ЩЕРБАК ЛЮДМИЛА ВАЛЕРІЇВНА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми, показано зв'язок роботи з науковими програмами; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дисертаційної роботи; розкрито теоретико-методологічні засади, методи дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення; подано відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі «Теоретичні засади формування готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів» здійснено теоретичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки менеджерів туризму; розкрито зміст і структуру їх готовності до реалізації інвестиційних проектів; розроблено алгоритм інвестиційного проектування в туризмі.
Обґрунтовано, що система підготовки фахівців у вищих навчальних закладах повинна розкривати нові можливості для їхнього професійного розвитку й особистісного зростання. Зокрема, науковці (В. Андрущенко, І. Бех, В. Бондар, Л. Вовк, О. Глузман, В. Курило, О. Падалка, Ю. Шапран та ін.) вказують, що зміцнення гуманістичних принципів навчально-виховного процесу у вищих педагогічних закладах передбачає оновлення змісту підготовки спеціалістів. Магістральним напрямом у цій діяльності є перехід від інформаційно-накопичувальної моделі освіти до методологічно орієнтованої моделі, яка формує у майбутнього фахівця здатність до творчого мислення і наукового пошуку.
За результатами аналізу наукових праць (В. Квартальнова, Л. Лук’янової, О. Любіцевої, В. Обозного, І. Смирнова, В. Федорченка та ін.) виявлено, що з позицій сьогодення замовлення ринку праці на фахівців туристичного профілю потребує: ефективної підготовки студентів, спроможних здійснювати моделювання бізнесу на конкретній території; виховання у них професійно значущих якостей; швидкої адаптації та активізації в нових умовах професійної діяльності. Теоретичний аналіз наукової літератури фахівців туристичного профілю дозволив визначити професійну підготовку майбутніх менеджерів туризму як цілеспрямований процес формування у фахівців сфери туризму теоретичних знань та практичних навичок за допомогою спеціальних форм і методів в умовах аудиторного навчання і виробничої практики.
Проаналізовано освітні програми підготовки менеджерів туризму у провідних вітчизняних вищих навчальних закладах. Встановлено, що вони не включають інвестиційної складової та недостатньо орієнтовані на вміння фахівців розробляти інвестиційні проекти для розвитку туризму, зокрема у сільських регіонах і невеликих містах. З’ясовано, що інвестиційна підготовка здійснюється у профільних економічних ВНЗ, спеціальних школах бізнесу і навчальних курсах, після закінчення яких випускники отримують кваліфікацію інвестиційного аналітика. Однак, такі спеціалізовані навчальні заклади й осередки недостатньо враховують специфіку розвитку туристичної галузі на регіональному і місцевому рівнях. Туристична практика свідчить, що для створення внутрішнього туристичного продукту майже не використовується ресурсний потенціал шкільної і позашкільної туристсько-краєзнавчої роботи, незважаючи на те, що саме в результаті такої співпраці можуть виникати перспективні види місцевої туристичної діяльності. Це підтверджено в певній мірі спільною стратегією у підготовці педагогічних і туристських кадрів: з одного боку, менеджер туризму зацікавлений у використанні результатів шкільного краєзнавства і туризму для створення місцевого туристичного продукту, а з іншого - для педагогічних фахівців важливо профорієнтаційно спрямовувати шкільну (позашкільну) туристсько-краєзнавчу роботу у сферу обслуговування, зокрема у туризм.
На основі аналізу методологічних аспектів професійного навчання інвестиційну підготовку майбутніх менеджерів туризму інтерпретовано як механізм формування у студентів теоретичних знань, умінь і практичних навичок шляхом вивчення інвестиційного менеджменту засобами навчальної проектної діяльності. Доведено, що результатом ефективної підготовки менеджерів туризму в контексті досліджуваної проблеми є їх готовність до реалізації інвестиційних проектів у професійній діяльності. На нашу думку, вона є цілеспрямованим виявом особистості, що забезпечує перехід від системи університетської підготовки в систему професійної діяльності на основі одержання професійних знань і практичних навичок, формування особистісно значущих якостей щодо розроблення і впровадження інвестиційних проектів. Структурними компонентами готовності визначено: мотиваційно-особистісний (стимулює майбутніх менеджерів туризму до здійснення проектувальної діяльності), змістово-когнітивний (передбачає оволодіння майбутніми фахівцями сфери туризму знаннями про основи інвестиційного менеджменту) та діяльнісно-практичний (передбачає використання отриманих умінь і навичок у професійній діяльності), які у своїй сукупності забезпечують позитивну мотивацію, високий рівень знань і вмінь студента у сфері інвестиційного проектування, формування в нього досвіду творчого здійснення цього виду професійної діяльності.
Обґрунтовано, що ефективність підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до проектної діяльності забезпечується використанням у навчальному процесі ВНЗ алгоритму інвестиційного проектування, котрий визначено нами як професійно- орієнтована діяльність зі створення й реалізації інвестиційних проектів. Запропонований алгоритм складається з таких етапів: збір та вивчення матеріалів щодо інвестиційних можливостей регіону (трудового, виробничого, фінансового, інституційного, туристично-рекреаційного й освітньо-краєзнавчого потенціалу); дослідження його інфраструктури (дані про стан транспортної і туристичної мережі); аналіз маркетингового середовища (обсяг попиту на потенційний проект на основі концепції п'яти сил Портера, PEST і SWOT-аналізів); розробка інвестиційного проекту (обсяг і структура виробництва продукції, планування трудових ресурсів, оцінка ризиків); складання його кошторису (фінансовий план, стратегія фінансування), реклама нового проекту та його реалізація (оформлення проспектів, буклетів, пошук потенційних форм реалізації інвестиційних проектів через залучення прямих і портфельних інвестицій).
Доведено, що майбутні менеджери туризму повинні володіти не окремими розрізненими знаннями в галузі інвестиційного проектування, а системою знань, яка відображає особливості професійної діяльності та ґрунтується на основі сучасних наукових підходів та принципів, спрямованих на професійний розвиток та особистісне зростання.
У другому розділі «Організаційно-методичні аспекти підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів» обґрунтовано доцільність визначення організаційно-педагогічних умов підготовки таких фахівців до реалізації інвестиційних проектів; визначено основні компоненти, критерії, показники та рівні досліджуваної готовності майбутніх; розроблено модель підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Визначено необхідність формування таких педагогічних умов: актуалізація і розвиток у студентів позитивної професійної мотивації щодо вивчення інвестиційного менеджменту; спрямування форм і методів організації підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у професійній діяльності; розробка та впровадження інноваційних засобів навчання, що підвищують ефективність навчального процесу; вдосконалення способів контролю отриманих знань у процесі підготовки майбутніх фахівців до виконання інвестиційних проектів.
Для оцінки готовності студентів до реалізації інвестиційних проектів виокремлено мотиваційний, когнітивний та процесуальний критерії, що відповідно розроблені за параметрами мотиваційно-особистісного, змістово-когнітивного та діяльнісно-практичного компонентів. Встановлено три рівні готовності майбутніх фахівців сфери туризму до зазначеного виду діяльності (високий, середній та низький) та розроблено критерії до кожного з них. Як показники мотиваційного критерію визначено: особистісне переконання в необхідності оволодіння знаннями і навичками щодо інвестиційного менеджменту; когнітивного - знання про алгоритм бізнес-проектування, здатність досліджувати інвестиційний потенціал території та перспективні напрями залучення інвестицій; процесуального - вміння обробляти та інтерпретувати з використанням базових знань дані, необхідні для здійснення проектної діяльності в туризмі.
Експериментально визначено розподіл студентів за рівнями готовності на констатувальному етапі експерименту, а саме: кількість із високим рівнем готовності до реалізації інвестиційних проектів становила на початку експерименту у контрольної групи (КГ) 10,81 %, у експериментальної групи (ЕГ) - 12,58 %; середнім - 47,30 % (ЕГ) та 42,10 % (КГ) студентів; низьким - 40,13 % (ЕГ) та 44,40 % (КГ) відповідно.
Проаналізувавши стан готовності студентів до реалізації інвестиційних проектів на етапі констатувального експерименту, виявлено слабку розвиненість у майбутніх фахівців сфери туризму мотиваційних переконань, відсутність системних знань про зміст проектної діяльності, а також умінь і навичок проектувати.
Таким чином, створено підґрунтя для розробки відповідної експериментальної моделі підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів. Запропонована модель (рис. 1) відображає послідовність, зміст й організацію навчального процесу з метою поглибленого ознайомлення з науковими основами й технологією інвестування в туризмі, формування спеціальних практичних умінь інвестиційного проектування та професійних якостей особистості фахівця сфери туризму.
Модель підготовки студентів до реалізації інвестиційних проектів розроблено з урахуванням теоретико-методологічних положень щодо професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму (Л. Лук’янова, В. Обозний В. Федорченко та ін.), загальнотеоретичних аспектів проектування, зокрема у сфері інвестиційного менеджменту (І. Бланк, Т. Майорова, Л. Борщ, В. Галушко, Г. Підлісецький, А. Пересада, О. Погасій та ін.), результатів даних пілотажного експерименту.
Запропоновану авторську модель, що ґрунтується на особистісно-орієнтованому, діяльнішому, практико-орієнтованому підходах, принципах системності, суб’єктності, інтерактивності, спрямовано на формування компонентів і складових готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Розроблена модель складається із комплексу взаємопов’язаних структурних елементів, а саме: цілемотиваційного (забезпечення високого рівня підготовки майбутнього менеджера туризму до інвестиційної діяльності, усвідомлення студентом необхідності розробляти інвестиційну стратегію підприємства), змістовного (знання сучасних концепцій інвестиційного менеджменту, сутності, змісту, форм, методів та технологій діяльності менеджера туризму в інвестиційній сфері), операційно-діяльнісного (визначення інвестиційного туристичного потенціалу певного регіону, алгоритм бізнес-проектування, складання технічної документації щодо реалізації проектів тощо). Зазначена модель забезпечує професійну спрямованість та відповідні професійно особистісні якості, знання, уміння і навички, необхідні для успішного здійснення інвестиційної діяльності.
На основі моделювання професійного навчання майбутніх менеджерів туризму, визначення необхідних організаційно-педагогічних умов, розробки критеріально- рівневої характеристики готовності розроблено експериментальну технологію підготовки таких фахівців до реалізації інвестиційних проектів.