АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З огляду на стабільний розвиток демократичних процесів, помітне налагодження соціально-політичної та економічної ситуації в країні існуючий стан інформаційного забезпечення державного управління як одного з елементів системи забезпечення інформаційної безпеки держави потребує значного покращення.

Входження України до євроатлантичних структур, прагнення вступу до Всесвітньої торговельної організації, а також намагання створити регіональну систему безпеки, яка стала б основою загальноєвропейської системи безпеки, потребують дієздатної системи органів виконавчої влади. Причому дана система повинна відповідати вимогам сьогодення, тобто при її моделюванні має застосовуватись сучасна методологія дослідження динамічних об’єктів. Серед цілої гами цих елементів чільне місце посідають питання правового та організаційного забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади. Таким чином, інформаційне забезпечення органів виконавчої влади є одним із складових елементів загальної системи забезпечення державного управління, а з урахуванням того, що Українська держава потребує застосування саме вказаної системи заходів, розроблення теоретичних і практичних питань адміністративно-правового регулювання, набуває неабиякого значення.

Передусім потребують уваги теоретичні питання інформаційного забезпечення як такого, що є життєво необхідним для сильної держави та її сталого розвитку. Слід зазначити, що на сьогодні становлення ефективної державної влади є пріоритетним напрямом в загальній стратегії розвитку України, водночас інформаційне забезпечення органів виконавчої влади є його основою і має розглядатися як один з основних. Більш того, аналіз спеціальної літератури, а також масивів практичної інформації дає змогу говорити про відсутність єдиної концепції підходу до інформаційного забезпечення системи органів виконавчої влади. Відсутність чітко розробленої парадигми національної безпеки значно ускладнює прийняття доктрини інформаційної безпеки України, яка має базуватись на Конституції України та Законі України від 19 червня 2003 р. „Про основи національної безпеки України”. Це призводить до прийняття хибних управлінських рішень або неможливості реалізації вже прийнятих, несформованості іміджу України як впливової держави на європейському просторі, не завжди вірному інформаційному супроводу тих чи інших вагомих подій.

Частими залишаються випадки неефективного використання сил і засобів органів виконавчої влади в процесі забезпечення їх інформаційної безпеки. Все це потребує запровадження змін у структурі центральних органів виконавчої влади відповідно до пріоритетних напрямів та першочергових завдань діяльності Кабінету Міністрів України з чітким визначенням та недопущенням дублювання їх функцій.

Досі відсутня цілісна система поглядів на захист інформаційного суверенітету держави, що відповідними чином позначається на рівні реалізації конституційних прав і свобод громадян, суспільства і держави в інформаційні сфері.

Невирішеною сьогодні залишається проблема забезпечення органів виконавчої влади своєчасною достовірною інформацією, яка є необхідною для прийняття рішень в сфері державного управління. Акцентуємо увагу на тій обставині, що у ст. 17 Конституції України прямо зазначено: „забезпечення інформаційної безпеки — одна з найважливіших функцій держави, справа всього народу”.

При проведенні дослідження використовувалися теоретичні та практичні доробки таких вчених, як: В.Б. Авер’янов, І.В. Арістова, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Д.А. Бекерська, К.І. Бєляков, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, М.С. Вертузаєв, Л.К. Воронова, В.Д. Павловський, В.М. Паращук, В.К. Гіжевський, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, М.В. Гуцалюк, О.М. Джужа, Є.В. Додін, О.Г. Додонов, М.М. Дорогих, В.Ф. Захаров, І.І. Зіма, Ю.В. Іщенко, Р.А. Калюжний, Л.В. Коваль, І.П. Козаченко, В.К. Колпаков, Я.Ю. Кондратьєв, О.П. Корєнєв, М.В. Корнієнко, В.А. Лаптій, В.Г. Лихолоб, В.А. Ліпкан, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, М.І. Ніколаєв, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, В.М. Плішкін, В.Є. Постульга, Г.Г. Почепцов, О.П. Рябченко, О.В. Соснін, Ю.А. Тихомиров, М.М. Тищенко, Г.А. Туманов, А.Д. Урсул, В.О. Фомін, М.П. Хрипков, В.С. Цимбалюк, В.І. Шакун, В.О. Шамрай, М.Я. Швець, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та ін.

Зважаючи на сучасний стан розробленості теми, актуалізується потреба виконання дослідження для визначення особливостей адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження пов’язана з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001–2005 pp., затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за № 1376/2000. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001–2009 pp. (наказ МВС України № 755-04), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України за 2002–2004 рр. Робота спрямована безпосередньо на подальшу реалізацію положень Концепції адміністративної реформи в Україні.