ХАРЧЕНКО ТАМАРА ГРИГОРІВНА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОЦЕСУ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ З ВАДАМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ХАРЧЕНКО ТАМАРА ГРИГОРІВНА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОЦЕСУ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ З ВАДАМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
Альтернативное Название: Харченко Тамара Григорьевна Психологическое сопровождение ПРОЦЕССА ресоциализации ОСУЖДЕННЫХ С НАРУШЕНИЯМИ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ KHARCHENKO TAMARA HRYHORIVNA PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF THE PROCESS OF RESOCIALIZATION OF CONVICTED PERSONS WITH DISABILITIES OF
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, теоретико-методологічні засади, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення здобутих результатів, наведено дані щодо їх апробації, впровадження у практику та публікації, обсяг і структуру дисертації.
У першому розділі – «Психологічний супровід процесу ресоціалізації засуджених з вадами психічного розвитку як соціально-психологічна проблема» здійснено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, з’ясовано стан її розробленості у сучасній загальній, юридичній та спеціальній психології.
Теоретичний аналіз наукових досліджень у напрямі пенітенціарної психології засвідчив, що вчені розуміють ресоціалізацію як процес виправлення засудженого, формування у нього саморегульованої законослухняної поведінки, стимулювання становлення особистості на таку життєву позицію, яка б відповідала соціальним нормам (О. Беца, І. Жигаренко, В. Кривуша, Г. Радов, М. Стурова). Цей процес потребує кваліфікованого психологічного супроводу, що детерміновано його об’єктивно існуючими протиріччями та суб’єктивно зумовленими особистісними ускладненнями психології засуджених (В. Медведєв, О. Морозов, О. Сєвєров, В. Синьов, С. Яковенко). Ми вважаємо логічним розуміти поняття психологічного супроводу процесу ресоціалізації засуджених та їх психологічного супроводу в цьому процесі як, в принципі, однозначні, хоча перше з них є ширшим, включаючи психологічні аспекти кадрового і науково-методичного забезпечення ресоціалізаційної пенітенціарної діяльності.
Ґрунтуючись на результатах досліджень психологічного супроводу особистості (М. Бітянова, К. Варелджян, В. Кобильченко, В. Слюсарєв, Т. Янічева) встановлено, що його основними принципами є: гуманне ставлення до кожної особи з вірою в її сили та кваліфікована допомога і підтримка природного розвитку. Основна характеристика психологічного супроводу – це створення умов для переходу особистості до самодопомоги, самовдосконалення, особистісного росту. А завданням пенітенціарного психолога в процесі ресоціалізації є створення сприятливих умов для особистісних змін засудженого, пошук його прихованих ресурсів розвитку та надання необхідної психологічної підтримки (Ю. Антонян, О. Гришко).
Констатовано, що психологічний супровід засуджених є головним завданням діяльності соціально-психологічної служби установ виконання покарань, і від його грамотного вирішення залежить успіх процесу ресоціалізації. Основними напрямами роботи пенітенціарного психолога є: психодіагностичний, психопрофілактичний, психокорекційний, соціально-реабілітаційний, просвітницько-пропагандистський, експертний (М. Дебольський, В. Медведєв, С. Скоков, Т. Кушнірова). Наголошується, що однією з вимог ефективного функціонування психологічної служби з метою ресоціалізації засуджених, є якісний склад психологів, який визначається особистісними якостями фахівців та їхньою професійно-психологічною компетентністю.
До засуджених з вадами психічного розвитку, що не виключають осудності, відносять осіб, у яких нормальний хід загального розвитку порушено внаслідок психічного дефекту, однак це не позбавляє їх від кримінальної відповідальності на підставі відповідної професійної експертизи. До цієї категорії належать, передусім, особи з легким ступенем розумової відсталості та з розладами особистості й поведінки. Аналіз психолого-педагогічної та юридичної літератури з проблеми психологічного супроводу таких засуджених переконливо свідчить, що процес їх виправлення в місцях позбавлення волі є складним, не завжди оптимальним і недостатньо ефективним. Для підвищення його результативності слід максимально враховувати особливості їхнього особистісного розвитку і забезпечити на цій основі корекційно спрямований та диференційований підхід (Ю. Антонян, О. Гришко, В. Гульдан, І. Кудрявцев, О. Морозов, Т. Морозова, А. Рождественський, Л. Сабліна, О. Сєвєров, В. Синьов).
Представлений в першому розділі дисертації аналіз наукових джерел доводить, що процес ресоціалізації засудженого з вадами психічного розвитку, попри суттєві ускладнення і специфіку, не скасовує мети формування законослухняної особистості, здатної після звільнення до самокерованої соціально нормативної поведінки. Враховуючи важливість спрямованості сучасних пенітенціарних закладів на забезпечення ефективності процесу ресоціалізації, розглядаємо психологічний супровід цього процесу засуджених з вадами психічного розвитку як інтегративну технологію, основною ідеєю якої є створення умов для відновлення та примноження потенціалу розвитку і саморозвитку особистості з метою її самостійного успішного існування в соціумі після звільнення. Слід зазначити, що психологічний супровід процесу ресоціалізації засуджених з вадами психічного розвитку не був предметом спеціальних досліджень.
У другому розділі – «Емпіричне дослідження особистості засуджених з вадами психічного розвитку та сучасної практики психологічного супроводу процесу їх ресоціалізації» – висвітлено методику і зміст констатувального етапу проведеної дослідницької роботи.
Констатувальний експеримент був спрямований на дослідження стану психологічного супроводу засуджених з вадами психічного розвитку у виправних установах України; з’ясування їх соціально-демографічних, виправно-трудових та психологічних характеристик; виявлення їхніх індивідуально-типологічних особливостей та ціннісних орієнтацій. В експерименті брали участь 115 засуджених повнолітніх чоловіків з вадами психічного розвитку (70 осіб з легким ступенем розумової відсталості, 45 – з розладами особистості та поведінки), які відбувають покарання у виправних колоніях: Сумській № 116 і Шосткінській № 66 в Сумській області, Холодногірській № 18 і Диканівській № 12 в місті Харкові. Усі досліджувані перебувають на обліку у психіатра, вікові межі варіювалися від 18 до 60 років, (переважна більшість – віком від 21 до 30 років).
У констатувальному експерименті було використано такі психодіагностичні методики, як: «Індивідуально-типологічний опитувальник» Л. Собчик, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, модифікована методика «Дерево, люди, життя» П. Вілсона (адаптація Ю. Чепік). Описаний діагностичний інструментарій використовувався з метою вивчення адаптованості особистості, типу реагування, індивідуально-типологічної відповідності, ієрархії ціннісних орієнтацій, перспектив на майбутнє, емоційного стану, відчуття свого соціального становища в спільноті засуджених. Ці методики було адаптовано у відповідності з особливостями осіб з розумовою відсталістю та розладами особистості й поведінки.
Аналіз документації з роботи соціально-психологічної служби (СПС) виправних установ України дав підстави стверджувати, що в методичних рекомендаціях щодо роботи із засудженими особливості супроводу осіб з вадами психічного розвитку не зазначені.
Результати опитування 217 працівників СПС (заступників начальників колоній із соціально-виховної та психологічної роботи, психологів, начальників відділень) пенітенціарних установ України стосовно психологічного супроводу процесу ресоціалізації засуджених з вадами психічного розвитку засвідчили, що такий контингент присутній у всіх колоніях (поміж них найбільше осіб з розумовою відсталістю та розладами особистості й поведінки). Більшість з них – соціально неадаптовані, схильні до суїциду, умисного заподіяння собі тілесних ушкоджень, до нападу на адміністрацію і втечі; водночас,їх спеціальний психологічний супровід не забезпечується. З’ясовано також, що працівники СПС мають низьку обізнаність щодо відхилень психічного розвитку в засуджених; недостатньою є взаємодія психолога з начальниками відділень СПС та зі спеціалістами інших служб, психіатром зокрема. Водночас, більшість респондентів наголосили на важливості застосування до засуджених з вадами психічного розвитку спеціального психологічного супроводу. Опитування працівників СПС країни показало, що через недостатність знань про особливості осіб з вадами психічного розвитку, специфіку їх супроводу в процесі ресоціалізації, вони застосовують до цих осіб ті ж способи впливу, що й до інших засуджених, які зазвичай є неефективними.
За результатами експерименту було виділено три групи засуджених з вадами психічного розвитку за рівнем адаптації: нормативні особистості, акцентовані особистості, дезадаптовані особистості.
Розподіл респондентів на групи за рівнем адаптації подано в табл. 1.
Таблиця 1
Групи засуджених з вадами психічного розвитку за рівнем адаптації

Типологічні групи З розумовою відсталістю З розладами особистості та поведінки
нормативні 4 % 0 %
акцентовані 39 % 45 %
дезадаптовані 57 % 55%

Із наведених даних випливає, що дезадаптованих особистостей найбільше: поміж осіб з розумовою відсталістю – 57 %, з розладами особистості та поведінки  55 %. Виявлено істотну кількість осіб з проблемами адаптації: 39 % та 45 % відповідно. Нормативних особистостей – 4 %, і тільки поміж розумово відсталих. Цей факт підкреслює важливість і необхідність застосування до зазначених категорій засуджених спеціального психологічного супроводу.
За результатами методики «Індивідуально-типологічний опитувальник» Л. Собчик, що спрямована на виявлення індивідуально-типологічних властивостей особистості, виділено провідні особистісні тенденції засуджених з вадами психічного розвитку. В осіб з розумовою відсталістю найвищі показники дезадаптації за шкалами «агресивність» (50 %) та «інтроверсія» (29 %); акцентовані особистості найбільшу кількість балів отримали за шкалами «тривожність» (74 %) та «агресивність» (68 %); у нормативних особистостей провідними особистісними характеристиками є «спонтанність» і «сенситивність». Найвищі показники дезадаптації особи з розладами особистості та поведінки мають за шкалами «екстраверсія» (48 %) і «тривожність» (43 %); у акцентованих особистостей також переважають «екстраверсія» (88 %) та «тривожність» (71 %). Нормативних особистостей виявлено не було.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины