ПРАВО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ\'Я ЯК ОБ\'ЄКТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ, УГОРСЬКІЙ, СЛОВАЦЬКІЙ ТА ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІКАХ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Конституція України проголосила життя та здоров'я людини найвищою соціальною цінністю. Законодавство України регламентує зміст особистих немайнових прав фізичної особи. Центральне місце в системі прав, що забезпечують природне існування людини, є право на життя та здоров'я. У червні 1998 р. була визначена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, де зазначено, що її національні інтереси потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. У сфері налагодження стійких міжнародно-правових зв'язків особливий інтерес для України становлять найближчі сусіди - Угорщина, Словаччина та Чехія, оскільки в результаті вступу Чехії, Словаччини, Угорщини в ЄС їх законодавство має відповідати європейським вимогам. Великого значення у вирішенні цієї проблеми набуває вивчення історії державно-правового досвіду країн Центральної Європи, визначення можливостей та напрямків співробітництва з ними відповідно до нових політичних реалій.

Це зумовлює доцільність порівняльного аналізу законодавства України, Угорщини, Чехії та Словаччини стосовно права на життя та здоров'я як основного права фізичної особи шляхом зіставлення норм цивільного законодавства цих країн, виявлення та аналізу рис, які характеризують схожість та відмінність певних правових явищ.

Актуальність дисертаційного дослідження права на життя та права на здоров'я як об'єктів цивільних прав зумовлена тим, що зміст права на життя та права на здоров'я конкретизований у ст.281 Цивільного кодексу України, проте у цій нормі не містяться визначення поняття права на життя та права на здоров'я, залишаються не розкритими зміст права на медичну допомогу, не конретизовано права пацієнта, права та обов'язки лікаря тощо. Потребують доповнення норми стосовно змісту права на життя та права на охорону здоров'я.

Новий ЦК України виходить з того, що право на життя та здоров'я треба розглядати як категорію більш широку, об'ємну, таку, що викликає необхідність перегляду низки юридичних концепцій та вимагає розробки нових підходів до правового регулювання у цій сфері на сучасному етапі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до програми наукових досліджень Одеської національної юридичної академії: комплексна цільова програма №01010001195 «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави», затверджена рішенням вченої ради Одеської національної юридичної академії протокол №6 від 23 лютого 2001 року.