ХАЙДАРОВА ОКСАНА СЕРГІЇВНА ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО НАВКОЛИШНІЙ СВІТ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ХАЙДАРОВА ОКСАНА СЕРГІЇВНА ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО НАВКОЛИШНІЙ СВІТ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Альтернативное Название: Хайдаров ОКСАНА СЕРГЕЕВНА ФОРМИРОВАНИЕ представлений об окружающем мире у младших школьников с интеллектуальные нарушения KHAYDAROVA OKSANA SERHIYIVNA FORMATION OF IDEAS ABOUT THE WORLD IN THE YOUNGER SCHOOLCHILDREN WITH INTELLECTUAL DISORDERS
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження; охарактеризовано теоретико-методологічні засади та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів; репрезентовано дані про апробацію і впровадження результатів, відображено відомості про структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі - «Формування уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня як психолого-педагогічна проблема» - представлено аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури й аналіз наукових досліджень щодо навчально-пізнавальної діяльності як фундаменту для формування уявлень; особливості розвитку пізнавальної діяльності у дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня; проаналізовано науково-теоретичні підходи до формування уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня у психолого-педагогічній літературі та практиці спеціальних загальноосвітніх закладів.
У спеціальній педагогіці проблема навчання дітей з інтелектуальними порушеннями, розвиток їх пізнавальної діяльності розглядається в працях Л. Вавіної, О. Гаврилова, Ю. Галецької, Г. Дульнєва, І. Єременка, М. Козленка, Г. Мерсіянової, С. Миронової, В. Петрової, В. Синьова, Н. Стадненко, К. Турчинської, О. Хохліної, Ж. Шиф та ін.. Особливості пізнавальних процесів дітей даної категорії є предметом вивчення у багатьох наукових працях (І. Баскакова, Л. Виготський, О. Гаврилов, О. Григор'єв, Г. Дульнєв, Л. Занков, Є. Кудрявцева, М. Кузьмицька, С. Лієпінь, А. Ліпкіна, О. Лурія, Н. Морозова, М. Певзнер, Л. Переслені, Б. Пінський, І. Соловйов, Є. Сумарокова, Ж. Шиф та ін.). Зокрема, вчені наголошують, що при організації педагогічної роботи з дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку, у якості основоположного має виступати розвиток пізнавальної діяльності, формування якої найбільш успішно відбувається в умовах спеціального корекційного навчання.
Встановлено, що одним з найважливіших компонентів усебічного розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями є формування у них уявлень про навколишній світ.
Аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження дав змогу уточнити поняття «уявлення», що репрезентує чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів. Уявлення створюються в пам'яті людини переважно на основі безпосереднього сприймання нею предметів і явищ навколишньої дійсності.
У ході дослідження з'ясовано, що розвиток і збагачення конкретних уявлень є важливими компонентами інтелектуального розвитку. Наявність інтелектуального порушення обмежує можливості безпосереднього сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності і впливає на формування уявлень як одного з основних психічних процесів. Зокрема, в навчанні і вихованні дітей даної категорії особливого значення набуває проблема пошуку шляхів формування уявлень про навколишні предмети і явища (Г. Блеч, Н. Малюхова, О. Мякушко, А. Міненко, Н. Рахуба та ін.). Автори наголошують на тому, що організація розвиваючого навчання дає змогу не лише передати їм систему відповідних знань, умінь та навичок, але й формує водночас елементарні навички орієнтування в навколишньому середовищі, пристосовування до його змін. Саме активна взаємодія з навколишнім середовищем, забезпечує можливість для організації різних видів діяльності дитини, спонукає до формування аналізу, з опорою на який відбувається вивчення предмета чи явища, що сприяє активному засвоєнню та використанню набутих знань. Саме уявлення про навколишній світ полегшують розв’язування доступних практичних та пізнавальних задач, що пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина - навколишній світ». Відтак, пошук нових технологій навчання та засобів корекційного впливу, які б активізували пізнавальні процеси молодших школярів даної категорії і були націлені на формування уявлень про навколишній світ, набувають надзвичайно важливого значення. Їх створення має ґрунтуватися на проведенні спеціального дослідження, яке полягає у розробленні змістового й методичного забезпечення реалізації освітнього процесу дітей з інтелектуальними порушеннями.
У другому розділі - «Експериментальне дослідження стану сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку» - окреслено організаційно- методичну та змістову сутність проведення констатувального етапу дослідження, виявлено стан сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого і помірного ступеня; розкрито особливості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня.
Метою констатувального етапу дослідження є розроблення методики вивчення стану сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку.
В основу розроблення означеної методики покладено наукові уявлення про особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями (Л. Вавіна,
О. Гаврилов, Ю. Галецька, І. Єременко, М.Матвеєва, Г.Мерсіянова, В. Синьов,
О. Хохліна); розуміння суті якісних характеристик знань, що покладено в основу визначення рівнів сформованості уявлень про навколишній світ.
Розроблена методика передбачає: анкетування для батьків і вчителів; комплекс тематичних блоків із завданнями та запитання (бесіда) для учнів.
Дослідженням було охоплено 171 дитину 6/7 - 10/11 років з порушеннями інтелектуального розвитку легкого і помірного ступеня, з яких: 90 - діти з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня, 81 - з
інтелектуальними порушеннями помірного ступеня (41 учень з яких склали у подальшому експериментальну групу, 40 учнів - контрольну); 80 батьків, які виховують дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня; та 50 вчителів вищезазначених спеціальних закладів освіти. Експериментальну роботу було проведено в умовах спеціального закладу на уроках (опитування, виконання завдань, бесіда) та позаурочний час (спостереження).
Зміст методики вперше спрямовано на визначення стану та виявлення рівнів сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, що дало змогу визначити характерні особливості уявлень.
Ядро методики вивчення стану сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку склали тематичні блоки, що містили розроблені нами завдання (1 блок - вивчення стану сформованості уявлень про неживу природу, 2 блок - про рослинний світ, 3 блок - про звірів, 4 блок - про птахів), які можна використати як для вивчення стану сформованості уявлень про навколишній світ, так і для їх формування.
В основу визначення рівнів (І - початковий, II - середній, III - достатній) сформованості уявлень про навколишній світ у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями покладено:
- зміст навчання, який передбачає знання про об’єкт або явище вивчення та уявлення про них (аналізу підлягають такі характеристики знань: повнота, правильність, усвідомленість, дієвість);
- навички та вміння (розуміння завдання, правильність його виконання, ступінь самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з учителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно);
- ставлення до навчання (байдуже, недостатньо виразне, позитивне, зацікавлене).
Аналіз результатів опитування батьків і вчителів деталізує проблеми та труднощі взаємодії педагогів з батьками, а саме: відсутність бажання співпрацювати з педагогами (48%) або брати участь у вихованні дитини, цікавитися її успіхами (25,8%); відсутність розуміння з боку батьків важливості співпраці (12,9%); відсутність усвідомлення членами родини природи особливих потреб у дитини (12,9%); байдужість батьків (19,7%); аморальний спосіб життя батьків (28,6%).
В ході дослідження нами було виявлено такі особливості уявлень про навколишній світ:
1) часте використання дітьми у якості основи формування уявлень однієї з суттєвих або несуттєвих ознак, яка не завжди характеризується правильністю і повнотою; може бути притаманною повна відсутність уявлень, що є наслідком фрагментарності сприймання, а також недосконалості інших психічних функцій і мисленнєвих операцій;
2) уявлення характеризуються схематичністю, а, деколи, спотвореністю або невідповідністю дійсності, що є наслідком відсутності усвідомлення зв'язків і відношень між їх елементами;
3) спостерігаються труднощі опису зовнішнього вигляду предметів або явищ, що є наслідком бідного активного і пасивного словникового запасу дитини;
4) виникають ускладнення у виділенні форми, розмірів, при оцінці положення об'єктів неживої природи; спостерігаються помилки у визначенні учнями предметів та об'єктів навколишнього світу за їх зображеннями; відтворення образів по пам'яті характеризуються нечіткістю, неусвідомленістю, частою відсутністю співвіднесення слова з образом предмета, що пояснюється відсутністю життєвого досвіду дітей цієї категорії.
5) спостерігаються помилки у визначенні суттєвих ознак предметів та застосуванні їх при здійсненні логічних мисленнєвих операцій (класифікації, узагальненні, порівнянні);
6) утрудненим є впізнавання добре знайомих предметів, спостерігається дефіцит взаємодії з об'єктами неживої природи, що призводить до відсутності їх використання у самостійній діяльності, і є наслідком недостатнього осмислення сприймання;
7) характерною є відсутність застосування засвоєної інформації в нових ситуаціях, не переносять засвоєні навички на схожі види діяльності.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины