ВАКАЛЮК Тетяна Анатоліївна ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Краткое содержание

У вступі сформульовано проблему дослідження, обґрунтовано актуальність, визначено мету і завдання дослідження, об'єкт, предмет, гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментальної роботи.
У першому розділі – "Психолого-педагогічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників" проаналізовано поняття "логічне мислення" через призму психічних процесів; визначено й охарактеризовано специфіку мислення школярів юнацького віку; висвітлено результати дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності у психолого-педагогічному контексті; здійснено порівняльну характеристику підготовки майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників у зарубіжній педагогіці.
Аналіз базових понять дослідження дав можливість виокремити їх основні ознаки, уточнити зміст, сутність і сформулювати означення поняття "логічного мислення старшокласників" у такому вигляді: це таке мислення, що істотно характеризується здатністю школяра володіти логічними прийомами, мислити точно, послідовно, при цьому не допускаючи суперечностей у своїх судженнях та міркуваннях, умінням вибудовувати логіку прийняття рішень, здатністю знаходити логічні помилки, умінням робити правильні висновки, їх обґрунтування та доведення.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявлено основні особливості мислення старшокласників. У ранній юності відбувається прогресивний розвиток теоретичного мислення: старшокласники починають виявляти логічність міркувань, а також здатність займатися самоаналізом та теоретичними міркуваннями. Визначено основні характерні особливості формування особистості старшокласників: формується активна життєва позиція; свідомішим стає ставлення до вибору власної майбутньої професії; різко підвищується необхідність у самооцінці та самоконтролі; самооцінка та самосвідомість стають вираженішими; мислення стає абстрактнішим, глибшим і різностороннім; виникає необхідність у розумовій діяльності.
Розглянуто підготовку майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності як психолого-педагогічну проблему. Встановлено, що в психолого-педагогічному аспекті підготовка майбутнього учителя інформатики до професійної діяльності має включати три основні компоненти: підготовка до навчальної роботи зі школярами; підготовка до виховної роботи з учнями; підготовка до професійного та особистісного самовдосконалення. Визначено основні компоненти професійної підготовки студентів до здійснення навчально-виховного процесу: мотиваційний; операційний; орієнтаційний; оцінювальний; вольовий; мобілізаційно-налаштувальний.
Проаналізовано становлення та розвиток питання підготовки майбутніх учителів інформатики у зарубіжній педагогіці, внаслідок чого зроблено такі висновки: у Польщі за результатами постійного моніторингу стану підготовки працюючих учителів коригуються програми підготовки та підвищення кваліфікації учителів інформатики; у Франції, Великобританії та США посилюється профорієнтаційна робота з абітурієнтами перед обранням професії та удосконалюються методи відбору при вступі до педагогічних навчальних закладів, удосконалюються програми підготовки майбутніх учителів інформатики; у Росії основним недоліком методичної підготовки вчителів інформатики є формування навичок оперування ІКТ поза межами майбутньої професійної діяльності та "рецептурний" характер процесу підготовки до використання ІКТ у навчанні майбутніх учителів інформатики; у Великобританії та Польщі спостерігається позитивна динаміка розвитку безперервної професійної підготовки учителя інформатики. У результаті аналізу досліджень у зарубіжній педагогіці зроблено висновок, що вітчизняним ученим варто перейняти досвід у науковців інших країн щодо проведення профорієнтаційної роботи з майбутніми абітурієнтами, коригування програм підготовки майбутніх учителів інформатики та використання продуктивних методів даної підготовки. Варто перейняти закордонний досвід щодо заохочення молодого покоління працювати в ЗНЗ за гідну заробітну плату та прийняття державних програм допомоги молодим фахівцям.
У другому розділі "Методична система підготовки майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників" теоретично обґрунтовано необхідність створення методичної системи підготовки майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників; описано етапи підготовки майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників, а також розроблено окремі компоненти методичної системи, які сприятимуть формуванню готовності у майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення учнів старшої школи під час навчання інформатики, зокрема, програмування.