ПІДПРИЄМСТВО ЯК ОБ\'ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цивільні права на підприємство як майновий комплекс є по суті новелами для сучасного українського суспільства, тому що вони засновані на нових положеннях про цей об'єкт, які вміщені у нормі ст. 191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Ще на початку 20-х рр. минулого століття права на підприємство як об'єкт майнових відносин були визнані в нашій країні буржуазними і такими, що не відповідають основам радянського суспільства згідно з Декретом Всеросійського ЦВК від 27.10.1921 р. «Про націоналізацію підприємств», який незабаром був поширений на територію УСРР. Однак ці права, враховуючи природні якості й склад підприємства, були загальноприйнятими у дореволюційний період та й у наші дні, вони існують у деяких цивільно-правових системах зарубіжних держав (ФРН, Франція, Італія, США тощо).

ЦК України 2004 р. надає можливість суб'єкту підприємницької діяльності мати права на підприємство як єдиний майновий комплекс (далі -ЄМК), що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Отже, із прийняттям нового кодифікованого цивільного акта України підприємство було виділене в самостійний об'єкт цивільних прав та отримало в сучасному цивільному обороті більш або менш повне правове регулювання.

У юридичній літературі є декілька спеціальних робіт, які присвячені дослідженню правового режиму підприємства як об'єкта цивільних прав.

По-перше, хотілося б зазначити, що даний аспект розглядався дослідниками — правознавцями ще в період першої радянської кодифікації цивільного права. Зокрема, поняття «підприємство» було об'єктом дослідження в докторській дисертації (1952 р.) А.В. Карасса, який зазначав, що соціалістичне (державне) підприємство представляє собою самостійний об'єкт права державної власності, відмінний від засобів виробництва. Крім того, починаючи з початку 20-х років минулого століття зазначена тема в певних межах розглядалася в наукових дослідженнях і працях С.А. Алфеєвського, В.Н. Шретера, Л.С. Джомарджидзе, А.В. Дозорцєва, В.М. Догадова, С.І. Вільнянського, А.А. Конюса. У контексті розробки концепції про підприємство як юридичну особу до зазначеного поняття зверталися у своїх працях К.А. Флейшиць, А.В. Венедиктов, С.М. Братусь, О.С. Іоффе, О.А. Пушкін, Х.Е. Бахчисарайцев.

По-друге, в період другої кодифікації цивільного законодавства (1963 р.) положення про підприємство як майновий комплекс зникає, як і зникає на двадцятип'ятирічний період інтерес до розробки та дослідження

зазначеного поняття (До прийняття нового закону «Про власність в СРСР» від 06.03.1990 р., де п. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 21 і п. 1 ст. 22 зазначеного Закону визначали підприємство як об'єкт власності). Тільки перехід до ринкових відносин і реформування цивільного законодавства до економічних реалій сьогодення відродило в 90-х рр. XX ст. дослідження поняття «підприємство» уже як об'єкта цивільних прав. Серед російських дослідників даної теми можна назвати Ю.Х. Калмикова, М.І. Кулагіна, В.В. Вітрянського, М.І. Брагінського, Є.О. Суханова, С.Б. Пугінського. Сучасні правничі дослідження в Україні також торкаються зазначеної теми, зокрема її розглядали Я.М. Шевченко, М.В. Венецька, В.М. Селіванов. Окремі напрямки дослідження, що пов'язані з майновим комплексом підприємства, були розглянуті у наукових працях І.Й. Пучковської, Р.А. Майданика, М.Б. Гончаренка.

Даній темі дослідження присвячені чотири дисертаційних робіт із спеціальності 12.00.03 («гражданское право; семейное право; международное частное право») у Російській Федерації, котрі написані після набуття чинності нового цивільного кодексу 1995 р. Зокрема, дисертація С.А. Степанова «Підприємство як майновий комплекс за Цивільним кодексом Російської Федерації» (2000 р.).

В якому порядку здійснюються цивільні права на підприємство як ЄМК та забезпечується його оборотоздатність - ось основні питання, пов'язані з діяльністю суб'єктів підприємництва, що часто зустрічаються у практиці. Відокремлення із загальної сукупності майна саме підприємства в якості об'єкта цивільних прав пояснюється не тільки важливістю для економіки країни існування підприємств, які тісно пов'язані з іншими видами майна, але й тим, що до підприємств відносять найбільш цінні та суспільно значимі комплексні об'єкти. Тобто, якщо майно є одним із основних об'єктів цивільного (майнового) обороту, то потребують дослідження новели цивільного законодавства України про майнові комплекси (підприємства та кондомініуми) як об'єкти цивільного обороту. А останнє вимагає проаналізувати положення про правовий режим, про право власності держави, юридичних та фізичних осіб на підприємство як ЄМК, а також про обмежені речові права юридичних осіб на господарювання з підприємством власника. Ознайомлення потребують також проблеми, що виникають під час проведення державної реєстрації прав на підприємство як об'єкта нерухомості та підстави відмови у ній за законодавством.

Певним чином потрібно розглянути зобов'язання, що випливають із договору купівлі — продажу майнового комплексу підприємства в контексті здійснення підприємницької діяльності. Зазначений вид договору розглядався в контексті теоретичного і практичного аспектів на підставі

законодавства України, а саме розглядались основні елементи зазначеного договірного зобов'язання, де підприємство виступає як особливий предмет цього договору, а також права і обов'язки сторін у зобов'язанні, що здійснюються щодо підприємства.

Зобов'язання, що випливають із договорів оренди майнового комплексу підприємства в цілому, теж викликають інтерес для наукового дослідження. Чинне законодавство про оренду підприємства вдосконалюється разом із змінами цивільного законодавства, але зберігає певні правові проблеми його застосування, наприклад, при передачі виключних прав за договором оренди підприємства.

Актуальність зазначеної теми дисертаційної роботи і вирішення наукових задач простежуються при критичному аналізі чинного законодавства про правові засади цивільного обороту підприємства як ЄМК. Вона посилюється з прийняттям норм — новел у ЦК України у зв'язку з оцінкою шляхів їх реалізації в практичній діяльності.

Доцільність написання зазначеної роботи для розвитку відповідної галузі науки, особливо на користь України, підтверджується ще тим, що ознайомлення з цивільно-правовими аспектами про підприємство як ЄМК надасть змогу правознавцям зорієнтуватися у великому обсязі законодавства, що змінюється, продемонструє кожному наскільки важливо сьогодні систематизувати знання про цей специфічний об'єкт цивільних прав.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямків наукових досліджень Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. в межах теми «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертаційної роботи безпосередньо відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії в рамках теми «Традиція приватного права в Україні».