КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ СТОСОВНО РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається гостротою проблеми забезпечення громадської безпеки, існування всього суспільства в умовах розширення сфери використання радіоактивних матеріалів. Радіоактивні матеріали застосовуються в багатьох галузях суспільного життя: промисловому виробництві, медицині, сільському господарстві, наукових дослідженнях тощо. Лише в Київській області майже п’ять тисяч організацій використовують радіоактивні матеріали для виробничих і медичних потреб.

Застосування радіаційних технологій, крім беззаперечних позитивних результатів (забезпечення потреб в електроенергії, підвищенні врожаїв, лікуванні тяжких хвороб тощо), пов’язано також з імовірністю спричинення шкоди. Про розміри такої шкоди свідчать наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Щоб запобігти негативним наслідкам використання радіоактивних матеріалів й унеможливити їх настання, створено систему соціально-економічних, організаційних, технічних і правових заходів. Серед останніх – норми чинного Кримінального кодексу України (далі – КК) про відповідальність за суспільно небезпечні діяння стосовно радіоактивних матеріалів. Переважна більшість зазначених норм (статті 261–267 КК) передбачають відповідальність за злочини, у справах про які досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ згідно з ч. 2 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК).

Не викликає сумнівів необхідність наукового аналізу складів відповідних діянь, визначення суспільно-правових чинників встановлення кримінально-правової відповідальності за їх вчинення, а також висвітлення питань щодо їх запобігання. Наразі до сьогодні немає самостійних наукових праць, спеціально присвячених характеристиці сукупності складів злочинів, пов’язаних з незаконними діями стосовно радіоактивних матеріалів. Окремі питання кримінальної відповідальності за порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами розглядалися лише в коментарях КК України та у відповідних розділах і параграфах підручників з кримінального права України.
У зазначених працях міститься значна кількість безперечно корисних теоретичних положень і практичних висновків. Однак загалом вони мають фрагментарний і до певної міри дискусійний характер.

Викладене зумовлює актуальність наукового осмислення і детального теоретичного дослідження норм про відповідальність за суспільно небезпечні діяння стосовно радіоактивних матеріалів в їх єдності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту проблем боротьби зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ України, відповідає положенням Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки (п. 96), затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/ 2000.