Гончарова, Ольга Олегівна Англійська мова в комунікативному просторі Нідерландів у XX-XXI ст



Название:
Гончарова, Ольга Олегівна Англійська мова в комунікативному просторі Нідерландів у XX-XXI ст
Альтернативное Название: Гончарова, Ольга Олеговна Английский язык в коммуникативном пространстве Нидерландов в XX-XXI вв Goncharova, Olga Olehivna English in the communicative space of the Netherlands in the XX-XXI centuries
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, описано методи та матеріал дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації її основного змісту.
У першому розділі дисертації «Проблеми міжкультурної комунікації в сучасній лінгвістиці» розглянуто виникнення та розвиток теорії МКК як окремої галузі досліджень у Сполучених Штатах Америки, Західній Європі, Росії, Україні; досліджено теоретичні засади та загальні характеристики МКК й розкрито стереотипні уявлення про етнічного нідерландця в МКК крізь лексику англійської та нідерландської мов.
Теорія МКК вважається відносно новою галуззю досліджень, хоча міжкультурні контакти як такі мали місце ще з давніх часів. Інтерес до проблем МКК визначається переважно двома сучасними тенденціями – глобалізацією та регіоналізацією, що значним чином впливає на механізми спілкування людей. Уперше термін «міжкультурна комунікація» (intercultural communication) було запропоновано 1959 року Едвардом Холлом у роботі The Silent Language; саме в цей час МКК формується як галузь знань, що намагається пізнати взаємовплив культури та комунікації. Відтоді дослідники значно просунулися в теоретичній розробці цього феномену, а тому було запропоновано й багато визначень МКК. У нашому дослідженні міжкультурна комунікація розуміється як вид комунікації (вербальної та невербальної), при якому відбувається взаємодія різних культур і представників цих культур (різних етнічних індивідів, груп). Синонімами цього поняття є «інтеркультурна комунікація» (варіант перекладу «міжкультурна комунікація» з англійської intercultural communication), «кроскультурна комунікація» (англ. cross-cultural communication), «транскультурна комунікація» (англ. trans-cultural communication), «мультикультурна комунікація» (англ. multicultural communication), «міжетнічна комунікація», а також поняття міжкультурної інтеракції.
Однією з найбільш характерних рис МКК є приналежність комунікантів до різних лінгвокультур. Це означає, що у випадках прямого контакту учасники комунікації використовують засоби мовного коду з культурно-специфічними смислами, а також стратегії і тактики спілкування, які відрізняються від тих, котрими вони користуються у випадках інтеракції всередині однієї культури. Дослідження МКК не обмежується лише аналізом засобів мовного коду, а охоплює комплекс проблем, пов’язаних із етнічними, соціальними, культурними, психологічними чинниками, тобто виявом усіх аспектів фізичного та духовного життя етносу. У найширшому плані МКК можна окреслити таким чином:
• МКК розглядає використання знання про культуру іншого народу на прикладі конкретних ситуацій;
• МКК акцентує увагу на поліпшенні ефективності спілкування не тільки між представниками інших культур, але також між представниками однієї нації;
• МКК досліджує мовні контакти і взаємовплив мов як наслідок культурних, соціально-економічних і військово-політичних зв’язків між народами.
Стрімкого розвитку теорія МКК зазнала в післявоєнний період у США;
у Європі інтерес до цього напряму з’явився значно пізніше, у 1970 – 1980-тих роках. Російські й українські науковці наразі також активно досліджують процеси спілкування між представниками різних національностей, про що свідчить велика кількість публікацій із теорії та практики МКК. Основні дослідження МКК відбуваються навколо проблем успішності або неуспішності спілкування представників різних національностей та встановлення причин невдачі взаємодії у тих випадках, коли не вдалося досягти основної мети комунікації, а також виявлення відмінностей комунікативної поведінки представників різних культур.
На шляху до міжкультурного порозуміння часто стають перешкодами культурні стереотипи. У сучасній лінгвістиці стереотип трактується як мовна одиниця, що виконує комунікативну функцію, сприяючи комунікації між членами спільноти, а також як процес та результат спілкування. Сучасні мовознавці розробляють методологію кроскультурних досліджень (П. М. Донець), вивчають етнічні аспекти стереотипізації у її зв’язку з когнітивними структурами та відображення стереотипів у мовній картині різних націй (К. С. Карпова,
Т. Л. Кацберт), а також розбіжності між національними характерами етносів, що відображаються в мові (Ф. С. Бацевич, А. Б. Юнацька). Із позицій теорії МКК стереотипи вивчаються через особливості спілкування представників різних лінгвокультурних соціумів (І. О. Голубовська, Т. Г. Грушевицька, Д. Б. Гудков,
С. Г. Тер-Мінасова).
У дисертації розглянуті автостереотипи нідерландців на матеріалі нідерландської мови, а також гетеростереотипи нідерландців в англійській мові, оскільки саме ці стереотипи відіграють важливу роль у МКК, бо є стійкими утвореннями, що формують очікування комунікантів та визначають лінію їхньої поведінки. Англійська мова є джерелом формування стереотипів щодо типового нідерландця та його країни, бо має значну кількість словосполучень і сталих виразів із лексичним компонентом Dutch.
Аналіз гетеростереотипів нідерландців показав, що у сприйнятті цієї нації є багато суперечностей. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що незначна більшість (57%) вербалізованих стереотипних уявлень щодо нідерландців із зібраного англомовного матеріалу має негативний характер і стосується насамперед поведінки нідерландців, наприклад: to go Dutch, Dutch treat, talking double-Dutch, talk like a Dutch uncle, Dutch defense. Інша ж частина (43%) є нейтральною та стосується укладу життя нідерландців (будівництва, економіки, предметів побуту тощо), наприклад: Dutch auction, Dutch cap, Dutch ba
, Dutch door, Dutch frame/ Dutch light, Dutch interior, Dutch carpet, Dutch cupboard.
За проаналізованим лексичним матеріалом автостереотипи нідерландців можна поділити на стереотипні уявлення про культурні особливості країни, географічні характеристики країни, політичний та соціальний устрої, зовнішність та особисті якості нідерландця. Автостереотипи нідерландців значно відрізняються від гетеростереотипів: основною сферою стереотипізації нідерландців в англійській мові є сфера людських відносин, у той час як нідерландці сприймають самі себе перш за все крізь речі, з якими вони стикаються в повсякденному житті (наприклад, назви предметів побуту, їжі, місцевості, складових характеру пересічного нідерландця тощо). Про це свідчить велика кількість ідіом, прислів’їв та приказок нідерландської мови (всього 212 одиниць: 89 ідіом та 123 прислів’я та приказки) із вмістом назв таких предметів повсякденного вжитку, як, наприклад, дерев’яні черевики (blijf met de klompen van het ijs, met de klompen op het ijs komen, nu breekt mij klomp, op je klompen aanvoelen), велосипеди (op zo een fiets, ga fietsen stelen op de Dam, wat heb ik nu aan mijn fiets hangen), вітряки (alle molens vangen wind; as komt in de molen te pas; wie niet wit wil worden, moet uit de molen blijven), сир (de beste kazen hebben vaak de meeste maden, geen kaas gegeten hebben van iets, zich de kaas niet van het brood laten eten) та корови (kosters koe mag op het kerkhof weiden, men kan nooit weten hoe een koe een haas vangt, men moet geen oude koeien uit de sloot halen, men noemt geen koe Blaar of er zit wel een vlekje aan) тощо.
Із вищевикладеного можна зробити висновок, що в контексті МКК сприйняття нідерландців є неоднозначним, тому під час спілкування з представниками населення Нідерландів потрібно пам’ятати, що стереотип є перш за все спрощеним та узагальненим уявленням про певну спільноту, і що спілкуватися треба з конкретною людиною, з її власним набором характеристик та поглядів. Хоча в свою чергу, не можна заперечувати важливість стереотипів як одного з факторів успіху під час МКК, насамперед у ситуаціях, коли людина усвідомлює наявність стереотипного ставлення до свого партнера по комунікації; стереотип є адекватним вираженням ознак і рис групи, до якої належить співрозмовник; стереотип є заснованим на спостереженнях та досвіді реального спілкування з представниками інших націй.
У другому розділі дисертації «Нідерландська і англійська мови в аспекті мовних контактів» описано передумови і теоретичні засади дослідження мовних контактів між англійською та нідерландською мовами, подано огляд сучасної мовної ситуації та мовної політики в Нідерландах, проаналізовано взаємозв’язок нідерландської та англійської мов як результат МКК, визначено предметно-тематичну класифікацію англійських запозичень у нідерландській мові, досліджено процес морфологічної адаптації запозичень із англійської мови в нідерландську, вивчено функціонування англійських запозичень в орфографічній системі нідерландської мови та досліджено граматичну інтерференцію як наслідок взаємодії англійської та нідерландської мов.
Мовні контакти як результат МКК виникають під впливом екстралінгвістичних факторів та проявляються на фонетичному, граматичному, лексичному і семантичному мовних рівнях. Уперше теорія мовних контактів була запропонована видатним лінгвістом У. Вайнрайхом і пізніше досліджувалася
в роботах Ю. О. Жлуктенка, Т. П. Ілляшенка, О. Д. Петренка, С. В. Семчинського
та дисертаційних дослідженнях Д. С. Бородіної, Т. В. Брідко, Ю. М. Захарової,
Д. О. Петренка, О. Д. Петренка, Є. А. Устіновича, Д. М. Храбскової.
Мовна ситуація в Нідерландах є відносно прозорою, оскільки офіційною мовою на рівні держави є лише одна мова, нідерландська, проте на території Фрисландії, одній із 12 провінцій Нідерландів, окрім нідерландської, офіційний статус має також фризька мова. Оскільки у всьому світі Нідерланди справедливо вважають країною іммігрантів, природнім тут є існування екзотичних мов поряд із власне германськими. Яскравими прикладами є мови іммігрантів із Туреччини, Марокко та Китаю, а загалом у Нідерландах нараховується близько 23 важливих іноземних мов, якими розмовляють на території країни.
У сучасних умовах інтернаціоналізації важлива роль відводиться політиці планування національної мови: внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на розвиток нідерландської мови в контексті сучасних процесів глобалізації та МКК, обумовили створення у 1980 році Союзу нідерландської мови (Nederlandse Taalunie). Це свідчить, перш за все, про послідовну політику держав (Нідерландів, Бельгії) щодо підтримання та подальшого розвитку нідерландської мови.
Розвиток суспільства та поява нових технологій мають неабиякий вплив на розвиток сучасної нідерландської мови, тому одним із актуальних питань сучасної нідерландистики є вивчення впливу іноземних мов на нідерландську в комунікативному просторі Нідерландів. У цьому дослідженні під комунікативним простором ми розуміємо такий простір, який утворюється внаслідок соціальної взаємодії комунікантів та має ментальну, інформаційну та інституційну структури.
У контексті міжкультурних контактів дослідники нідерландської мови вважають англійську найбільшою загрозою для подальшого розвитку нідерландської серед інших мов, оскільки нідерландці все частіше використовують її для спілкування на побутовому рівні, замінюючи звичні слова нідерландської мови англійськими. Проблему запозичень із англійської мови в нідерландську та функціонування запозичень у комунікативному просторі країни вивчають багато сучасних нідерландських лінгвістів. Серед найвідоміших дослідників цієї проблеми можна назвати таких науковців, як Лісбет Кунен, Марк Остендорп, Ян Ренкема, Ніколіне ван дер Сейс, Пітер Строп.
Мовні контакти між англійською та нідерландською мовами є наслідком як екстралінгвістичних, так і внутрішньолінгвістичних факторів. Дослідники взаємодії англійської та нідерландської мов виокремлюють таке лінгвістичне явище, як Nederengels, що поповнює список World Englishes. Змішання англійської та нідерландської мов характеризується частим вживанням у нідерландській мові слів, словосполучень та речень англійської мови, конструкцій, типових для англійської мови, а також морфологічною, орфографічною та граматичною адаптацією англійських слів у нідерландській мові. До екстралінгвістичних факторів, що сприяють взаємодії англійської та нідерландської мов, належать політичний та економічний вплив Великої Британії та Сполучених Штатів Америки на події у сучасному світі, масова культура США, розвиток інформаційних технологій та Інтернет.
Окремо варто згадати, що в Нідерландах живе багато іммігрантів з Африки, Азії та Латинської Америки, у тому числі з колишніх колоній Нідерландів, які спілкуються з корінним населенням у більшості випадків англійською мовою. До внутрішньолінгвістичних факторів, що вмотивовують процес запозичення англійських лексичних одиниць до нідерландської мови, належать відсутність у рідній мові еквівалентного слова на позначення назви нового предмета, явища або поняття; тенденція до економії мовних засобів; збагачення синонімії.
Через високий мовний престиж англійської невмотивовано часто запозичуються слова на позначення тих речей і понять, які вже мають назви нідерландською. Наприклад, замість звичного hallo вживається англ. hello, а замість proost – англ. cheers. Такі слова, як manager, relax, recycled та services стали загальновживаними та втратили свої нідерландські відповідники leidinggevende, ontspannen, hergebruikt, dienstverlening. Газети і телевізійні передачі також переповнені запозиченнями, що більше не виділяються курсивом, не беруться в лапки та не перекладаються на нідерландську (наприклад, нід. Zoals Poesjkin wel de Mozart van de poëzie is genoemd, zo is Goya (en als circumstantial evidence wordt steevast verwezen naar zijn legendarische doofheid) de Beethoven van de schilderkunst – Volkskrant від 01/04/1994).
Останні роки ХХ – початок ХХІ століття відзначаються актуалізацією досліджень словникового складу нідерландської мови, оскільки саме в цей час відбувається збагачення лексики нідерландської іншомовними запозиченнями, серед яких провідне місце займають англіцизми. Аналіз мовного матеріалу показав, що у процесі запозичення з англійської мови у нідерландську 80 % слів та виразів зберігають свою англійську форму, іноді з незначними змінами у правописі (4092 одиниці), в той час як інші слова та вирази (20 %) утворюють гібридні нідерландсько-англійські композити (1022 одиниці). Предметно-тематичними групами, які нараховують найбільшу кількість запозичень із англійської мови, є:
1) соціальні відносини: anchorman, blind date, bluestocking, copycat, edutainment, entertainer, hitman, qualitytime, roomservice, selfmade, smalltalk, troubleshooter;
2) комп’ютерні технології і техніка: bluetooth, computer, disk, display, modem, printer, processor, scanner, searchengines;
3) економічна лексика: barcode, benchmark, exchange, fundraising, investmentbank, sponsoring, warranty;
4) лексика у сфері культури та мистецтва: anthem, backstage, blues, bodypainting, clubhouse, discobeat, drumstel, hiphop, reggae, scenery, slowfox, snapshot;
5) побутова лексика: appetizer, battledress, breeches, cereals, eveningdress, hairspray, houseboat, powerdressing, scrub, smoking, sweatshirt, tray;
6) спортивна лексика: aerobics, assist, break, captain, dimple, golfer, jogging, linesman, match, overtime, pacemaker, pitch, sprinter;
7) лексика у сфері транспорту: airport, bulkcarrier, bumper, cab, lightrail, overdrive, segway, spaceshuttle, spanker, tram.
У процесі опрацювання запозичених слів було визначено три типи змін, що відбуваються зі значенням англійського запозичення в нідерландській мові:
1) збереження значення англійського слова у нідерландській мові: buggy, cab, gocart (англ. go-cart), hatchback, mailcoach (англ. mail coach) sidecar, stockcar (англ. stock car), stretchlimo (англ. stretch limo), skelter, segway, sulky, trike, trolley, tram, trailer, twoseater;
2) утворення за допомогою лексичних одиниць англійської мови в нідерландській нового слова зі значенням, що відрізняється від значень англійських слів: buddyseat, boomcar, citybike, cityhopper, truckparking тощо;
3) утворення нового значення, якого немає в англійській мові: carrier – нід. «великий, триколісний грузовий велосипед»; пор. з англ. (другим із шести значень) a military vehicle or ship used to move soldiers, weapons [LDOCE];
duck – нід. «транспортний засіб, здатний переміщатися як на воді, так і на суші»; пор. з англ. a very common water bird with short legs and a wide beak, used for its meat, eggs, and soft feathers [LDOCE]; estate – нід. «великий п’ятидверний автомобіль»; пор. з англ. 1. All of someone’s property and money; 2. A large area of land in the country; 3. An area where houses or buildings of a similar type have all been built together in a planned way [LDOCE];
oldtimer (англ. old timer) – нід. «старий доглянутий екземпляр автомобіля
10 – 50-х років ХХ ст.»; пор. з англ. someone who has been doing a job or living in a place for a long time and knows a lot about it [LDOCE].
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины