ОСІПА Людмила Володимирівна ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЗАДАЧ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і доцільність науково-го пошуку з обраної проблеми, проаналізовано теорію і практику формування алгоритмічної культури старшокласників у процесі розв’язування обчислюваль-них задач з використанням ІПЗ. Визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.
У першому розділі дисертації «Теоретичні основи проблеми формування алгоритмічної культури старшокласників у процесі розв’язування обчислю-вальних задач з використанням інструментальних програмних засобів» наве-дено результати аналізу стану досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіж-ній літературі, уточнено структуру й зміст поняття «алгоритмічна культура» як складного особистісного утворення та важливого показника інтелектуального ро-звитку старшокласників, що характеризується усвідомленням значущості проце-су алгоритмізації, визначається певним рівнем розвитку логічного й алгоритміч-ного мислення і проявляється у різноманітних формах і способах організації і здійснення свідомої цілеспрямованої алгоритмічної діяльності. З’ясовано, що рі-вень сформованості алгоритмічної культури суттєво впливає на організацію, здійснення і результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів, оскільки вони не лише здобувають і привласнюють нові знання, а й навчаються планувати та оптимізовувати власну діяльність, здійснювати цілеспрямований пошук інфор-мації, потрібної для успішного розв’язання посталих задач їхньої життєдіяльнос-ті.
Структура і зміст алгоритмічної культури старшокласників розкривається за допомогою визначення й змістового наповнення її компонентів. Аналізуючи праці дослідників з даного напряму, зокрема, А.П. Єршова, М.П. Лапчика, В.М. Монахова, О.М. Родіонової, Л.П. Червочкіної, нами визначено, що форму-вання алгоритмічної культури старшокласників у процесі розв’язування обчис-лювальних задач з використанням інструментальних програмних засобів має здійснюватися через становлення таких її структурних компонентів: мотиваційно-ціннісного, знаннєво-пізнавального, діяльнісно-креативного та рефлексивного.
Для однозначного розуміння ключових термінів, що використовуються у до-слідженні, зокрема «інструментальний програмний засіб», «обчислювальна зада-ча», «калькулятор розв’язання обчислювальної задачі» сформульовано їх автор-ські означення та наведено відповідне тлумачення. Інструментальний програм-ний засіб (ІПЗ) (те ж саме, що знаряддєвий програмний засіб, згідно з М.І. Жалдаком) – це прикладна комп’ютерна програма, призначена для ство-рення інформаційних продуктів (додатків, програм тощо), які можуть використо-вуватися автономно (графічні зображення, аудіо- та відеофайли тощо) чи функці-онувати у середовищі батьківського ІПЗ. До ІПЗ належать редактори (текстові, графічні, музичні тощо); середовища програмування (Тurbo Pascal, Delphi, Visual Basic, MS Access тощо); математичні процесори (конструктори, табличні, статис-тичні тощо). Обчислювальна задача – задача, алгоритм розв’язування якої міс-тить обчислювальні та логічні операції, результатом виконання яких є одержання числового значення (числових значень) розв’язку. Калькулятор розв’язання об-числювальної задачі – спеціалізована програма (реалізатор адаптованого до пе-вного ІПЗ алгоритму автоматизованого розв’язання обчислювальної задачі), яка створена і функціонує у середовищі ІПЗ та виконує запрограмовану послідов-ність обчислювальних і логічних операцій; для введення початкових даних і умов та виведення результату роботи програми-калькулятора на робочому полі ІПЗ відводяться певні комірки (вікна) – табло калькулятора.
У процесі дослідження нами з’ясовано роль обчислювальних задач, зокрема обчислювальних задач предметного змісту, у формуванні алгоритмічної культу-ри старшокласників, що полягає в: опрактичненні знаннєвої складової алгорит-мічного навчання та усвідомленні значущості процесу алгоритмізації під час розв’язування задач практики; розвитку алгоритмічного мислення і набутті вмінь і навичок алгоритмічної діяльності; конкретизації умінь складати алгоритми розв’язання обчислювальних задач; адаптації стандартних алгоритмів до умови розв’язуваної обчислювальної задачі та використовуваного ІПЗ; реалізації міжп-редметних зв’язків через навчання учнів виконувати математичну формалізацію та розв’язувати обчислювальні задачі предметного змісту.
У процесі дослідження нами виокремлено основні типи простих обчислюва-льних задач та розглянуто етапи розв’язування обчислювальних задач з викори-станням ІПЗ. Визначено, що ефективність процесу формування алгоритмічної ку-льтури старшокласників може підвищитися під час спеціально організованого навчання на основі системи обчислювальних задач предметного змісту.