Проценти у грошових зобов\'язаннях (цивілістичні аспекти)

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із принципів ринкових відносин є платність цих відносин, зокрема, відносин, єдиним об'єктом яких є гроші. У Цивільному кодексі УРСР 1963 року проценти були присутні у грошових зобов'язаннях, як виняток. Новелою Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК) є те, що проценти, як правило, присутні у грошових зобов'язаннях і винятком є їх безпроцентність. Законні проценти за грошову позику встановлені у розмірі облікової ставки Національного банку України (далі — НБУ), що є орієнтиром ціни на гроші. Таким чином законодавчо закріплений зв'язок процентів із специфічним об»єктом цивільного права — грошима. Однак ці новели у ракурсі зв'язку процентів із грошима повною мірою у цивілістиці розглянуті не були.

Злісним порушенням майнових прав учасників цивільного обороту сьогодення є прострочення виконання грошових зобов'язань з метою користування чужими грошовими коштами. Найбільш ефективним заходом для вирішення цієї проблеми є встановлення процентів за користування чужими грошовими коштами, які, з економічної точки зору, будуть платою за користування специфічним товаром — грішми, оскільки гроші повинні робити гроші. Однак, у зв'язку з новелами у законодавстві виникає необхідність ґрунтовно дослідити правову природу процентів, підставою стягнення яких є правопорушення. Оцінюючи актуальність теми, обраної для дисертаційного дослідження, насамперед, слід зазначити, що застосування процентів у грошових зобов'язаннях відображує загальну тенденцію посилення захисту прав приватної особи. Ця тенденція має місце в останнє десятиріччя та зумовлена тим, що той, хто неправомірно володіє чужими грошовими коштами, зобов'язаний платити проценти тому, хто має право вимоги на них, доки ці грошові кошти не будуть повернуті.

Актуальність та необхідність наукового дослідження поставлених проблем визначається такими факторами:

1. На відміну від раніше чинного законодавства новий Цивільний кодекс включає норми, які детальніше регулюють грошові відносини, але і вони, на нашу думку, потребують вдосконалення. Правові норми чинного Цивільного кодексу, що регулюють процентні відносини, непослідовні, суперечливі та недосконалі. Так, стаття 536 ЦК «Проценти», якою встановлюється обов'язок сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, розміщена у главі 48 «Виконання зобов'язання», та, здавалося б, визначає проценти як плату за надані гроші, проте ст.ст. 692, 693, 694, 1214 ЦК посилаються на ст. 536 ЦК при порушенні як грошових, так і не грошових зобов'язань, хоча ст. 536 ЦК не встановлює розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

2.      У зв'язку з поширенням застосування процентів у грошових зобов'язаннях у практичній діяльності юристів виникає багато питань, пов'язаних із визначенням правової природи процентів, що застосуються у разі порушення зобов'язання. Відсутні необхідні роз'яснення вищих судових органів.

3.      У науковій полеміці щодо процентів за користування чужими грошима відсутня одностайність, деякі правознавці спираються на застарілі на сьогоднішній день цивілістичні концептуальні положення або на економічні концептуальні положення, що негативно впливає на розвиток цивільного права. Економічна точка зору на проценти як плату за користування чужими грошима мала вагомий вплив і на законодавця, і на деяких фахівців цивільного права. Інші цивілісти, враховуючи правоохоронний характер цих відносин, визначають проценти за користування чужими грошима або неустойкою, або відшкодуванням збитків, або особливою мірою цивільно- правової відповідальності.

4.      У цивільно-правовій науці України не проводилося на рівні дисертації або монографії комплексного дослідження процентів у грошових зобов'язаннях, розглядалися лише окремі аспекти процентів у грошових зобов'язаннях, зокрема, відмежування процентів від неустойки та визначення процентів як особливої міри відповідальності (О.А. Печений, О.О. Отраднова, О.В. Кривенда), значення вини у відносинах відповідальності за порушення грошового зобов'язання (А.Л. Ткачук), визначення процентів при простроченні грошового зобов'язання як збитків (С.М. Лепех).

Враховуючи, що правові норми щодо процентів є новелами та потребують вдосконалення, відсутня одностайність правознавців у визначенні правової природи процентів, відсутня у достатній мірі правозастосувальна практика, відсутні необхідні роз'яснення вищих судових органів тощо, тому виникає необхідність тлумачення процентів, з'ясування їх цивільно-правової сутності та вдосконалення їх правового регулювання, та це формує вибір напрямку цього дослідження, зазначені обставини визначають актуальність обраної теми дослідження. На сьогодні в Україні дослідження цивілістичних аспектів процентів у грошових зобов'язаннях на дисертаційному рівні проведено вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямів досліджень Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертації безпосередньо пов'язана з планом

науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права на 2001-2005 роки за темою «Традиція приватного права в Україні».