Маляр Олена Іванівна ДОВІЛЬНІСТЬ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ЧИННИКИ ЇЇ РОЗВИТКУ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації та впровадження отриманих результатів дослідження, подано дані про структуру роботи.
У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку довільності емоційної регуляції дітей молодшого шкільного віку» – проаналізовано зарубіжні та вітчизняні психологічні підходи до проблеми розвитку довільності емоційної регуляції, визначення чинників її формування, розкрито особливості довільності емоційної регуляції молодших школярів.
Серед російських та українських вчених довільність емоційної регуляції розглядається як внутрішня регуляційна діяльність особистості, що забезпечує контроль поведінки. Л. С. Виготський стверджував, що у дитини формується здатність диференціювати свої емоції за допомогою мови і вони стають важливим регулятором поведінки. Завдяки розпізнаванню й аналізу своїх емоційних властивостей і способів реагування розвивається самосвідомість та самоуправління поведінкою. Т. С. Кириленко визначає емоції як внутрішній механізм регуляції діяльності, який виражає відношення між мотивами, потребами й успіхом, що забезпечує ефективність діяльності суб’єкта. В. І. Лубовський, Г. Г. Кравцов зазначають, що формування довільності емоційної регуляції входить у структуру довільності психічної активності особистості. Н. М. Сорокіна вважає, що розвиток довільності емоційної регуляції - складний процес, який послідовно формується, починаючи з розвитку рухової регуляції дитини.
Т. І. Шульга виділила 3 стадії розвитку довільної (вольової) регуляції у дитинстві: суб’єктивна довільна регуляція, саморегуляція та вольова регуляція. В. В. Лебединський, розглядаючи рівні розвитку емоційної сфери у дітей (рівень реактивності, рівень стереотипів, рівень експансії, рівень емоційного контролю), як і інші вчені ( Д. В. Віннікот, А. Г. Долгова, А. С. Зубкова, Г. Оллпорт) пов’язував розвиток довільності емоційної регуляції дітей з розвитком контролю емоційних проявів їх поведінки.
У дітей молодшого шкільного віку спостерігаються зміни в емоційно-вольовій сфері, поведінці. Молодший школяр під впливом набутого досвіду стає більш емоційно зрілим, що проявляється в зменшенні імпульсивних реакцій та можливості тривалий час виконувати нецікаві завдання. Розвиток довільності емоційної сфери молодших школярів розглядається вченими у певних напрямках: як емоційний процес, основним компонентом якого визначається емоційна збудливість (Я. Рейковський, П. М. Якобсон, А. Валлон, О. Д. Алферова, В. В. Лебединський); вольова регуляція, як особистий рівень довільної регуляції (Т. І. Шульга, Б. М. Теплов, В. С. Мухіна); розвиток емоційних проявів поведінки (А. Луговська, Г. Оллпорт, А. С. Зубкова, А. Г. Долгова, Д. В. Віннікот).
При вивченні емоційної сфери молодших школярів дослідники відзначають, що вона пов'язана з засвоєнням норм і правил поведінки, з розвитком довільності, здатності керувати, регулювати власні емоції та емоційні стани (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, В. А. Іванніков, Є. П. Ільїна та ін.). Розвиток довільності емоційної регуляції залежить від індивідуальних особливостей швидкості та інтенсивності перебігу психічних, моторних і вегетативних процесів та від індивідуальних особливостей реагування дитини, що впливають на довільність поведінки (Я. Рейковський). Розвитку довільності емоцій сприяє висока мотивація навчальної діяльності, яка забезпечує свідоме регулювання рухів та організацію діяльності молодшого школяра (Д. Б. Ельконін, С. Д. Максименко, Б. М. Теплов).
З огляду на вищезазначені положення, ми можемо розглядати довільність емоційної регуляції як новоутворення молодшого шкільного віку, що полягає у здатності підпорядковувати свої безпосередні бажання свідомо поставленим цілям, контролювати перебіг власних емоцій та поведінку при їх досягненні.
У процесі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження нами було виявлені критерії розвитку довільності емоційної регуляції молодших школярів: контрольованість емоційного збудження (О. Д. Алферова, В. Вунд, Н. В. Наумчик, С. Кулібалі), переважання емоційних проявів негативної чи позитивної модальності (А. Г. Долгова, А. С. Зубков, Н. М. Сорокіна, С. О. Ставицька), здатність до регулювання поведінкових проявів у міжособистісній взаємодії та навчально-пізнавальній діяльності (М. Г. Іванчук, О. М. Курапова, В. В. Лебидинський, Н. В. Терещук, Т. І. Шульга).
Аналіз психологічних досліджень дозволив теоретично виокремити чинники розвитку довільності емоційної регуляції. Серед них: авторитет батьків, що ґрунтується на стилі сімейного виховання (М. І. Лісіна, Е. Б. Насонова, Г.М. Федоришин, В. І. Ліщинський); наслідування дитиною поведінки батьків та емоційних взаємин у сім’ї (Т. М. Зелінська, Т. Л. Крюкова, Н. Ю. Максимова, В. М. Піскун, В. Д. Шадриков); позитиві стосунки між усіма членами сім’ї (Дж. Боулбі, К. В. Бурмістова, Р. Дрейкурс, А. Фрейд, Р. Шпітц); С. Мегер, Дж. Фюнделін, Дж. Ханзікер виявили, що у тривожних та амбівалентних батьків діти переживають негативні емоції й у них закріплюються такі риси як ворожість, агресивність, тривожність, конфліктність, які спричиняють розвиток неконтрольованої поведінки та низьку довільність емоційної регуляції.