ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТАВИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток ринкових відносин в Україні вимагає чіткої правової регламентації всіх аспектів заставних правовідносин і, зокрема, тих, де предметом застави є цінні папери. Досить часто цінні папери є одним з небагатьох видів майна, під заставу якого фізична чи юридична особа може реально отримати кредит в банку. Пояснюється це цілою низкою переваг, які мають цінні папери як об’єкт застави в порівнянні із іншими активами заставодавця. Цінні папери, які беруться під заставу, як правило, є достатньо ліквідними. Оскільки застава цінних паперів оформляється переважно у формі закладу, то кредитору легко контролювати їх наявність, до того ж, витрати на зберігання сертифікатів цінних паперів та ведення рахунків їх обліку необтяжливі. Крім того, якщо цінні папери допущені до котирування на біржі, їх ринкова вартість відповідає офіційним біржовим котировкам, що дає змогу кредитору мати об’єктивну оцінку предмета застави.

Разом з тим, серед застави різних видів майна застава цінних паперів є складною як з теоретичної, так і з практичної точки зору, що пояснюється дуалістичним характером правової природи цінних паперів, який накладає відбиток і на ті правовідносини, об’єктом яких виступають цінні папери.

В сучасній українській юридичній літературі питання застави цінних паперів не знайшли належного висвітлення. У тих наукових працях, які торкаються цієї проблематики, висвітлюються здебільшого окремі аспекти застави векселів. Автори дисертаційних досліджень, присвячених правовому регулюванню застави, як правило, торкаються лише деяких питань, пов’язаних із заставою чи закладом цінних паперів, але не охоплюють всього комплексу правових проблем, які виникають при заставі цінних паперів, а тому не можуть бути теоретичною основою для усунення існуючих прогалин як в цивілістичній доктрині, так і в законодавстві України.

Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 року хоча і містить окремий розділ, присвячений заставі цінних паперів, але торкається лише окремих питань, залишаючи багато вузлових моментів, пов’язаних із регулюванням застави цінних паперів, без розгляду. Зокрема, на рівні Закону та інших нормативно-правових актів практично не врегульовані питання застави товаророзпорядчих цінних паперів та правового режиму застави бездокументарних цінних паперів, недостатньо врегульованими залишаються питання застави векселів, а також звернення стягнення на заставлені цінні папери та їх реалізації. Разом з тим недостатнє нормативне забезпечення перешкоджає ефективному регулюванню відносин між суб’єктами заставних правовідносин в Україні.

Таким чином, актуальність наукового дослідження правових проблем регулювання застави цінних паперів обумовлена: недосконалістю чинного законодавства України про заставу та потребою наукового обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення, недостатньою теоретичною розробкою та дискусійністю окремих юридичних аспектів заставних правовідносин, об’єктом яких виступають цінні папери, а також наявністю суттєвих недоліків у сфері застосування відповідного нормативно-правового масиву. Сучасні потреби розвитку цивільних правовідносин в Україні роблять проблему пошуку найбільш оптимальної моделі правового регулювання застави цінних паперів одним з першочергових завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (ТЗ НДР № 01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.