КЕРЕСТЕИ ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ГОСТРИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ У ПІЗНЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ : КЕРЕСТЕИ ВЕДИМ ВЛАДИМИРОВИЧ КОМПЛЕКСНАЯ ПРОГРАММА ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ЛИЦ С ОСТРЫМ НАРУШЕНИЕМ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В ПОЗДНЕМ ВОССТАНОВЛЕТЕЛЬНОМ ПЕРИОДЕ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, окреслено особистий внесок автора, наведено дані щодо апробації роботи та впровадження отриманих результатів у практику, зазначено кількість публікацій.
У першому розділі дисертації «Сучасний погляд на проблему фізичної реабілітації осіб з наслідками гострих порушень мозкового кровообігу» викладено клініко-епідеміологічні аспекти інвалідизації та загальні принципи відновного лікування осіб після перенесення гострих порушень мозкового кровообігу (І. С. Зозуля, 2016; Т.С. Міщенко, 2016; В. В. Рокошевська, О. Ю. Білянський 2016, Б. Р. Крук, 2016, V. Golyk, 2016). Представлено світовий досвід фізичної реабілітації хворих з наслідками гострих порушень мозкового кровообігу на різних етапах відновлення (Е. Н. Маджидова, 2014; Д. Р. Сагатов, 2014; C. Stinear, 2010). Визначено механізми постурального контролю і нейропластичності та їх роль у розвитку компенсаторних можливостей (B. Dominiek, 2015). Розглянуто сучасні підходи до фізичної реабілітації осіб з наслідками порушень мозкового кровообігу (О.Б. Лазарєва, 2015; Н.В. Богдановська, 2016; К.Л. Калінкін, 2017; K. Shurk, 2015). Відмічено, що цілий ряд питань системи реабілітації у пізньому відновному періоді й досі залишається спірним, що потребує поглибленого вивчення. Підкреслено, що використання методологічних підходів за Міжнародною класифікацією функціонування - це шлях до покращення функціональної незалежності, зменшення обмеження життєдіяльності, максимальної реалізації активності та участі пацієнта.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» наведено обґрунтованість методів здійснених досліджень, їх адекватність щодо об’єкта, предмета, мети та завдань роботи, доцільність застосування запропонованих методів, описано організацію дослідження і контингент досліджуваних. Дослідження проводилось у чотири етапи.
На першому етапі (жовтень 2015 р. — травень 2016 р.) вивчено сучасні уявлення стану проблеми за джерелами літератури, що дозволило визначити об’єкт, предмет, мету та основні завдання, розроблено схему дослідження. Дослідження проводились на базі відділення нейрореабілітації Київської міської клінічної лікарні № 8. Відібрано контингент досліджуваних.
Критерієм включення в дослідження були ясна свідомість з рівнем неспання, достатнім для утримання і виконання інструкцій у процесі заняття фізичними вправами, відсутність важкої соматичної патології, гострого системного захворювання, неконтрольованої синусової тахікардії вищої за 120 ударів на хвилину, дефектів опорно-рухового апарату, що ускладнюють заняття фізичними вправами, відсутність грубої сенсорної афазії і когнітивних (пізнавальних) розладів, що перешкоджають активному залученню хворих в реабілітаційні заходи.
На другому етапі (листопад 2016 р. - жовтень 2017 р.) було проведено констатувальну частину експерименту, в якому взяли учать 73 пацієнти з основним діагнозом - наслідки гострих порушень мозкового кровообігу. Основним критерієм була давність захворювання. У науково-дослідному експерименті взяли участь пацієнти з давністю інсульту не менше 6-ти місяців та не більше 9-ти після інсульту.
На третьому етапі (листопад 2017 р. - жовтень 2018 р.). розроблено комплексну програму фізичної реабілітації для даного контингенту хворих, яку було реалізовано за участі пацієнтів основної групи (n=35) та групи порівняння (n=38), яка проходила курс фізичної реабілітації за стандартною схемою лікувального закладу.
Дослідження виконувалось за такою схемою: 1. Було проведено об’єктивне реабілітаційне обстеження пацієнтів з наслідками ГПМК тривалістю більше ніж 6 місяців після інсульту, які знаходились у відділенні нейрореабілітації Київської міської клінічної лікарні № 8. 2. До початку реабілітаційних заходів було проведене реабілітаційне обстеження, при якому використовувалися методологічні підходи МКФ для вирішення проблем на рівні функцій та структур організму, активності та участі. 3. Пацієнти були розбиті на 2 групи: основну групу (ОГ) та групу порівняння (ГП). Для пацієнтів основної групи розроблена програма тривалістю 27 тижнів, курс реабілітації був розбитий на три періоди, у кожному періоді реабілітаційного втручання використовували методологічні підходи МКФ для вирішення проблем на всіх рівнях функціонування. Для групи порівняння використовувалась стандартна схема лікувального закладу, яка складалася з масажу, комплексів лікувальної гімнастики та занять на велотренажерах тривалістю 27 тижнів. 4. Ефективність фізичної реабілітації визначалась клінічними тестами на початковому, проміжному та заключному етапі дослідження. У процесі фізичної реабілітації контролювались показники сили м’язів нижньої та верхньої кінцівки, рівня спастичності, рівня рівноваги та ризику падіння, ступінь самообслуговування та залежності від сторонньої допомоги, рівня втоми, швидкості ходи та тривалості ходи, рівня когнітивного стану. 5. Розроблена програма фізичної реабілітації була
впроваджена в роботу відділення нейрореабілітації Київської міської клінічної лікарні №8. 6. Після закінчення комплексної програми фізичної реабілітації була проведена оцінка її ефективності: проводився збір даних щодо змін функціонального стану, ступеня вираженості рухових та сенсомоторних порушень. Проводилась математична обробка та аналіз результатів дослідження.