.
У контексті співвідношення складу злочину «незаконне видобування корисних копалин» зі складом адміністративного правопорушення «порушення права державної власності на води» відзначено, що незаконне видобування тих вод, які належать до числа корисних копалин загальнодержавного значення, має кваліфікуватися за ст. 240 КК України, а не за ст. 48 КУпАП. Показано, що і між цими правовими нормами (як і між ст. 240 КК України і ст. 91-2 КУпАП) існує колізія, яка як прояв порушення низки фундаментальних правових принципів і потужний корупціогенний чинник потребує усунення в законодавчому порядку.
У підрозділі 3.3 «Покарання за незаконне видобування корисних копалин та проблеми його призначення» аналізуються санкції ст. 240 КК України. Виявлено низку вад, пов’язаних з їх конструюванням, які пропонується усувати з урахуванням практики застосування ст. 240 КК України, санкцій норм, що описують подібні за суспільною небезпекою злочини, і думок експертів. За допомогою правил конструювання кримінально-правових санкцій дисертантом розроблено систему адекватних та узгоджених між собою санкцій запропонованої для включення до КК України ст. 188-2, які, крім усього іншого, передбачають необхідну альтернативу у виборі основних видів покарань.
З’ясовано кримінально-правову природу закріпленої в санкціях частин 3 і 4 ст. 240 КК України конфіскації незаконно добутого і знарядь видобування. Підтримується наукова ідея надання спеціальній конфіскації статусу заходу кримінально-правого характеру, врегульованого не Особливою, а Загальною частиною КК України.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины