Павелкін Ольга Миколаївна. Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Павелкін Ольга Миколаївна. Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком
Альтернативное Название: Павелкин Ольга Николаевна. Воспитание у старшеклассников интереса к предпринимательской деятельности в процессе овладения экономическим расчетом Pavelkin Olga Nikolaevna. Educating high school students\' interest in entrepreneurship in the process of mast
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження; визначено теоретико-методологічну основу та методи дослідження, етапи його проведення, розкриті наукова новизна та практичне значення дослідження, вірогідність одержаних результатів; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, особистий внесок автора; визначено експериментальну базу дослідження.
У першому розділі “Проблема виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності в педагогічній теорії і практиці” аналізується стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці роботи середніх закладів освіти, розкрито сутність інтересу до підприємницької діяльності, визначено його структуру, показники, критерії та рівні вихованості у старшокласників цього особистісного утворення.
Аналізу природи інтересу присвячено значну кількість філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних досліджень. Методологічні підходи до визначення природи інтересу та механізмів його впливу на діяльність людини розкрито у роботах М.Ф.Беляєва, Л.І.Божович, Л.А.Гордона, Б.І.Додонова, С.Л.Рубінштейна, Г.І.Щукіної та інших дослідників. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави розглядати інтерес як стійке, вибіркове ставлення особистості до певного предмета та явища дійсності; синтетичний, складний процес, що включає взаємозв’язок інтелектуального, емоційного і практичного компонентів; динамічну категорію, що розвивається поетапно від емоцій афективного характеру до усвідомлення об’єктів та явищ дійсності. Загальні теоретичні положення щодо сутності інтересу слугували основою для виявлення специфіки процесу виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності.
За результатами теоретичного аналізу проблеми виховання в учнів інтересів, були виявлені психолого-педагогічні підходи до визначення сутності, структури та засобів виховання у школярів інтересу до певного напряму професійної діяльності. Так, наприклад, інтерес до професії А.А.Вайсбург, С.П.Крягжде та А.П.Сейтешев трактували як вибіркове позитивне ставлення до неї; як спрямованість особистості на певний вид діяльності його визначали Г.Ф.Георгієв, Є.П.Гроссу, Т.К.Панкратов; як ставлення особистості до конкретного виду чи роду діяльності - Т.Л.Бухаріна, М.В.Даниленко, В.Ф.Сахаров; як одну із властивостей особистості, яка характеризує не лише позитивне ставлення людини до певного виду трудової діяльності, але й її спрямованість на цю діяльність визначала інтерес до професії З.С.Нечипорук.
На основі проведеного дослідження сутності інтересу можна стверджувати, що інтерес до підприємницької діяльності має професійну спрямованість і визначається як психічне утворення потребнісно-мотиваційної сфери індивіда, що ґрунтується на усвідомленні суспільно-економічної та особистісної значущості цієї діяльності, вимог, які вона ставить до людини і яке проявляється у прагненні старшокласника оволодіти необхідними знаннями, уміннями та професійно значущими якостями.
Вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило виділити у структурі інтересу компоненти, які забезпечують цілісне розуміння цього явища у контексті розвитку потребнісно-мотиваційної сфери особистості. Аналіз робіт А.В.Мордовської, В.Ф.Сахарова, А.П.Сейтешева, Н.О.Пасічник, О.В.Осипова та інших дослідників дає підстави включити до структури інтересу старшокласників до підприємницької діяльності мотиваційний, пізнавально-діяльнісний та практичний компоненти. Ці компоненти дозволяють враховувати як об’єктивні (природжені якості індивіда), так і суб’єктивні (соціально-педагогічний вплив) фактори виникнення та розвитку в учнів інтересу до певної професійної діяльності.
Основними складовими мотиваційного компонента професійного інтересу є: усвідомлення суспільного значення підприємництва; здатність до самоаналізу якостей особистості; здатність до аналізу професій; професійні ціннісні орієнтації; мотиви вибору майбутньої професії. Пізнавально-діяльнісний компонент складають: пізнавальні інтереси; пізнавальна активність особистості в оволодінні професійно важливими знаннями та вміннями; інформованість про зміст і вимоги до людини певних професій, знання шляхів оволодіння обраною професією. До практичного компонента професійного інтересу входять: прагнення розвинути професійно важливі якості особистості; самостійність у процесі виконання навчально-практичних завдань, що відповідають професії, яка є предметом інтересу учня; наявність особистісних професійних планів та здійснення практичних заходів з їх реалізації.
Розкриття особливостей та структури інтересу старшокласників до підприємницької діяльності дозволило диференціювати його за трьома рівнями вихованості, а саме: ситуативно-пасивним, пізнавально-активним та активно-перетворювальним. Ситуативно-пасивний інтерес характеризується нейтральним або позитивним ставленням до певного навчального предмету та пов’язаним з ним напрямом трудової діяльності у формі, що привертає мимовільну увагу школяра, але не є причиною вольових зусиль, спрямованих на пізнання обраної професії та поглиблення відповідних знань та умінь. Пізнавально-активний інтерес характеризується активним сприйняттям інформації щодо визначеної професії, активною, з переживанням позитивних емоцій, діяльністю з власної ініціативи, спрямованою на реалізацію відповідних знань та умінь, їх поповненням через зовнішні джерела. Активно-перетворювальний інтерес характеризується стійким позитивним ставленням до підприємницької діяльності, постійними проявами творчої активності у відповідній навчально-практичній діяльності.
Для виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності необхідно створити педагогічні умови для пролонгованого, а не дискретного педагогічного впливу на учнів. За такого підходу, як зазначали у своїх роботах Н.К.Степанкова, М.А.Хомутова, Г.І.Щукіна та інші дослідники, виховання професійних інтересів повинно здійснюватися на основі адекватних пізнавальних інтересів. У своєму дослідженні ми розрізняли такі поняття як “інтерес до професії” та “професійний інтерес”, виходячи з того, що професійний інтерес лежить в основі інтересу до професії. За такого підходу виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності може здійснюватися за такою схемою: пізнавальний інтерес до економіки  інтерес до професії  професійний інтерес. З цієї точки зору викладання практично кожного шкільного предмета може бути використаним з метою виховання в учнів інтересу до відповідної професії. Ми вважаємо, що значні потенційні можливості виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності закладені у процесі підготовки школярів до оволодіння економічним розрахунком, який здійснюється в процесі вивчення ними комплексу загальноосвітніх предметів, насамперед математики та основ економіки.
Під економічним розрахунком ми розуміємо систему знань та умінь, які дозволяють старшокласнику здійснювати економічний аналіз як побутової, так і професійної фінансово-господарської діяльності. Згадана система включає не лише суто економічні знання та уміння, необхідні для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, але й знання та уміння, пов’язані з практичним застосуванням певних математичних методів у економічній (побутовій або професійній) діяльності.
У роботі проаналізовано стан проблеми у практиці роботи середніх загальноосвітніх шкіл. Зокрема з’ясовано, що у контексті розв’язання проблеми виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності виховний потенціал загальноосвітніх предметів реалізується недостатньо. Попри те, що значна частка опитаних учнів (понад 25%), пов’язує свої близькі (по закінченню школи) професійні наміри з підприємництвом, результати констатуючого експерименту свідчать про те, що такий вибір здійснюється в основному за зовнішніми ознаками відповідних професій (престижність, високий заробіток і таке інше). При цьому за результатами дослідження зафіксовано наявність у переважної більшості учнів, задіяних в експерименті (понад 72% респондентів), ситуативно-пасивного рівня прояву інтересу до відповідних професій (пізнавально-активного та активно-практичного рівнів - відповідно для 19% та 8% вибірки), відсутність практичних дій з оволодіння професіями сфери підприємницької діяльності. Такий стан речей, зокрема, обумовлено відсутністю у школярів достовірної інформації щодо мети, змісту, форм підприємницької діяльності, вимог, які вона ставить до особливостей особистості людини. У практиці роботи школи не застосовуються форми та методи навчально-виховної роботи, спрямовані на ознайомлення школярів із мотиваційно-ціннісною та змістовно-операційною складовими підприємницької діяльності.
Одним із соціально-педагогічних чинників, які обумовлюють доцільність підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до підприємницької діяльності, є фактичне залучення школярів (за даними соціологічних досліджень близько 6% неповнолітніх школярів поєднують навчання з постійною працею, понад 40% виконують певну роботу за матеріальне заохочення) до економічної діяльності.
Порівняльна характеристика економічної діяльності дорослого населення та дітей шкільного віку за такими категоріями, як працюючі за наймом, роботодавці та самозайняті, свідчить про те, що відносна частка дітей шкільного віку, яку можна віднести до двох останніх категорій, тобто власне підприємців, є вищою (близько 27%) у порівнянні з дорослими (за офіційними даними - 2,5% роботодавців та 5% самозайнятих). Тобто економічна діяльність школярів більшою мірою орієнтована на підприємництво.
У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком” обґрунтовані педагогічні умови підвищення ефективності виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком, розкрито організацію і здійснення формуючого педагогічного етапу експерименту, показано динаміку виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності.
На основі теоретичного аналізу проблеми нами були визначені такі напрями роботи з виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності: суб’єктний, спрямований на ознайомлення учнів з особливостями власної особистості та виховання професійно важливих якостей особистості; навчальний, який має за мету формування в учнів системи економічних понять та умінь, притаманних підприємницькій діяльності, з’ясування її сутності, принципів та організаційних форм, оволодіння школярами економічним розрахунком як необхідним елементом фахової підприємницької діяльності; професійний, який передбачає формування в учнів відповідних систематизованих професіографічних знань та створення умов для набуття ними адекватного допрофесійного досвіду у процесі оволодіння економічним розрахунком.
Проблема виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності розглядалася нами у контексті проблеми їх підготовки до усвідомленого вибору відповідних професій. Педагогічна допомога учням у виборі професії потребує спеціальної організації їх навчально-практичної діяльності, спрямованої на формування у школярів здатності до самоаналізу та аналізу світу професій, забезпечення умов для рефлексії набутого допрофесійного досвіду у проекції на майбутню професійну діяльність.
Аналіз програм загальноосвітніх курсів математики та основ економіки показав, що передбачений ними теоретичний та практичний навчальний матеріал не дозволяє ефективно вирішувати як завдання підготовки старшокласників до оволодіння економічним розрахунком, притаманним підприємницькій діяльності, так і не включає в себе професіографічний матеріал, який би дозволяв ознайомити учнів зі змістом, формами та методами діяльності підприємців. Це обумовило необхідність розробки програми факультативного курсу для учнів 10-11-х класів “Основи економічних розрахунків”, зміст та методика викладання якого були спрямовані на ознайомлення школярів з мотиваційно-ціннісною та змістовно-операційною сторонами підприємницької діяльності. Курс складається з таких розділів: “Економіка сім'ї”, “Економіка підприємства”, “Ціноутворення”, “Математичні методи в економіці”. Зміст навчального матеріалу спрямовано не лише на формування у старшокласників більш широкої, у порівнянні з загальноосвітнім курсом економіки, системи знань та вмінь, пов’язаних з економічними розрахунками, але й на їх ознайомлення з використанням математичних методів, які не висвітлені у загальноосвітньому курсі математики (наприклад лінійним програмуванням), у підприємницькій діяльності. Розробка та впровадження факультативного курсу також були обумовлені необхідністю створення організаційно-предметного середовища, в якому б реалізовувалися педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.
З метою перевірки вихідних теоретичних положень дослідження протягом 1999-2002 рр. у СЗШ №№ 24, 26, 28 та гімназії № 1 м.Рівне нами було проведено формуючий етап експерименту, у якому було задіяно більш як 380 учнів 10-11-х класів (близько 200 в експериментальній групі, та понад 180 - у контрольній).
Як експериментальні фактори нами були визначені такі педагогічні умови підвищення ефективності процесу виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності: включення до загальноосвітніх курсів математики та основ економіки практичних завдань, які знайомлять учнів із застосуванням математичних методів в економічній діяльності, формують уміння здійснювати економічний розрахунок; впровадження факультативного курсу “Основи економічних розрахунків”, який має профорієнтаційну спрямованість; використання у процесі викладання згаданого курсу форм та методів організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників (ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій, професійні проби тощо), які дозволяють моделювати професійну діяльність підприємницького характеру, сприяють розвитку відповідних професійно важливих якостей особистості; самостійна робота учнів, спрямована на ознайомлення з особливостями підприємницької діяльності (розробка бізнес-проектів) та відповідними професіями (професіографічні дослідження, підготовка відповідних рефератів та доповідей і т. ін); здійснення індивідуального та диференційованого підходу до учнів з урахуванням особливостей сформованості їхніх інтересів до підприємницької діяльності.
На формуючому етапі експерименту ставилося завдання посилити дієвість профорієнтаційної роботи з учнями у процесі оволодіння економічним розрахунком. Як зазначалося вище, виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності має одним із своїх провідних завдань їхню підготовку до усвідомленого вибору відповідної професії. За цих умов ми виходили з положення про те, що педагогічна допомога учням у виборі професії потребує спеціальної організації їх діяльності, яка передбачає: здобуття знань про себе, спрямоване на формування образу “Я” та здатності до самоаналізу, систематизованих знань про світ сучасної професійної праці, які є когнітивною основою для аналізу професійної діяльності, співвіднесення знань про себе і знань про професійну діяльність. Отже, профконсультаційна робота розглядалася нами як один із провідних факторів впливу на виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності. В організаційному плані вона здійснювалася шкільними психологами у позаурочний час. А набута учнями об’єктивна інформація щодо особливостей їх особистості слугувала пізнавальною основою для здійснення самоаналізу.
З метою активізації профінформаційної роботи у процесі оволодіння економічним розрахунком нами застосовувались профорієнтаційні ігри, а також професіографічні дослідження, у процесі виконання яких учням пропонувалося за визначеною схемою самостійно підготувати опис однієї з професій сфери підприємницької діяльності. Крім того, у процесі викладання експериментального курсу характеризувалися найпоширеніші професії сфери підприємницької діяльності. Наводились не лише їх соціально-економічна характеристика (географія та перспективи розвитку професії, форми організації праці, виробнича характеристика, професійно необхідні знання, вміння, навички), але й учнів знайомили з вимогами, які ставлять відповідні професії до індивідуально-психологічних особливостей людини.
Нами бралося до уваги, що формування в учнів інтересу до певного виду діяльності передбачає використання таких форм та методів навчально-виховної роботи, які б дозволяли застосувати набуті відповідні знання та вміння у практичній, наприклад, побутовій, або навчально-практичній діяльності. Однією з умов вирішення цієї проблеми ми вбачали розробку та використання у процесі вивчення загальноосвітніх курсів математики, основ економіки та запропонованого нами експериментального факультативного курсу комплексу задач, які б знайомили учнів із використанням економічних розрахунків у підприємницькій діяльності.
Однією з умов реалізації індивідуального, на основі врахування особливостей рівня вихованості інтересу до підприємницької діяльності, підходу до учнів ми визначили запровадження практичних завдань, таких, що поступово ускладнюються, спрямованих на розв’язання певної практичної проблеми. За такого підходу зазначена прикладна проблема була взята з практики підприємницької діяльності і передбачала застосування економічних розрахунків для її розв’язання. Такі завдання моделювали елементи конкретного виду професійної діяльності у вигляді завершеного технологічного процесу і відповідали таким вимогам: результатом їх виконання є одержання завершеного продукту діяльності; процес виконання завдання спрямовано на формування у школярів цілісного уявлення про конкретну професію, групу споріднених професій сфери підприємницької діяльності; характер навчально-практичної діяльності спрямовано на розвиток інтересів, нахилів, можливостей, професійно важливих якостей особистості школяра, що досягається за рахунок поступового ускладнення змісту практичних завдань відповідно до рівня підготовленості школярів до їх виконання, внесення до змісту завдання елементів творчості і самостійності.
За такого підходу згадана навчальна практична діяльність здійснювалась за трьома рівнями складності.
Перший рівень включав завдання, які передбачали наявність в учнів початкових професійних умінь, достатніх для їх розв’язання в якості виконавця.
Завдання другого рівня містили елементи творчого характеру і передбачали раціоналізацію професійної діяльності.
Завдання третього рівня складності передбачали самостійну діяльність учнів - планування, постановку проміжних і кінцевих цілей, аналіз і самооцінку результатів діяльності.
У процесі формуючого етапу експерименту нами застосовувалися практичні завдання, які відповідали переліченим вище вимогам і передбачали виконання учнями комплексу робіт, пов’язаних з бухгалтерським обліком у підприємницькій діяльності.
Як одну із форм застосування у навчально-практичній діяльності економічного розрахунку ми використовували залучення учнів до самостійної творчої роботи пошукового характеру, яка здійснювалася у позаурочний час. Її виконання пов’язувалося зі створенням навчальних “фірм” у складі 5-7 учнів, діяльність яких спрямовувалася на розробку проекту виробництва нового товару або послуги, плану його виготовлення та визначення шляхів збуту. Виконання таких завдань передбачало розробку комерційної схеми започаткування підприємницької діяльності, одним з найбільш важливих елементів якої є фінансовий план, який вимагає виконання значної кількості економічних розрахунків.
Відповідно до структури професійного інтересу у процесі педагогічного експерименту досліджувався вплив запропонованих нами педагогічних умов здійснення підготовки школярів до оволодіння економічним розрахунком як на його структурні складові (мотиваційну, пізнавальну та практичну), так і кожен з їх компонентів. За таких умов кожний з компонентів структурних складових інтересу до підприємницької діяльності був досліджений з допомогою адекватних методик, а здобуті емпіричні результати пройшли статистичну обробку.
Емпіричні дані, одержані у процесі формуючого етапу експерименту, зокрема свідчать про суттєві позитивні зміни у поінформованості учнів про професії сфери підприємництва, їх здатності до здійснення аналізу відповідних професій та самоаналізу. Так, після закінчення експериментальної роботи понад 90% учнів експериментальної групи показали високий та середній рівень здатності до аналізу професій, а понад 68% - високий та середній рівень здатності до самоаналізу (у контрольних групах відповідні показники склали менш за 70% та 50%). Одержані дані свідчать і про позитивний вплив запропонованих педагогічних умов на виховання таких якостей особистості, як економність та розважливість, які є необхідними для успішного здійснення підприємницької діяльності. Так, в експериментальних групах кількість учнів з високим та середнім рівнем прояву цих показників склала понад 50%, а в контрольних - відповідно 38% та 34,6%.
Загальна результативність дослідно-експериментальної роботи з виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1.
Рівні вихованості у старшокласників інтересу до підприємницької
діяльності (абсолютні та відносні показники)
Рівень/групи Констатуючий експеримент Формуючий експеримент
активно-практичний пізнавально-активний ситуативно-пасивний активно-практичний пізнавально-активний ситуативно-пасивний
Контрольні
Експериментальні 16/8,6
19/9,6 37/19,9
38/19,2 133/71,5
141/71,2 21/11,2
44/22,2 42/22,6
93/46,9 123/66,2
59/30,9
Визначення типу різниці між результатами, показаними контрольною та експериментальними групами здійснювалося за застосуванням критерію 2 Пірсона. Одержані результати свідчать про те, що різниця між рівнями вихованості інтересу до підприємницької діяльності, показаними контрольною і експериментальною групами є суттєвою, а ймовірність нульової гіпотези <1%, тобто її можна відкинути. Наведене вище дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины