БЕЛЕНДИК ІННА ВАЛЕНТИНІВНА ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА АБОРТІВ У КОБИЛ, ВИКЛИКАНИХ ВІРУСОМ EHV–1

Краткое содержание

1. Проведення епізоотологічного обстеження поголів’я коней на території України. Нами в період 2007–2012 років було досліджено 809 сироваток крові із 15 областей України, що були відібрані від коней різної статі, вікових груп і форм господарювання, вакцинованих та не вакцинованих проти герпесвірусної інфекції коней 1 типу.

Для проведення диференційного аналізу причин спонтанних абортів, які реєструвались у господарствах, у другій половині вагітності було досліджено 182 сироватки крові. Для диференційної діагностики ГІК–1 від вірусного артеріїту коней (ВАК) нами були застосовані «Набір діагностиків ринопневмонії коней для реакції нейтралізації» та «Набір діагностиків вірусного артеріїту коней для реакції нейтралізації», що розроблені та впроваджені в лабораторії вірусології ІВМ НААН.
Аналіз результатів дослідів показав, що в досліджених сироватках крові специфічні титри антитіл до вірусного артеріїту коней не виявлено, але до ГІК–1 титри вищі за 5,0 log2 виявлено в 13,7 % від загальної кількості дослідженого матеріалу.
Отже, за аналізом отриманих результатів нами встановлено, що в досліджуваних господарствах причиною спонтанних абортів у кобил у другій половині вагітності був герпесвірус коней 1типу.
Нами було проведено епізоотологічне обстеження щодо персистенції збудника у поголів’ї коней на території України. Серед тварин, у яких було відібрано та досліджено сироватки крові у 2011 році, було не вакцинованих 67%, щеплених, але без точної дати вакцинації, – 17 %, вакцинованих – 16 %; у 2012 році було не вакцинованих – 59 %, щеплених, але без точної дати вакцинації, – 39 %, вакцинованих – 2 %.
Сироватки були дослідженні в реакції нейтралізації, яка рекомендована Міжнародним епізоотичним бюро, використовувалась культура клітин нирок кроля (RK–13) та референтний штам вірусу ГІК–1 – RacL11.
Аналіз результатів досліджень титрів специфічних антитіл серед невакцинованого поголів’я коней показав, що найбільша кількість тварин мали титри антитіл в межах від 2,0 log2 (або нижчі) до 4,0 log2 i склала 54,2 %, що засвідчує факт контакту організму тварин з вірусом, проте його кількість була замала, щоб викликати гостре захворювання, але достатньою для сероконверсії.
Кількість тварин, які мали титр специфічних антитіл в межах від 5,0 log2 до 6,0 log2 була 23,6 %. Їх значно менше, проте це засвідчує можливе вірусоносійство чи персистенцію герпесвірусу коней 1 типу в організмі й потребує додаткових досліджень через два тижні з метою виявлення зростання чи спадання величини титрів антитіл для того, щоб уточнити розвиток чи затухання герпесвірусної інфекції. Тварини, у яких виявлено титри антитіл в межах від 7,0 log2 до 8,0 log2 й вище – 8,7 %, проявляють сероконверсію, що свідчить про ослаблення організму й розвиток інфекційного процесу в нещеплених коней. За несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища та через стресові стани в таких тварин буде ослаблений імунний захист, що сприятиме розвитку захворювання (рис. 1).