ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кримінально-правова протидія злочинності здійснюється за допомогою реалізації кримінальних покарань, перелік яких істотно змінився в останні роки. У Кримінальному кодексі України (далі – КК) з’явилися нові види покарань, серед яких – і довічне позбавлення волі.

Хоча в КК довічне позбавлення волі передбачено низкою положень, таку регламентацію не можна вважати досконалою. Проблема правового регулювання застосування довічного позбавлення волі в повному обсязі у вітчизняній кримінально-правовій літературі ще не підлягала комплексному дослідженню. Довічному позбавленню волі в науковому плані присвячена незначна кількість робіт. Разом з тим, відсутні монографічні дослідження комплексу питань призначення та застосування довічного позбавлення волі в кримінально-правовому і кримінально-виконавчому аспектах. Залишаються спірними і вимагають подальшої теоретичної розробки такі проблеми, як юридична природа довічного позбавлення волі, його основні характеристики, зміст кари та механізму правового регулювання. Сучасна юридична наука постала перед необхідністю теоретичного аналізу проблем, які виникли в практиці застосування довічного позбавлення волі і потребують науково- обґрунтованого розв’язання.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена тим, що проблема довічного позбавлення волі є однією з найменш розроблених в сучасній юриспруденції. Тому теоретична і практична значимість багатоаспектного дослідження довічного позбавлення волі зумовили вибір теми і коло питань дисертаційного дослідження.

Протягом існування України як незалежної держави лише окремі аспекти такого виду покарання як довічне позбавлення волі були предметом досліджень та дискусій, які проводили В.І.Анісімов, Ю.В.Баулін, О.В.Беца, М.Г.Вербенський, С.П.Головатий, І.М.Даньшин, О.Ф.Кістяківський, М.Й.Коржанський, В.В.Костицький, А.М.Литвиненко, В.А.Льовочкін, П.П.Михайленко, М.І.Мельник, М.І.Панов, В.І.Панфілов, С.М.Скоков, В.В.Сташис, А.Х.Степанюк, В.Я.Тацій, В.М.Трубніков, О.І.Фролов, В.І.Шакун, О.Т.Шевченко, В.О.Шевчук.

З огляду на міжнародний характер проблем довічного позбавлення волі та смертної кари, автором були досліджені праці зарубіжних вчених, які працювали над їх розв’язанням, зокрема таких як Г.З.Анашкін, Ю.М.Антонян, Ю.В.Голік, Е.А.Гришко, С.І.Дементьєв, І.І.Карпець, В.Є.Квашис, С.Г.Келіна, Н.Ф.Кузнєцова, С.І.Кузьмін, С.В.Максимов, Г.Л.Мінаков, О.С.Михлин, А.С.Никифоров, П.Г.Пономарьов, В.І.Селіверстов, Н.С.Таганцев, Г.Ф.Хохряков, З.М.Черниловський, О.Ф.Шишов, І.В.Шмаров, а також міжнародні акти та інші документи з предмету дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національної академії внутрішніх справ України 29 січня 2001р. (протокол № 1) та базується на вимогах Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. Дослідження передбачене Планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2004 р. (п. 107), схваленим Вченою радою НАВСУ 30 грудня 2003 р. та виконане відповідно до планової тематики науково-дослідної роботи на кафедрі теорії кримінального права Національної академії внутрішніх справ України.