Прокопова Ольга Петрівна Методика вивчення української казки з опорою на розкриття її космогонічного походження



Название:
Прокопова Ольга Петрівна Методика вивчення української казки з опорою на розкриття її космогонічного походження
Альтернативное Название: Прокопова Ольга Петровна Методика изучения украинской сказки с опорой на раскрытие ее космогоничного происхождения
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукова значущість, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано його наукову гіпотезу, з’ясовано теоретичне і практичне значення одержаних результатів та можливості їх впровадження у шкільну практику.
У першому розділі – «Космогонія української казки» - визначено основні напрями дослідження порушеної в дисертації проблеми космогонії у філософії, фольклористиці, етнографії, психолого-педагогічній літературі.
Тривалий час світобудова, особливості її розвитку визначалися фольклористичними творами, зміст яких передавався від покоління до покоління у переказах, легендах, казках. Саме в цих ритуальних творах висвітлювалися ідеї космогонічності, духовного початку нації (В.Топорков). Головною метою космогонії є відновлення зношуваних енергій, яке досягається лише через повернення до початкового стану (хаосу).
Проблемам вивчення коріння фольклорних творів відводили увагу багато дослідників (О.Величко, Г.Булашев, Б.Степанишин). У їхніх дослідженнях розкривається природа наукового світогляду, динамізм учень про казку.
Значний внесок у дослідження цієї теми зробили В.Бойко, В.Давидюк, Л.Дунаєвський, В.Качкан, О.Курочкін, В.Погребенник, В.Логвин, Т.Шевчук та зарубіжні науковці – А.Байбурина, Л.Виноградова, В.Іванов, М.Євзлін, К.Леві-Строс, Є.Мелетинський, В.Пропп, В.Топорков та ін.
Проблеми вивчення українського фольклору розкрив у своїх працях М.Костомаров. Значення деяких його положень, що стосується символіки міфологічних образів, актуальні й донині. У XІX столітті в цьому ж напрямку працювали О.Потебня, М.Сумцов, В.Гнатюк, Л.Дунаєвська, О.Бріцина, С.Мишанич та ін.
Розкриття походження фольклорних творів неможливе без аналізу основних типів світогляду. Важливе значення з цього погляду мають праці Е.Тайлора, Дж.Фрезера, С.Токарєва, М.Еліаде, М.Поповича, В.Балушка, О.Курочкіна, М.Євзліна.
Для визначення часових площин існування певних світоглядних тенденцій у дисертації аналізуються праці з етнографії, фольклористики, археології, історії. Близькі до теми цього дослідження проблеми розглядалися у працях Я.Боровського, В.Барана, Д.Козака, Л.Залізняка, Л.Павленка, Б.Рибакова.
Вивчення народної творчості, зокрема казки, пов’язане з відомими іменами – О.Потебні, М.Драгоманова, М.Сумцова, І.Манжури, І.Франка, І.Рудченка, В.Гнатюка. До казки як до засобу виховання зверталися багато дослідників. Серед них класики педагогіки і педагоги-методисти сучасності: К.Ушинський, В.Сухомлинський, М.Стельмахович, С.Русова, І.Бех, А.Богуш, Н.С.Вітковська, Т.Гризоглазова, С.Литвиненко, Г.Рожкова, Е.Кузнецова, Ю.Рубіна, М.Скоморохова, М.Терпанова, М.Чумарна.
Дослідження історичних коренів й функцій легендарних і казкових мотивів та персонажів розробляли В.Антонович, О.Афанасьєв, Б.Грінченко, М.Драгоманов, О.Потебня; родинними, весільними та поховальними ритуалами займалися В.Гнатюк, О.Котляревський, В.Петров, П.Чубинський. Про символічне значення образів дерев, птахів, тварин зазначали М.Костомаров, М.Максимович, О.Потебня, М.Сумцов та інші. Заслуговують уваги праці І.Вагилевича, В.Гнатюка, Я.Головацького, П.Єфименка, П.Іванова, І.Манжури, Я.Новицького, І.Франка, в яких досліджується магія замовлянь та її значення у житті. В.Пропп розробив основи міфології казки, вивчив її історичне коріння, дослідив проблему фольклору і дійсності, описав відмінні особливості сюжетів, структури, фантастики, основні риси казкових персонажів.
Задум визначити космогонічне коріння української казки викликаний ще й психічним розвитком людини відповідно до розвитку космогонічних поглядів. З космогонією тісно пов’язані такі функціональні сфери, як організація процесів мислення, мовлення, уяви. Відомими психологами (О.Леонтьєвим, О.Лурія, Ж.Піаже) протягом останніх десятиріч ведеться комплексне дослідження фольклорних явищ як специфіки міфологічного мислення на певному етапі розвитку пізнавальних процесів та мислення. Так, Л.Виготський вводить поняття „дифузного комплексу”, куди й відноситься перше осмислення космогонії.
Нові завдання освіти на сучасному етапі потребують докорінних змін у системі викладання літературного читання в початковій та основній школі. Сучасна методика надає особливого значення аналізу художнього твору в єдності його змісту і форми. Важливим напрямом у розвитку мовлення учнів є лексична робота, що передбачає тлумачення лексичного значення слова (М.Вашуленко, М.Львова, Т.Потоцька, А.Пєшковський, В.Добромислов, С.Дорошенко, Н.Молдавська, А.Богуш, Н.Луцан, Л.Бірюк, Н.Гавриш). Школярі вчаться спостерігати за вживанням образних слів і висловів у тексті, знаходити влучні вирази, які допомагають краще усвідомити описуване або охарактеризувати дійових осіб, використовуючи зображувально-виражальні засоби казкового сюжету. Це сприяє розвиткові та збагаченню словникового запасу учнів, створює умови для усвідомленого використання ними відповідних образних слів у власних оцінних судженнях.
Огляд літератури з теми дослідження свідчить про значні напрацювання і науковий інтерес до питання космогонічного походження казки, проте спеціального дослідження про зміст, форми, методи формування космогонічних понять на уроках читання в 2 - 4-х класах та на уроках української літератури в 5-му класі немає, хоча ця проблема є важливою у процесі вивчення фольклору. Все це спонукало до роботи над темою.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины