Трофименко Людмила Іванівна. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей п\'ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення : Трофименко Людмила Ивановна. Формирование лексико-грамматической стороны речи у детей пятого года жизни с общим недоразвитием речи

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість, подано відомості про апробацію основних результатів.
У першому розділі дисертації – “Науково-теоретичні передумови вивчення загального недорозвитку мовлення у дітей” – на основі узагальнення та аналізу науково-теоретичних положень з літературних джерел, даних практики логопедичної роботи з дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення, обґрунтовано основні напрями дослідження.
Так, на основі психологічних, лінгвістичних, нейропсихологічних, психолінгвістичних досліджень визначено психологічні механізми та особливості засвоєння рідної мови дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку з нормальним і порушеним онтогенезом (А. М. Богуш, М. С. Вашуленко, О. М. Гвоздєв, А. М. Лебединський, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, Н. В. Серебря¬кова, Є. Ф. Соботович, Ф. А. Сохін, Т. М. Ушакова, Т. Б. Філічева, С. Н. Цейтлін, О. М. Шахнарович, Р. А. Юрова та ін.).
Як відомо, мовленнєва діяльність спрямована як на засвоєння мови індивідуумом, так і на використання мови в актах комунікації. На цій основі багатьма авторами виділяються лінгвістичний (мовний) та комунікативний компоненти мовленнєвої діяльності (М. М. Ватютнєв, І. О. Зимня, О. О. Леон-тьєв, О. Р. Лурія, Є. Ф. Соботович, О. М. Шахнарович та ін.). Обидва компо-ненти тісно взаємопов’язані і проходять в онтогенезі складний шлях становлення й розвитку. Відомо, що цей розвиток відбувається внаслідок формування у дитини складної системи мовленнєвих механізмів: загально-функціональних (мислення, пам’ять, увага, тощо) і специфічних мовленнєвих (аналітико-синтетична діяльність слухового та мовнорухового аналізаторів, симультанний та сукцесивний аналіз і синтез) (А. Валлон, Л. С. Виготський, М. І. Жинкін, І. О. Зимня, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, С. Л. Рубінштейн, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун та ін.). Зазначені механізми зумовлюють, насамперед, засвоєння семантики мовних знаків (лінгвістичний компонент мовленнєвої діяльності), а також процеси прийому та передачі вербальної інформації (комунікативний компонент мовленнєвої діяльності) (О. О. Леонтьєв, Є. Ф. Соботович, О. М. Шахнарович та ін.).
Засвоєння лексичної і граматичної сторін мовлення передбачає оволодіння різною за складністю семантикою мовних знаків (лексичних, морфологічних, синтаксичних), що залежить від певного рівня розвитку мислення у дітей (Ф. М. Березін, Л. С. Виготський, Б. Н. Головін, О. О. Леонтьєв, Є. Ф. Соботович, Ф. А. Сохін, О. М. Шахнарович та ін.).
Зокрема, засвоєння лексичного значення слова потребує сформованості таких розумових операцій як: структурування мовної ситуації та виділення її окремих семантичних елементів; встановлення зв’язку між цими елементами й мовними засобами їх вираження; порівняння однакових компонентів дійсності та визначення їх загальних ознак; визначення системи зв’язків між словами; кумуляція й узагальнення різних значень слова; практична класифікація слів за семантичними ознаками (Дж. Брунер, О. О. Леонтьев, О. Р. Лурія, Є. Ф. Собо¬тович, О. М. Шахнарович та ін.).
Оволодіння граматичною стороною мовлення також зумовлено певним рівнем сформованості операцій: практичного морфологічного аналізу, зіставлення морфеми з її значенням, утворення за аналогією, переносу, генералізації (О. М. Гвоздєв, О. О. Леонтьєв, Є. Ф. Соботович, Т. М. Ушакова, О. М. Шахнарович та ін.).
Порушення в переддошкільному віці специфічних мовленнєвих механізмів, що тісно пов’язані з діяльністю мовнорухового та мовнослухового аналізаторів, призводять до виникнення первинного недорозвинення мовлення, яке називається сенсорною або моторною алалією (С. С. Ляпідєвский, В. К. Орфінська, Є. Ф. Соботович, Н. М. Траугот, С .М. Шаховська та ін.).
Недоліки загальнофункціональних механізмів, насамперед, пізнавальних функцій і процесів (мислення, уваги, пам’яті), спричиняють різноманітні затримки мовленнєвого розвитку, або ж недорозвиток мовлення, не пов’язаний з ураженням специфічних мовленнєвих механізмів (недорозвиток мовлення при розумовій відсталості, затримці психічного розвитку тощо).