ФЕДОРЧАК ІГОР ВІКТОРОВИЧ ПРОТИДІЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ДЕЛІКТАМ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ФЕДОРЧАК ІГОР ВІКТОРОВИЧ ПРОТИДІЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ДЕЛІКТАМ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Альтернативное Название: ФЕДОРЧАК ИГОРЬ ВИКТОРОВИЧ ПРОТИВДЕЙСТВИЕ АДМИНИСТРАТИВНЫМ ДЕЛИКТАМ В СФЕРЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ ПРАВООТНОШЕНИЙ FEDORCHAK IHOR VIKTOROVYCH AGAINST ADMINISTRATIVE CRIMES IN THE FIELD OF LAND LAW RELATIONS
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, розкривається зміст і стан наукового опрацювання проблеми, її значущість, визначаються мета, основні задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна, практичне і теоретичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів виконаної роботи, а також щодо кількості публікацій.
Розділ 1 “Адміністративно-правова природа земельних правовідносин” складається з двох підрозділів, у яких аналізуються наукові підходи до поняття та змісту земельних правовідносин, а також розглядається нормативно-правове регулювання земельних відносин.
У підрозділі 1.1 “Поняття та зміст земельних правовідносин” визначається сутність земельних правовідносин як об’єкта адміністративно-правової охорони.
На основі аналізу нормативно-правових актів і юридичної літератури робиться висновок, що земельні правовідносини є видом суспільних відносин, які складаються з таких елементів: об’єкт, суб’єкти, зміст і юридичні факти, які є підставою їх виникнення, зміни і припинення. При цьому, проаналізувавши запропоновані в науковій літературі визначення землі, зроблено висновок, що необхідно здійснити таку їх класифікацію: 1) визначення, що ґрунтуються на юридичному значенні землі; 2) визначення щодо розкриття переважно фізичних ознак землі в природі, економіці, суспільстві; 3) визначення, що розкривають правове значення землі через характеристику її функціонального призначення; 4) визначення як об’єкт права власності Українського народу; 5) заперечення визначення поняття “земля” та запропонування його заміни на дефініцію “землі”. Враховуючи цю класифікацію, сформульовано визначення землі, яке пропонується закріпити в ст. 1 ЗК України.
На основі детального аналізу основних елементів земельних правовідносин сформульовано їх авторське визначення, яке відображає всю різноманітність суспільних відносин, що виникають з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Підрозділ 1.2 “Нормативно-правове регулювання земельних відносин” присвячений аналізу нормативно-правової бази у сфері земельних відносин. Зазначається, що складну ситуацію, що склалася у сфері земельних правовідносин, слід розв’язати шляхом: 1) удосконалення системи управління земельними ресурсами; 2) завершення формування необхідної нормативно-правової бази у сфері земельних правовідносин; 3) створення єдиної автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру; 4) здійснення необхідних заходів із розмежування земель державної та комунальної власності, проведення інвентаризації земель і демаркації державного кордону; 5) здійснення заходів щодо вдосконалення організаційного забезпечення раціонального використання та охорони земель; 6) розробки систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації; 7) забезпечення припинення деградації ґрунтів на найбільш ерозійно небезпечних територіях; 8) вироблення єдиної державної політики щодо здійснення контролю відтворення та охорони родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів; 9) розробки та впровадження економічних механізмів землеволодіння та землекористування; 10) створення передумов для раціонального землекористування, забезпечення продовольчої безпеки та економічної стабільності держави; 11) наукового забезпечення заходів щодо формування ринку землі, механізмів його регулювання та ефективного обігу земель сільськогосподарського призначення.
Розділ 2 “Адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин” складається з трьох підрозділів, у яких розкривається механізм адміністративної відповідальності у сфері земельних правовідносин.
У підрозділі 2.1 “Загальна характеристика адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин” підкреслено, що адміністративним деліктам у сфері земельних правовідносин притаманна така ознака як суспільна небезпечність, але від злочинів вони відрізняються меншим ступенем суспільної небезпеки. Тому вчинення винною особою адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин призводить до настання тих суспільно небезпечних наслідків, за результатами яких вона притягається до адміністративної відповідальності.
На підставі аналізу юридичної літератури та чинного законодавства запропоновано ст. 141 “Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів” та ст. 142 “Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів”, що знаходяться в главі 10 “Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку” КУпАП віднести до адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин, адже їх об’єктом є охоронювані суспільні відносини у сфері використання земель автомобільного транспорту, які прилягають до автомобільних шляхів чи смуги відводу автомобільних шляхів.
У підрозділі 2.2 “Об’єктивні ознаки адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин” на основі аналізу наявних в науковій літературі підходів обґрунтовано об’єктивні юридичні підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення делікту в сфері земельних правовідносин.
Проаналізовано загальний, родовий, основний безпосередній та додатковий (обов’язковий та факультативний) об’єкти адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин, а також предмет такого делікту. Зроблено висновок, що предметом адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин є: земельні ресурси (ст.ст. 52, 53, 53-3, 53-4, 54, 141 КУпАП); земельна ділянка (ст.ст. 53-1, 55, 142 КУпАП); документація із землеустрою (ст. 53-5 КУпАП); відомості, які можуть бути внесені до Державного земельного кадастру (53-6 КУпАП).
За результатами розгляду об’єктивної сторони конкретних адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин запропоновано ст. 52 КУпАП викласти в такій редакції: назва – “Псування сільськогосподарських та інших категорій земель”, а диспозицію цієї статті сформулювати так: “Псування сільськогосподарських та інших категорій земель, шляхом їх забруднення шкідливими фізичними, хімічними, біологічними речовинами чи іншим способом – тягне за собою…”.
У результаті аналізу об’єктивної сторони адміністративного делікту, передбаченого ст. 53-2 КУпАП, запропоновано диспозицію цієї статті викласти у такій редакції: “Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру – тягне за собою…”.
При дослідженні об’єктивної сторони адміністративного делікту, передбаченого ст. 53-4 КУпАП, запропоновано викласти назву цієї статті в такій редакції: “Незаконне заволодіння ґрунтом”, а диспозицію: “Незаконне заволодіння на земельній ділянці ґрунтом глибиною до 20 см – тягне за собою…”. При цьому, запропоновано внести відповідні зміни до чинного КК України, з метою уніфікації, шляхом зміни назви ст. 239-1 КК України, наступним чином: “Незаконне заволодіння ґрунтом”, а диспозицію статті викласти у такій редакції: “Незаконне заволодіння на земельній ділянці ґрунтом на глибину від 20 см – карається…”.
За підсумками розгляду об’єктивної сторони адміністративного делікту, передбаченого ст. 63 КУпАП, запропоновано сформулювати назву цієї статті наступним чином: “Незаконне використання земель лісогосподарського призначення, які перебувають у державній власності”, а диспозицію статті викласти у такій редакції: “Використання земель лісогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, без дозволу, виданого в установленому законом порядку, – тягне за собою…”.
Підрозділ 2.3 “Суб’єктивні ознаки складу адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин” присвячений характеристиці суб’єктивних юридичних підстав притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення такого делікту. В межах розгляду суб’єкта адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин проаналізовано його загальні та спеціальні ознаки. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що юридична особа повинна бути визнана в законі про адміністративну відповідальність суб’єктом адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин, передбачених ст. ст. 52, 53-1, 53-3, 53-4, 54–56, 63, 141, 142 КУпАП.
Розглядаючи суб’єктивну сторону адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин, зосереджено увагу на аналізі основних і факультативних ознак. При цьому, на основі проведеного дослідження зроблено висновок, що адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин за таким критерієм як форма вини можна класифікувати наступним чином: 1) адміністративні делікти, що вчиняються з умисною формою вини (ст.ст. 53, 53-1, 53-2, 53-3, 53-4, 53-5, 54, 63 КУпАП); 2) адміністративні делікти, що вчиняються як з умисною формою вини, так і з необережною (ст.ст. 52, 53-6, 55, 56, 141, 142 КУпАП).
Розділ 3 “Особливості протидії адміністративним деліктам у сфері земельних правовідносин” складається з трьох підрозділів, у яких визначаються основні напрями вдосконалення законодавства щодо протидії адміністративним деліктам у сфері земельних правовідносин.
У підрозділі 3.1 “Поняття та ознаки адміністративної відповідальності за делікти у сфері земельних правовідносин” на основі аналізу наявних у науковій літературі визначень адміністративної відповідальності формулюється авторське визначення адміністративної відповідальності у сфері земельних правовідносин, а також виокремлюються її ознаки.
Автором запропоновано внести зміни до чинного адміністративно-деліктного законодавства щодо визначення мінімального віку, з якого може наставати адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного делікту. На прикладі закону про кримінальну відповідальність доведено доцільність закріпити правову норму, що адміністративній відповідальності підлягають особи у віці з 16 років, а за окремі адміністративні делікти – з 14 років. До адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин, за які можна було б притягати до відповідальності з 14 років, пропонується віднести самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1 КУпАП), а також незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 53-4 КУпАП).
Підрозділ 3.2 “Провадження у справах про адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин” присвячений аналізу провадження у справах про адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин. На основі напрацювань вітчизняних учених у доктрині адміністративного права, а також практики роботи посадових осіб Державної екологічної інспекції України, Державної інспекції сільського господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України класифіковано провадження у справах про адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин на чотири стадії.
Встановлено, що велика кількість органів, уповноважених складати протокол про адміністративний делікт у сфері земельних правовідносин, не захищає в повній мірі права землевласників і землекористувачів. Тому запропоновано внести зміни до чинного адміністративно-деліктного законодавства з метою надання права тільки державним інспекторам сільського господарства складати протоколи про адміністративні делікти, передбачені ст.ст. 52, 53, 53-1–53-4, 54–56, 63, 141, 142 КУпАП, а право на складання таких протоколів щодо адміністративних деліктів, передбачених ст.ст. 53-5, 53-6 КУпАП, надати органам внутрішніх справ.
Вказано на доцільність внесення змін до чинного КУпАП з метою надання права державним інспекторам сільського господарства розглядати справи про адміністративні делікти, передбачені ст. ст. 52–53-4, 55, 56, 63, 141, 142 КУпАП. Крім того, зазначено, що районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями) для ефективного захисту прав власників і користувачів земельних ділянок, а також недопущення впливу посадових осіб центральних органів виконавчої влади, які реалізують державну політику в сфері охорони земельних ресурсів, на процес прийняття рішень по справі, повинні розглядатися справи про адміністративні делікти, передбачені ст.ст. 53-5, 53-6 КУпАП.
У підрозділі 3.3 “Попередження адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин” зазначається, що невід’ємною складовою дослідження адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин як явища системного характеру в контексті вирішення завдань підвищення ефективності механізмів запобігання, протидії їх проявам має бути визначення, аналіз факторів, що їх детермінують. При цьому, слід ураховувати, що на загальному (суспільному) рівні чинники вчинення адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин пов’язані із внутрішніми системними процесами життєдіяльності соціуму.
Визначаються конкретні детермінанти адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин, за результатами аналізу яких зроблено висновок, що з метою усунення їх впливу доцільним вбачається: 1) прийняття правових норм щодо співробітництва органів Державної інспекції сільського господарства з органами Державної екологічної інспекції України, а також підвищення рівня їх фахової підготовки; 2) удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо надання у власність або у користування земельних ділянок державної та комунальної форми власності; 3) прийняття Закону про ринок земель; 4) внесення змін до Закону про адміністративну відповідальність з метою визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту в сфері земельних правовідносин; 5) підвищення ефективності системи органів державного управління та контролю за земельними ресурсами щодо виявлення земельних правопорушень; 6) підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів Державної інспекції сільського господарства та органів Державної екологічної інспекції України щодо протидії адміністративним деліктам у сфері земельних правовідносин; 7) розробка та втілення в практику комплексу заходів щодо протидії корупції серед працівників Державної інспекції сільського господарства, працівників Державної екологічної інспекції України тощо.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины