Коритін Денис Сергійович Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств



Название:
Коритін Денис Сергійович Правове регулювання господарської діяльності малих та середніх підприємств
Альтернативное Название: Корытин Денис Сергеевич Правовое регулирование хозяйственной деятельности малых и средних предприятий Koritin Denis Sergeevich Legal regulation of economic activity of small and medium enterprises
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовується актуальність проведеного дослідження, стан його наукової розробленості, предмет, об’єкт, мета та завдання; викладені методологічна та теоретична основи роботи, положення, що характеризують її наукову новизну; розкривається теоретичне та практичне значення роботи.
Розділ 1. «Малі та середні підприємства як форма
господарювання» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Малі та середні підприємства як правова категорія господарсько-правового регулювання економіки України» запропоновано авторське визначення МСП як правової категорії, що передбачена законодавством, обирається власником/засновником певної організаційно - правової форми юридичної особи на підставі таких виключних критеріїв як визначена кількість осіб та річний дохід з метою врегулювання спрощених відносин між юридичною особою та державою, обмеження впливу держави на суб’єкти господарювання в окремих організаційно-правових відносинах.
Автором акцентується увага на тому, що форма малих і середніх підприємств не може бути застосована для організації діяльності державних підприємств і підприємств, заснованих на комунальній власності, оскільки вона не відповідає ознакам державних підприємств.
Визначено, що значні відмінності в обсягах реалізованої продукції, кількості підприємств і найманих працівників підтверджують важливе місце юридичних осіб, які функціонують як малі й середні підприємства та мають переваги перед фізичними особами-підприємцями (далі - ФОП).
У підрозділі 1.2. «Господарсько-правові форми державної політики у сфері регулювання діяльності МСП» сформульовані форми державної політики у сфері регулювання діяльності МСП, які повинні відображатися в нормативно-правових актах. До них відносяться: фінансова, інформаційна, консультаційна підтримка, а також МСП у сфері інновацій, науки та промислового виробництва, суб’єктів МСП, що провадять експортну діяльність, інфраструктурна, підготовка людського капіталу для МСП і які повинні відображатися в нормативно-правових актах.
Завдання державної політики у сфері ефективної підтримки МСП на регіональному рівні, які будуть взаємопов’язаними й узгодженими із загальнодержавними завданнями й програмними документами, слід сформулювати за такими напрямами: 1) напрям підтримки діяльності МСП; 2) обрання засобів матеріально-фінансової підтримки діяльності МСП; 3) обрання засобів інформаційно-консультаційної підтримки діяльності МСП та забезпечення формування інформаційно-консультаційної мережі для підтримки діяльності МСП.
Розділ 2. «Реалізація окремих господарсько-правових засобів забезпечення діяльності МСП» складається з двох підрозділів.
Підрозділ 2.1. «Окремі господарсько-правові засоби сприяння розвитку і підтримки діяльності МСП» присвячено аналізу господарсько- правових засобів розвитку і підтримки МСП. Для встановлення чіткого співвідношення термінів «напрями» і «форми державної підтримки (види підтримки)» необхідно формувати напрями, які за своїм наповненням тотожні певним видам економічної діяльності. Такими напрямами повинні вважатися: забезпечення фінансово-кредитної підтримки, спрощення
податково-облікової політики щодо малих і середніх підприємств і сприяння їх діяльності; створення умов для спрощеного доступу малих і середніх підприємств до виконання державних програм соціально - економічного розвитку, до участі у державно-приватному партнерстві, надання послуг за бюджетні кошти всіх рівнів; сприяння інституційно- функціональному розвитку інфраструктури підтримки МСП; децентралізація владних повноважень та інші. Ці напрями повинні реалізовуватися у певних формах державної підтримки, які включають сукупність господарсько-правових засобів, інструментів, а саме: фінансова, інформаційна, консультаційна підтримка; підтримка у сфері інновацій, науки і промислового виробництва; підтримка суб’єктів МСП, що проводять експортну діяльність; підтримка у сфері підготовки,
перепідготовки і підвищення класифікації управлінських кадрів і кадрів ведення бізнесу; інфраструктурна підтримка.
У підрозділі 2.2. «Правове забезпечення фінансової підтримки діяльності МСП» проаналізовано мінімальний перелік фінансових інструментів, який підтверджено практикою надання фінансових послуг і який обов’язково повинен реалізуватися на державному та усіх регіональних рівнях: мікрокредити для МСП на цілі розвитку їх
господарської діяльності; кредити для інвестування в основні засоби; кредити на поповнення обігових коштів
Акцентовано увагу, що іноземна підтримка здійснюється за рахунок організацій ЄС і окремих європейських держав і державних організацій. Обмеженість коштів українських організацій не дає можливості
компенсувати фінансові потреби МСП. При відсутності постійно діючої державної організації з фінансового забезпечення підтримки МСП кожна іноземна організація створює власну окрему сукупність представництв. Додатковий доступ до фінансово-кредитної підтримки може забезпечити створення представництв іноземних організацій в регіонах та регіональних консалтингових структур державними органами задля охоплення максимальної кількості МСП для одержання фінансово-кредитної
допомоги.
Розділ 3. «Формування засад підтримки господарського та інноваційного розвитку МСП в Україні з використанням системно- правової підтримки МСП в ЄС» складається з трьох підрозділів.
Підрозділ 3.1. «Наднаціональна правова підтримка МСП в ЄС як концептуальний напрям для законодавства України». Акцентовано увагу на тому, що одночасна дія фінансових інструментів ЄС, законодавчої політики щодо діяльності МСП в ЄС, врахування інтересів і можливостей МСП при побудові конкурентної політики є основою для системного впливу органів підтримки на наднаціональну політику розвитку МСП в Європі. Узгодження таких фундаментальних принципів і напрямів у політиці ЄС щодо діяльності МСП із національним правовим регулюванням держав ЄС щодо МСП й віднайдення єдиних інструментів щодо МСП, які не розпорошують надбання політики ЄС та держав ЄС, дозволяє досягти синергетичного ефекту в регулюванні діяльності МСП.
Підрозділ 3.2. «Використання досвіду окремих держав ЄС для визначення правових засад підтримки МСП в Україні». Автором було встановлені основні положеннями, на яких ґрунтується господарсько- правова політика ЄС щодо суб’єктів малого підприємництва, а саме: а) заходи у структурно-галузевій політиці передбачають створення сприятливого бізнес-середовища, сприяння розвитку підприємництва шляхом запровадження плану дій для ЄС, підтримки підприємницької освіти й залучення громадян ЄС до підприємництва; б) рішення у зовнішньоекономічній політиці органів ЄС спрямовані на покращення доступу до нових ринків й інтернаціоналізацію діяльності МСП, підвищення конкурентоспроможності МСП; в) інвестиційна політика передбачає спрощення доступу до фінансування, надання фінансової підтримки для підприємців-початківців, доступ до проєктів і фінансування ЄС, які не сприймаються порушенням конкретної політики з боку МСП; г) антимонопольно-конкурентна політика провадиться шляхом компенсаційної підтримки конкурентоздатності й інноваційного розвитку МСП, фактично завдяки чому економіко-правове становище МСП піднімається до рівня інших суб’єктів господарювання в ЄС; д) в рамках інституційної політики у сфері підприємництва й підтримки МСП в ЄС здійснюється стимулювання зайнятості населення в МСП, що забезпечує зростання економік держав ЄС.
Підрозділ 3.3. «Проблеми підтримки МСП щодо науково-технічної діяльності в Україні». Автором досліджено, що основними правовими ознаками стартап-підприємств як інноваційного суб’єкта є: а) новостворене підприємство, учасниками якого є науковці, наукові установи, заклади вищої освіти із вкладами у вигляді прав інтелектуальної власності або інновацій; б) додатковий капітал залучається від третіх осіб, які заінтересовані в діяльності стартап-підприємств; в) стартап-проєкт може скласти частину діяльності стартап-підприємства, яке буде реалізовувати стартап-проєкти і одночасно займатися іншими видами діяльності; г) система управління стартапом може мінятися з причини зміни засновників, учасників проєкту, що призводить до зміни органів управління цього підприємства та інноваційного проєкту, а це несе ризики для існування стартапу; д) інновація, яка визначає стартап-компанію, несе певні ризики залежно від досконалості проєкту та його правового оформлення. Перераховані показники необхідні для визначення ступеня підтримки стартапів і відображення цього в законодавстві.
ВИСНОВКИ
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та представлено вирішення наукового завдання, що полягає в отриманні нових результатів у вигляді наукових висновків щодо господарської діяльності малих і середніх підприємств, з’ясуванні як засобів їх підтримки, так і особливостей господарсько-правового регулювання їх діяльності, розробленні пропозицій щодо удосконалення національного законодавства в цій сфері. Основні теоретичні та практичні результати дають змогу сформулювати певні висновки та пропозиції.
1. МСП - правова категорія, що передбачена законодавством, обирається власником/засновником певної організаційно-правової форми юридичної особи на підставі таких виключних критеріїв як визначена кількість осіб та річний дохід з метою врегулювання спрощених відносин між юридичною особою та державою, обмеження впливу держави на суб’єкти господарювання в окремих організаційно-правових відносинах.
2. Форма малих і середніх підприємств не може бути застосована для організації діяльності державних підприємств і підприємств, заснованих на комунальній власності, оскільки вона не відповідає ознакам державних підприємств, а саме: 1) звільнення казенних підприємств від податків, тоді як у Податковому кодексі України для МСП не передбачено несплату податку на прибуток; 2) утворення державних підприємств здійснюється для задоволення суспільних і державних потреб, а МСП - зазвичай для приватних інтересів; 3) цілі функціонування державних підприємств відповідають соціально-економічній політиці держави й компетенції державного підприємства, тоді як цілі функціонування МСП мають риси загальної правоздатності, іноді можуть відповідати опосередковано соціальним інтересам.
3. Ознаками МСП є: 1) забезпечення спрощеного ведення господарської діяльності при виконанні зобов’язань щодо звітності МСП; 2) можливість використовувати критерії малих і середніх підприємств суб’єктами господарювання будь-якої організаційно-правової формі; 3) наявність адміністративної структури малих і середніх підприємств як підприємства відповідно до Господарського кодексу України, що дозволяє встановити майнову основу господарювання МСП, на підставі цього визначити організаційно-правову форму МСП, яка відрізняється своєю структурою за кожним видом; 4) незначні показники за кількістю працюючих й обсягом обігу товарів; обмеженість серед працівників малих і середніх підприємств необхідних кваліфікаційних кадрів для належного забезпечення господарської діяльності; 5) серед всіх засобів підтримки первинне місце займає бюджетна підтримка малих і середніх підприємств шляхом надання коштів із відповідних бюджетів; 6) існуюче регулювання внутрішньогосподарських відносини, які реалізуються в малих і середніх підприємствах, дозволяє оптимізувати систему цих відносин і систему органів управління за рахунок самостійного вибору спрощеної моделі організації управління; 7) форма малих і середніх підприємств є універсальною формою діяльності суб’єктів господарювання, яка найбільше відповідає узгодженню приватних інтересів засновників підприємств і публічних інтересів держави, яка реалізує економічну політику в інтересах населення України.
4. Системність законодавчого регулювання підтримки МСП в ЄС передбачає реалізацію усього комплексу необхідних для розвитку МСП дій в напрямах фінансової, інформаційної, консультативної політик, підтримки розвитку науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи в МСП, підготовки кадрів й розвитку інфраструктури.
5. Організація правового регулювання підприємницької діяльності для суб’єктів господарювання у формі малих і середніх підприємств або фізичних осіб-підприємців свідчить про економічні й правові переваги підприємств у порівнянні з фізичними особами-підприємцями. Обсяги продукції підприємств постійно зростають у порівнянні з фізичними особами-підприємцями, як і переважає зростання у підприємств у порівнянні з фізичними особами-підприємцями кількості найманих працівників. Дослідження дозволяє відмітити, що 1) при значній кількості фізичних осіб - суб’єктів малого й мікропідприємництва їх роль зводиться виключно до забезпечення ними робочими місцями надлишків робочої сили; 2) значні відмінності за обсягами реалізованої продукції, за кількістю підприємств та найманих працівників підтверджують важливість юридичних осіб, які функціонують як малі й середні підприємства; 3) розглядати ФОП та інших юридичних осіб у формі малих і середніх підприємств як рівних і, відповідно, висувати в рамках державної політики до всіх них однакові вимоги недоцільно.
6. Для встановлення чіткого співвідношення термінів «напрями» і «форми державної підтримки (види підтримки)» необхідно формувати напрями, які за своїм наповненням тотожні певним видам економічної діяльності. Тому, на наш погляд, такими напрямами повинні вважатися: забезпечення фінансово-кредитної підтримки, спрощення податково- облікової політики щодо малих і середніх підприємств і сприяння їх діяльності; створення умов для спрощеного доступу малих і середніх підприємств до виконання державних програм соціально-економічного розвитку, до участі у державно-приватному партнерстві, надання послуг за бюджетні кошти всіх рівнів; сприяння інституційно-функціональному розвитку інфраструктури підтримки МСП, у тому числі агенцій регіонального розвитку, підтримці експортної діяльності; децентралізація владних повноважень, максимальне делегування повноважень із видачі документів дозвільного характеру, ліцензій і перенесення надання інших адміністративних послуг із центрального рівня на місцевий; удосконалення законодавства щодо скорочення і зменшення кількості обов’язкових адміністративних вимог для МСП, спрощення процедур припинення їх діяльності, введення можливості повторно реєструватися та займатися підприємницькою діяльністю після визнання банкрутом (спрощення припинення підприємницької діяльності, до яких необхідно відносити і надання консультативної підтримки в цій сфері, у тому числі реалізацію спрощеної процедури банкрутства, надання «другого шансу»); здійснення моніторингу прийнятих нормативно-правових актів щодо підтримки МСП; формування людського капіталу у МСП, належна підготовка й перепідготовка, підвищення кваліфікації; заохочення МСП до інноваційної діяльності, проведення дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, до участі в трансфері знань і технологій.
Ці напрями повинні реалізовуватися у певних формах державної підтримки, які включають сукупність господарсько-правових засобів, інструментів, що є схожими за своїм характером надання або сферою застосування чи видом діяльності, а саме: фінансова; інформаційна; консультаційна підтримка; підтримка у сфері інновацій, науки і промислового виробництва; підтримка суб’єктів МСП, що проводять експортну діяльність; підтримка у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення класифікації управлінських кадрів і кадрів ведення бізнесу; інфраструктура підтримка.
У сучасних умовах розвитку економіки й законодавства України необхідно законодавчо закріпити наступний мінімальний перелік фінансових інструментів, який підтверджено практикою надання фінансових послуг і який обов’язково повинен реалізуватися на державному й усіх регіональних рівнях: а) мікрокредити для МСП на цілі розвитку їх господарської діяльності; б) кредити для інвестування в основні засоби; в) кредити на поповнення обігових коштів. Відповідний перелік необхідно закріпити в документах НБУ й передбачити зменшені вимоги до резервування по активних операціях для фінансових установ.
Необхідно закріпити в законодавстві наступний перелік нефінансових інструментів, які застосовуються місцевими органами влади підтримки МСП за напрямами, передбаченими стратегіями територіальних громад: а) придбання сільськогосподарської техніки, інших основних засобів комунальними підприємствами в лізинг для ведення діяльності за стратегічними напрямами; б) започаткування державно-приватного партнерства за стратегічними напрямами й фінансування частини територіальною громадою.
7. Для формування належної інституційно-функціональної, інфраструктурної системи підтримки діяльності малих і середніх підприємств необхідно: 1)визначити суб’єктів та об’єкти інфраструктури підтримки малих і середніх підприємств; 2) окреслити законодавчо систему й компетенцію суб’єктів інфраструктури й компетенцію відповідних органів державної влади й місцевого самоврядування, які відповідальні за підтримку діяльності МСП; 3) визначити в державних і регіональних стратегіях і нормативно-правових актах як пріоритетний напрямок на середньостроковий період планування розвитку економіки забезпечення доступності певних форм взаємодії з МСП.
8. До компетенції органів місцевої влади слід віднести й передбачити в законодавстві обов’язкове формування регіональної інфраструктурної підтримки МСП та її елементів наступним чином: 1) створити регіональні мережі установ трансферу технологій шляхом об’єднання в регіональну мережу інноваційних суб’єктів (суб’єктів інфраструктури): наукові, технологічні парки, підрозділи закладів вищої освіти, наукових установ, інші інноваційні структури; 2) створити офіси підтримки інноваційного підприємництва й МСП із метою доступу до фондів ЄС, європейських програм, форм державної й регіональної підтримки МСП; 3) створити веб¬сайт офісу підтримки інноваційного підприємництва й МСП. Такий інформресурс повинен виконувати консультативні функції, бути доступним, представницьким, інформативним й задовольняти сучасні вимоги підприємців; 4) створити громадські ради з проблем організації інноваційного розвитку при міському голові; 5) як фінансові інструменти застосувати безповоротну фінансову допомогу МСП, грантову допомогу (безповоротна фінансова допомога) за рахунок бюджетів міст та іноземної фінансової підтримки; 6) залучити органи місцевої влади до процесу підготовки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, напрямів наукового розвитку науки і техніки, прогнозування й розроблення програм економічного й соціального розвитку з обов’язковим відображенням відповідних витрат у місцевих бюджетах.
9. Необхідно прийняти Закон України «Про порядок організації іноземної підтримки підприємців, у тому числі МСП й інноваційного підприємництва», де передбачити фінансування регіональних пріоритетних напрямків діяльності МСП та інших суб’єктів господарювання.
10. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» необхідно передбачити: обов’язкове надання МСП на підставі відповідних регіональних програм по окремих пріоритетних напрямах економіки й господарської діяльності безповоротної фінансової державної допомоги як певного програмного фінансування; необхідність на регіональному рівні передбачити застосування всіх видів фінансової державної допомоги МСП і сучасних фінансових інструментів ЄС за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності.
11. Проблемою правової класифікації стартапів є необхідність використання несформованих як правові норми економічних критеріїв, які відповідають певним етапам інноваційного процесу.
Основними правовими ознаками стартап-підприємств є: при створенні інноваційного стартапу та у його подальшій діяльності у більшості випадків беруть участь молоді науковці, зокрема, студенти/аспіранти (генератори стартапів), а в «академічному» товаристві з обмеженою відповідальністю - державні наукові установи й заклади вищої освіти; стартап-підприємство засновує свою діяльність в більшості випадках на інноваціях. Даний інноваційний суб’єкт не заборонено створювати у всіх сферах економічної діяльності); засновники стартап-підприємств в Україні, як правило, не мають власного початкового капіталу, останній формується переважно інвесторами у вигляді вкладень у даний проєкт (інвестицій). Проте при заснуванні академічних товариств з обмеженою відповідальністю відповідно до ст. 60 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» ці товариства можуть функціонувати як стартапи з вкладами у вигляді майнових прав інтелектуальної власності; система управління стартапом змінюється з причини зміни засновників, учасників проєкту, що призводить до зміни органів управління цього підприємства й інноваційного проєкту, що несе ризики для існування стартапу; інновація, яка визначає стартап-підприємство, несе певні ризики залежно від досконалості проєкту та його правового оформлення; перераховані показники необхідні для визначення ступеня підтримки інноваційних стартапів і відображення цього в законодавстві.
12. Завданнями державної господарсько-правової політики є внесення змін до законодавства МСП щодо зменшення фінансового й операційного навантаження на новостворені малі й середні підприємства: 1) створення умов стартової підтримки МСП (на розрахунковий період формування цілісного комплексу МСП та його господарсько-виробничих зв’язків) за рахунок податкових канікул; 2) створення системи оподаткування, за якої МСП було б не вигідно здійснювати мінімізацію податків й ухилятися від їх сплати, що призведе і до зменшення витрат на адміністрування податків із боку держави; 3) зменшення рівня податкового навантаження має компенсаційний характер, оскільки обмеженість професійності й кількості працівників МСП не дозволяє отримувати надприбутки.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины