Кузьмінська Євгенія Олексіївна ПІДГОТОВКА РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДО ОПАНУВАННЯ ГРАМОТИ : Кузьминская Евгения Алексеевна Подготовка умственно отсталых детей к овладению ГРАМОТЫ Kuzminskaya Yevheniya Oleksiivna PREPARATION OF MENTALLY DISABLED CHILDREN FOR LITERACY

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, практичне значення результатів дослідження, подано інформацію про вірогідність, апробацію та впровадження одержаних результатів у практику.
У першому розділі«Психолого-педагогічні та лінгводидактичні основи підготовки дітей до опанування грамоти»- визначено лінгвістичні, психолого-педагогічні та методичні основи підготовки до опанування грамоти дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, з’ясовано змістключовихпонять дисертаційного дослідження.
Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми підготовки дітей до опанування грамоти в історичному аспекті свідчить про невичерпність актуальності даної проблеми навіть на сучасному етапі, що знайшло відображення у напрацюванняхЄ. Адамовича, В. Вахтерова, С. Дорошенка,М. Монтесорі, Ж. Піаже, С.Рєдозубова,Н. Рождественського, Д. Тихомирова, К. Ушинського, Я. Чепіги,В. Флєровата ін.
Проблема підготовки до опанування грамоти дітей розглядається у психолого-педагогічних дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених у різних аспектах: фізіологічнихі психологічних механізмах мовленнєвої діяльності (В. Дегліна, Д. Ельконін, Т. Єгоров, М. Жинкін,Л. Калмикова, Н. Красногорський,О. Леонтьєв,О. Лурія, Н. Лях, М. Львов, І. Павлов, Н. Рождественський, Т. Рамзаєва, С. Рєдозубов, Н. Свєтловська, М. Феофанов, Т. Чернігівська, Л. Щерба та ін.), теорії мовленнєвої діяльності(Л. Виготський, О. Леонтьєвта ін.), поетапного формування розумових дій (П. Гальперін),розвитку сприймання звукової структури слова(А. Богуш,Г. Бєляков,М. Вашуленко,Н. Варенцова, І. Дьоміна, Л. Журова,К. Прищепа, Т. Ткаченко,Ф. Сохін, Н. Скрипченко та ін.), оволодінням процесом письма (А. Богуш, Н. Виноградова, І. Дьоміна, Д. Ельконін, О. Лурія, І. Корякіна, С. Рєдозубов,В. Савельєва та ін.).
У сучасній науково-методичній літературі навчання грамоти визначається, як процес формування у дітей початкових умінь читання і письма. Метою навчання грамоти є формування й удосконалення умінь і навичок у дітей в усіх видах мовленнєвої діяльності – слуханні й розумінні, говорінні, читанні та письмі.
Опанування грамотипотребує від дітей розвинутого мовленнєвого слуху, вільного оволодіння мовленнєво-руховим апаратом і зоровим сприйманням слова, вмінням встановлювати зв'язки між слуховими, зоровими та руховими образами в писемному мовленні. Встановлено, щорозвинене зв’язне мовлення дитини - одна з головних умов оволодіння нею грамотою (А. Богуш,Г. Бєляков,М. Вашуленко,Н. Варенцова, І. Дьоміна, Д. Ельконін, Л. Журова,К. Прищепа, Т. Ткаченко,С. Рєдозубов, Ф. Сохін, Н. Скрипченко та ін.).
У психологічній і методичній літературі (М. Генінг, Н. Дурова, Д. Ельконін, Л. Журова, Л. Ткачова, Г. Тумакова та ін.) обгрунтовано, що навчання грамоти потрібно починати з дошкільного віку, оскільки в5-6 років утворюються умовно-рефлекторні функціональні зв’язки, які лежать в основі процесів читання та письма, що має важливе значення для початкового формування усного й писемного мовлення дітей.
Мовленнєва компетенція охоплює систему мовленнєвих умінь, необхіднихдітям для спілкування у різних ситуаціях. Вона передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій (А. Богуш, М. Пентелюк та ін.).
Психолого-педагогічні дослідження особливостей розвитку розумово відсталих дітей вітчизняних і зарубіжних науковців Г. Дульнєва, І. Дмитрієвої, І. Єременка, Л. Занкова, Р. Лалаєвої, О. Лурія,С. Миронової, М. Певзнер, В. Петрової, І. Романенко, В. Синьова, М. Супруна, О. Чеботарьової, Д. Шульженко та ін. свідчать, щомовлення відіграє провідну роль у психічному розвитку розумово відсталих дітей. Зокрема,мисленнєві операції - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування розвиваються й удосконалюються в процесі оволодіння мовленням (Л. Виготський,Л. Вавіна, М. Гнєзділов,Г. Дульнєв, І. Єременко, Л. Занков, Н. Кравець, О. Лурія, Р. Лалаєва, М. Певзнер, В. Петрова, Г. Піонтківська,С. Рубінштейн, В. Синьов, Є. Соботович, Т. Ульянова, Ж. Шиф та ін.).
Зниження регулюючої функції, а також інші порушення мовлення у розумово відсталих дітейзумовлені, перш за все, недорозвиненням пізнавальної діяльності, порушеннямфонематичних, фонетичних процесів, вадами будови артикуляційного апарату та іншими факторами(М. Гнєзділов, О. Лурія, В. Лубовський та ін.).Основними порушеннями у дітей цієї категорії є своєрідний загальний і мовленнєвий розвиток, якийзумовлює виникненнязначних труднощів у процесі оволодіння грамоти.
Характерною ознакою розумово відсталих дітей є несформованість у них усіх етапів мовленнєвої діяльності, що значно ускладнює процес формування мовленнєвої компетенції. Відзначається слабкість мотивації, зниження потреби у спілкуванні, порушення смислового програмування мовленнєвої діяльності. Таким чином, у цієїкатегоріїдітей порушені всі сторони мовлення: фонетична, лексична, граматична. Це призводить до специфіки оволодіннямними процесом читання та письма, що в цілому знижує потребу у мовленнєвому спілкуванні(М. Гнєзділов,В. Петрова, С. Рубінштейн, Є. Соботович, Т. Ульянова та ін.).
У наукових дослідженнях акцентується увага на важливості оволодіння навичкою читання й письма розумово відсталими учнями, які потребують спеціального розвитку вольових і м'язових зусиль, просторової орієнтації, моторики, цілеспрямованого корегування фонематичного сприймання тощо. Оскільки у цієї категорії дітей спостерігається недорозвинення як загальної, так і дрібної моторики, несформованість орієнтування у просторі, в тому числі і на аркуші паперу, невміння переключатися з однієї діяльності на іншу (А. Аксьонова,Л. Вавіна,В. Воронкова, М. Гнєзділов, Н. Кравець, Р. Левіна,К. Островська, В. Петрова, Г. Піонтківська, В. Синьов,Т. Ульянова, Д. Шульженко та ін.), томуважливо ще в дошкільний період проводити ефективну підготовку розумово відсталих дітей до опанування грамоти, яка передбачає оволодіння дітьми початковими елементарними навичками читання і письма.
Не зважаючи на різні аспекти теоретичногота емпіричного вивчення особливостей підготовки до опанування грамоти розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку,методичне вирішення досліджуваної проблеми залишається недостатньо розробленим.
У другому розділі«Стан підготовки до опанування грамоти розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку»проаналізовано сучасний стан роботи з підготовки до опанування грамоти розумово відсталих дітей; обґрунтовано методику та подано основні результати констатувального експерименту.
На констатувальному етапі дослідження передбачалося вирішення наступних завдань:
- вивчити стан і особливості підготовки до опанування грамоти розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
- визначити рівні підготовленості до опанування грамоти в залежності від сформованості мовленнєвої компетенції у розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
У дослідженні брала участь 131 розумово відсталадитина старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Аналіз «Програми розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю» та «Програми загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих учнів. Українська мова, Підготовчий, 1 класи» дозволив виділити основні компоненти підготовленості до опанування грамоти розумово відсталих дітей: мовленнєва компетенція, сформованість початкових елементарних навичок читання та елементарних навичок письма.Критерії мовленнєвої компетенції: правильна звуковимова, інтонаційна насиченість і виразність мовлення; достатній словниковий запас, розуміння семантики слів і вживання їх у правильному значенні; вживання слів у правильній граматичній формі, правильна граматична і синтаксична будова мовлення; слухання, сприйманнята розуміння зверненого мовлення;слухання і розуміння змісту простих і коротких текстів,уміння відповідати на поставлені запитання у межах знайомого мовленнєвого матеріалу,уміння брати активну участь у діалозі; складати речення, розповіді за сюжетними малюнками,переказувати знайомий текст і зміст переглянутого мультфільму. Критерії сформованості початкової елементарної навички читання: розвиненість фонетико-фонематичного слуху, сприймання та розпізнавання мовленнєвих звуків; уміння правильно вимовляти звуки, слухати та повторювати їх за експериментатором, вимовляти звукосполучення, прості за структурою слова,виконувати звуковий аналіз слова,сприймати та розуміти складову структуру слова, уміти визначати на слух кількість слів у реченні та графічно їх позначати. Критерії сформованості початкової елементарної навички письма: дотримання правил гігієни письма,розвиток дрібної моторики рук, просторового орієнтування,дотримання правил штрихування,уміння виконувати завдання за інструкцію, роботу за зразком, використовуючи допомогу експериментатора.
Аналіз і узагальнення результатів, одержаних на констатувальному етапі дослідження, дозволили розподілити учнів на чотири якісні рівнів залежності від стану підготовленості до опанування грамоти розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку